КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
06.09.06 р. № 5/5-05/14
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Шевченко В. Ю.
Рибченко А.О.
при секретарі судового засідання: Огієнко В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: | Кліванська О.П. –дов. від 01.09.2006р.; |
від відповідача 1: | Онишко В.Д. –дов. № 04-01/137 від 30.01.2006р.; |
від відповідача 2: | Чорноштан О.Г. –дов. від 11.07.2006р.; |
розглянувши апеляційну скаргу Державного міжнародного аеропорту „Бориспіль” на рішення господарського суду Київської області від 30.05.2006 року |
у справі № 5/5-05/14 (заступник Голови господарського суду Короткевич О.Є.) |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю „Квірин”, м. Київ |
до | 1. Бориспільської митниці м. Бориспіль 2. Державного міжнародного аеропорту „Бориспіль, м. Бориспіль |
про | стягнення 15000 грн. |
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Квірін” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Бориспільської митниці ( далі - відповідач-1) про зобов’язання відшкодування збитків в розмірі 15000 грн. у зв’язку з пошкодженням вантажу та зникненням однієї одиниці пристрою ST 031 „Піранья”.
Ухвалою місцевого господарського суду від 22.02.2005 року до участі у справі в якості іншого відповідача було залучено Державний міжнародний аеропорт «Бориспіль»(далі - відповідач-2).
У ході розгляду справи позивачем були уточнені позовні вимоги в заявах від 11.02.2005 р., 21.02.2005 р., 08.04.2005 р., якими позивач збільшив їх розмір, та просить стягнути з належного відповідача 17026,36 грн. понесених збитків, які складаються з витрат у розмірі вартості одного втраченого пристрою SТ 031 "Піранья" в сумі 10886, 29 грн.; витрат, понесених у зв'язку з переказом грошових коштів в сумі 140,07 грн.; витрат, понесених у зв'язку з отриманням послуг адвоката в розмірі 4000 грн.; та юридичних послуг в розмірі 2000 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Київської області від 30.05.2006 року у справі № 5/5-05/14 у позові до відповідача –1 відмовлено повністю, позовні вимоги до відповідача - 2 задоволені частково: стягнуто на користь позивача 11026,36 грн. збитків, 110,26 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2000 грн. витрат на послуги адвоката.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач - 2 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 30.05.2006р. у справі № 5/5-05/14 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач зазначив, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.98 ГПК України за апеляційною скаргою Державного міжнародного аеропорту „Бориспіль” Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 12.07.2006р. порушено апеляційне провадження у справі № 5/5-05/14.
Згідно Розпорядження голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. розгляд справи здійснюється у іншому складі колегії суддів: головуючий суддя Андрейцева Г.М., судді Рибченко А.О., Шевченко В.Ю.
Представник відповідача - 2 в судовому засіданні апеляційного суду вимоги, викладені в апеляційній скарзі, підтримав.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Відповідач –1 на виконання ухвали апеляційного суду надав до матеріалів справи письмові пояснення, в яких просить залишити без змін рішення місцевого господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оспорюване рішення має бути залишене без змін, а апеляційна скарга –без задоволення з таких підстав.
Згідно ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Із матеріалів справи вбачається, що 25.05.2004 року між ТОВ «СмерШ Технікс»(далі-Фірма) та ТОВ «Квірін»укладено договір поставки №01/05/2004. За договором поставки постачальник - ТОВ «СмерШ Технікс»приймає на себе зобов'язання передати обладнання, а саме: SТ 031 «Піранья»в кількості 4 шт. на загальну суму 236916,00 російських карбованців покупцю - ТОВ «Квірін». Поставка здійснювалася за умови повної передплати. На виконання п.3.2 договору позивачем 03.06.2004 року було перераховано вищевказані кошти Фірмі. Поставка обладнання здійснювалася на умовах СІР (м. Київ) відповідно до Правил ІНКОТЕРМС-2000.
