ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.04.2009 року Справа № 4/177
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Іноземцевої Л.В.
Якушенко Р.Є.
Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 24.03.2009.
При секретарі
судового засідання Жиленко Д.В.
та за участю представників сторін:
від позивача Лівірна Н.В., за довір. від 05.03.2009 № 03-02/360
від відповідача Ісіченко О.В., за довір. № б/н від 21.04.2009
Розглянувши
апеляційну скаргу Луганського учбово-виробничого об”єднання
Українського товариства сліпих, м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 02.03.2009
у справі № 4/177 (суддя Батюк Г.М.)
за позовом Луганського обласного відділення
Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
до відповідача Луганського учбово-виробничого об”єднання
Українського товариства сліпих, м.Луганськ
про стягнення 295573 грн. 77 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.03.2009 у справі № 4/177 задоволений позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ, до Луганського учбово-виробничого об”єднання Українського товариства сліпих, м.Луганськ, про стягнення 295573 грн. 77 коп.
Рішення суду з посиланням на статті 173, 193 Господарського кодексу України, статті 216, 525, 526 Цивільного кодексу України мотивоване доведеністю матеріалами справи факту невиконання відповідачем своїх зобов”язань по поверненню одержаної позики у сумі 250000 грн. та обгрунтованим нарахуванням пені у сумі 26693 грн. 98 коп. за порушення строків сплати заборгованості за період з 01.01.2008 по 01.06.2008 згідно умов договору.
Луганське учбово-виробниче об”єднання Українського товариства сліпих (відповідач у справі) не погодилось з рішенням господарського суду та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 02.03.2009 у справі № 4/177 цілком або частково через порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яке буде задовольняти вимогам скарги.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що відповідач є спеціалізованим підприємством для працевлаштування і навчання інвалідів по зору І-ї та ІІ-ї груп. Висока собівартість продукції підприємства пов”язана зі специфікою роботи інвалідів по зору та становить підприємство у неоднакові економічні умови з іншими суб”єктами господарювання. Заборгованість підприємства по зарплаті, по комунальним платежам, по платежам до бюджету, Пенсійного та інших фондів свідчать про дуже важкий фінансовий стан підприємства.
Відповідач вважає, що виконання рішення господарського суду може привести до банкрутства підприємства, позбавить самих незахищених громадян суспільства права на працю, відпочинок і спілкування, що порушить їх конституційні права.
При цьому апелянт вказує на те, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 250000 грн. він визнає, однак просить апеляційний господарський суд надати відстрочку щодо його сплати. Зважаючи на дуже важкий фінансовий стан підприємства, відповідач просить звільнити його від сплати пені.
Крім того, на думку заявника апеляційної скарги, місцевий господарський суд не прийняв до уваги, що УВО УТОС згідно пункту 28 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” звільнено від сплати держмита, чим порушив норми матеріального права.
06.04.2009 до Луганського апеляційного господарського суду надійшла заява Луганського учбово-виробничого об”єднання