08.07.2004 року, Фірмою було здійснено поставку чотирьох пристроїв SТ 031 «Піранья»в аеропорт «Бориспіль»відповідно до авіанакладної № 19502405863.
Відповідно до вантажно-митної декларації (ТД) № 37495885, складеної при перетині митного кордону Росії (митний пост Пулковський), вантаж складається з багатофункціонального пошукового приладу SТ 031 «Піранья»в кількості 4 шт. та вагою брутто 20 кг (а.с. 28, т.1).
Згідно Акту митного огляду товарів та транспортних засобів №10221010/060704/000190 від 06.07.2004 року, складеного Пулковською митницею, відправником зазначено ТОВ «СмерШ Технікс», одержувачем - ТОВ «Квірін», партія товару складає 1 місце, вага брутто вантажу по документам становить 20 кг, фактична вага брутто становить 20 кг (далі спірний вантаж) ( а.с. 27, т.1).
09.07.2004 року вантаж перетнув митний кордон України та потрапив під митний контроль Бориспільської митниці, про що свідчить вантажна авіанакладна №19502405863 та рахунок-фактура №00000033 від 16.06.2004 року. Перевізником виступає ТОВ «Авіа-експрес». Відповідно до штампу Бориспільської митниці «Під митним контролем»вантаж знаходився під її митним контролем з 09.07.2004 року.
Відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 року №1989 «Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними»Кабінетом Міністрів України затверджено «Порядок здійснення митного контролю повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними у пунктах пропуску через державний кордон»( далі Порядок № 1989).
Крім цього, Наказом Державної митної служби України від 06.04.2004 року №240, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2004 року за № 522/9121 затверджено Інструкцію Про організацію митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами, яку розроблено з метою визначення послідовності дій посадових осіб митних органів.
Відповідно до п.3 Порядку №1989, митний контроль за міжнародними авіаційними перевезеннями здійснюється митним органом, розташованим у міжнародному аеропорту, у взаємодії з органами державної влади, на які відповідно до законодавства покладено функції здійснення інших видів контролю під час переміщення товарів через державний кордон.
Згідно п.14 Порядку та п.3.1. Інструкції, вивантаження товарів з борту повітряного судна (далі-ПС) для подальшої доставки на склад здійснюється після закінчення прикордонного контролю вповноваженими представниками міжнародного аеропорту, перевізника або власника товарів на підставі авіаційних вантажних накладних, карго-маніфесту, товаросупровідних документів з дозволу посадової особи митного органу та під її контролем.
У разі виявлення під час вивантаження з борту ПС місць із пошкодженою упаковкою посадова особа митного органу робить запис у відповідній авіаційній вантажній накладній «Пошкоджено упаковку», зазначає кількість таких місць та завіряє запис особистим підписом і відбитком штампа «Під митним контролем». Відомості про вивантаження з борту ПС товарів, зокрема таких, що надійшли з пошкодженою упаковкою (кількість таких місць) та про перевезення їх на відповідний склад уповноважений представник міжнародного аеропорту, або перевізника заносять до карго-маніфесту.
Карго-маніфест, авіаційні накладні та товаросупровідні документи засвідчуються підписами вищевказаних осіб та завіряються відбитком штампа «Під митним контролем»посадовою особою митного органу, яка дала дозвіл на вивантаження товарів з борту повітряного судна і перевезення їх на склад.
Посадова особа митного органу, яка дала дозвіл на вивантаження товарів з борту ПС і переміщення їх на склад завіряє Карго-маніфест, авіаційні накладні та товаросупровідні документи відбитком штампа «Під митним контролем».
Таким чином, митний орган веде облік товарів, що переміщуються з борту повітряного судна на склад і контролює переміщення цих товарів до моменту розміщення їх на складі тимчасового зберігання.
Як з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, спірний вантаж біля літака приймали уповноважені представники польової митниці, ДМА «Бориспіль»та перевізника. Представник аеропорту отримавши дозвіл від представника митниці на вивантаження вантажу з борту літака, про що свідчить штамп митниці «Під митним контролем»прийняв вантаж для перевезення до вантажного терміналу аеропорту. Вищезазначеними представниками було оформлено карго-маніфест - зведену вантажну відомість на рейс, який не містить будь-яких відміток про пошкодження вантажу (а. с. 63, т.1).
Авіанакладна №19502405863, що містить штамп Бориспільської митниці „Під митним контролем" 09.07.2004 року проставлений посадовою особою митного органу, яка має індивідуальний номер 022, не містить жодних відміток про пошкодження чи нестачу вантажу.
Даний факт свідчить про те, що в момент отримання вантажу від перевізника, посадова особа митного органу проконтролювала встановлення відсутності пошкодження вантажу та порушення цілісності упаковки.
Наявність штампу «Під митним контролем», у відповідності до наказу Держмитслужби України від 17.11.98 року №723 (п.3.20) свідчить лише про те, що вантаж взято під митний контроль і будь-яке розпорядження ним без дозволу митниці забороняється. Крім цього, наявність такого штампу, відповідно до вимог п.п.3.1.4. Інструкції свідчить про дозвіл митного органу на вивантаження вантажу з борту ПС та перевезення його на склад.
Тобто, наявність на авіанакладній штампу «Під митним контролем», не свідчить про подальшу відповідальність митниці за схоронність нею даного вантажу, оскільки такі обов'язки, відповідно до вимог чинного законодавства покладено на інший орган.
За вказаних обставин, з матеріалів справи вбачається, що при вивантаженні вантажу з борту ПС і переміщення його на склад не було встановлено пошкодження вантажу та порушення цілісності упаковки.
Вантаж було доставлено представником аеропорту до вантажного терміналу аеропорту на склад №1, де останній був прийнятий прийомоздавальником про що свідчить відповідний штамп на авіанакладній № 19502405863 та не заперечується відповідачем-2.
13.07.2004 року на адресу позивача аеропортом було надіслано телеграму №1137 від 09.07.2004 року про надходження вантажу (місць - 1, вага - 20 кг) до аеропорту м. Бориспіль.
21.07.2004 року на адресу позивача було повторно надіслано телеграму №1354 про надходження вантажу (місць-1, вага -20 кг).
В зв'язку з оформленням дозволу в Державній службі експортного контролю України, розмитнення вантажу розпочалося лише 21.09.2004 року.
В процесі митного огляду вантажу для проведення митного оформлення відповідачем - 1 було виявлено факт пошкодження упаковки товару. При огляді її внутрішнього змісту було з'ясовано, що вантаж містить три прилади SТ 031 "Піранья", замість чотирьох, а його вага брутто складає 16 кг. Митним органом було складено Акт про проведення митного огляду від 21.09.2004 р (далі-Акт) (а. с. 16, т.1). Як вбачається із Акту, місцем огляду товару зазначено - склад ДМА „Бориспіль" №1, відправником - ТОВ „СмерШ Технікс" (Росія), одержувачем - ТОВ „Квірін", найменування товару - багатофункціональний пошуковий прилад «Піранья», кількість вантажних місць-1, вага брутто-16 кг. Разом з тим, в товаросупровідних документах (вантажній авіанакладній №19502405863 від 08.07.2004 року та транспортній накладній №29 від 16.06.2004 року) вказано, що приладів має бути 4 (чотири). Даний Акт підписаний головним експертом Євдокименко А.Т. - відповідальною особою за отримання вантажу та посадовою особою митного органу. У зв'язку з чим встановлена недостача одного пристрою SТ 031 «Піранья».
Розмитнення вантажу, що складається з трьох одиниць пристрою SТ 031 «Піранья»було здійснено 24.09.2004 р. відповідно до ВМД №100000012/4/640619.
Відповідно до ст.99 Митного кодексу України, товари і транспортні засоби з моменту пред'явлення митному органу і до їх випуску відповідно до обраного митного режиму можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Такі товари і транспортні засоби до завершення митного оформлення з дозволу відповідного митного органу розміщуються на складах тимчасового зберігання.
Судом встановлено, що власником складу тимчасового зберігання товарів №1, який знаходиться на території ДМА «Бориспіль»є останній. Аеропорту Бориспільською митницею був наданий дозвіл №12200001В на право використання складського приміщення, резервуара, майданчика як складу тимчасового зберігання (ст. 100 Митного Кодексу України) (а. с. 96, т.2).
Відповідно до пункту 1.8. Положення про склади тимчасового зберігання, затвердженого наказом Державної митної служби України від 07.10.2003 року № 674 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 19.11.2003р. №1061/8382 строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів на СТЗ починається з дня їх фактичного розміщення на СТЗ і закінчується днем завершення митного оформлення відповідно до заявленого митного режиму або днем передання їх на склад митному органу.
Розміщення вантажу, який прибуває в ДМА «Бориспіль»відбувається на складах тимчасового зберігання вантажного терміналу аеропорту «Бориспіль»та знаходиться у віданні його матеріально-відповідальних осіб (прийомоздавальників), посадові обов'язки яких визначені посадовою інструкцією, копія якої додана відповідачем - 2 до матеріалів справи (а с. 102, т.2).
Відповідальність за втрату чи пошкодження вантажу, розміщеного на СТЗ несе його власник (п. 1.11 Положення).
Склади тимчасового зберігання, визначені Митним Кодексом України, підпадають під поняття товарних складів (ст. 956 Цивільного Кодексу України) та на них розповсюджуються положення про зберігання у сфері цивільно-правових відносин.
Відповідно до ст. 957 Цивільного Кодексу України, за договором складського зберігання товарний склад зобов’язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
Статтею 942 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Згідно зі статтею 937 ЦК України, договір зберігання є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі речі зберігачу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
В даному випадку доказами укладення договору зберігання з відповідачем 2 слугують наступні документи: телеграми, надіслані відповідачем 2 на адресу позивача від 09.07.2004 року та 21.07.2004 року, згідно яких вантаж в кількості 1 місця та вагою 20 кг прибув до аеропорту, з пропозицією узгодження зберігання з касою аеропорту. Крім цього, такими документами слугують рахунок-фактура № 1322 від 15.09.2004р., Акт про надання послуг, платіжне доручення № 493 від 15.09.2004 р. про оплату послуг відповідачеві 2 за зберігання вантажу позивачем.
Отже, не відповідає обставинам справи твердження відповідача-2, що між ДМА «Бориспіль»та ТОВ «Квірін»не було укладено договір зберігання.
Таким чином, оскільки ДМА «Бориспіль»є власником СТЗ та відповідно до вимог закону зобов’язується зберігати товар і повернути його у схоронності, актом про проведення митного огляду від 21.09.2004 року, який був здійснений на складі ДМА «Бориспіль»№1, де зберігався спірний вантаж з моменту його вивантаження 09.07.2004 року з борту повітряного судна до моменту його митного оформлення встановлена недостача одного пристрою ST 031 «Піранья», суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо незабезпечення відповідачем-2 належного збереження майна позивача, наявністю у позивача збитків у вигляді витрат, понесених у зв’язку з втратою пристрою та причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідача-2 і збитками позивача.
Відповідач-2 не довів та не надав доказів щодо відсутності своєї вини у заподіянні позивачу збитків.
Відповідно до ст.18 Конвенції для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28.05.1999 року (м. Монреаль) за шкоду, яка виникла під час повітряного перевезення в результаті знищення, втрати чи пошкодження вантажу, відповідальність несе перевізник. Згідно п.4 ст.18 Конвенції, в період часу повітряного перевезення, включається наземне перевезення вантажу в межах аеропорту.
Положення п.8.1. ст. 8 Стандартної угоди, на яку посилається відповідач-2, зобов'язує перевізника захистити обслуговуючу компанію від будь-якої юридичної відповідальності щодо претензій чи позовів в частині зокрема, втрати вантажу з урахуванням викладених у цьому пункті певних умов.
В матеріалах справи відсутні докази пошкодження спірного вантажу під час повітряного перевезення, в тому числі при вивантаженні вантажу з борту ПС за участю представників польової митниці, ДМА «Бориспіль»та перевізника, і переміщенні його на склад.
З моменту ввезення вантажу 09.07.2004 року та до моменту його митного оформлення 21.09.2004 року, вантаж зберігався на СТЗ, який належить ДМА "Бориспіль" і на якому була встановлена недостача спірного вантажу, про що складений акт від 21.09.2004 року. Це є спеціальна зона, до якої має доступ лише обмежене коло осіб (працівники митниці, аеропорту та перевізника). Вантаж надійшов в цілісності та без пошкоджень на склад тимчасового зберігання №1, де був прийнятий матеріально-відповідальною особою. Нестача вантажу була виявлена на складі.
Таким чином, перевізник несе відповідальність за збереження цілісності та схоронності вантажу, який переміщується в межах закритої зони аеропорту до моменту розміщення вантажу на складі.
Відповідно до п.2 ст.16 Цивільного Кодексу України захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування завданих збитків.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Позивачем заявлено до стягнення завдані йому збитки, що складаються з витрат у розмірі вартості одного втраченого пристрою ST 031 “Піран’я” в сумі 10886,29 грн.; витрат, понесених у зв’язку з переказом грошових коштів в сумі 140,07 грн.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо покладення відповідальності за шкоду, заподіяну втратою вантажу на відповідача-2 та правомірною відмовою в позові до відповідача-1, оскільки в діях останнього відсутній склад правопорушення для застосування відповідальності.
Місцевим господарським судом правомірно не взяті до уваги Акт про пошкодження вантажу, складений міжнародним аеропортом Бориспіль від 09.07.2004 року №1759 (а. с. 64, т.1) та акт №1759 від 09.07.2004 року про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах про походження товарів чи їх упаковки або маркування (а. с. 68, т.1) з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Вищезазначені акти не відповідають встановленим вимогам до їх складання (Технологія обробки експертно-імпортних вантажів службою поштово-вантажного обслуговування від 10.06.2003року №ТД-26-06-05 затверджена 10.06.2003 року першим заступником генерального директора ДМА “Бориспіль”(а. с. 101, т.2), Наказ Державної Митної служби України від 18.11.2002 року № 630), які передбачають комісійність їх складення, за участю посадової особи митного органу. Одноособово складений акт матеріально відповідальною особою аеропорту не є належним доказом виявлення нестачі вантажу при його отриманні прийомоздавальником СТЗ №1.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Отже, господарським судом Київської області правомірно відмовлено в частині стягнення з відповідача-2 2000 грн. за надання юридичних послуг згідно договору №27 від 08.11.2004 року про надання юридичних послуг, укладеного між позивачем та ТОВ юридична фірма “Іголан”.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2004 року між позивачем та адвокатом Вакулєнко Є.В., що діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №2483/10 від 29.01.2004 року (а. с. 148, т.1) додатково до договору №27 від 08.11.2004 року укладена додаткова угода №1 про надання адвокатських послуг по супроводженню господарського процесу по справі за позовом ТОВ “Квірін” до Бориспільської митниці. Відповідно до п.2.1. Додаткової угоди, адвокат бере на себе зобов’язання надати послуги, зокрема, усного та письмового консультування з адвокатських питань, складання проектів процесуальних документів, надання консультаційних послуг, особистої участі та представництва в судах, а позивач зобов’язався сплачувати роботу адвоката.
Позовні вимоги в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката правомірно задоволені на суму 2000 грн., сплата яких, згідно додаткової угоди №1 підтверджується платіжним дорученням №102 від 21.02.2005 року.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 30.05.2006р. у справі № 5/5-05/14 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, місцевим господарським судом повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи і підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 33, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Київської області від 30.05.2006р. у справі № 5/5-05/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного міжнародного аеропорту „Бориспіль” –без задоволення.
2. Справу № 5/5-05/14 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Шевченко В. Ю.
Рибченко А.О.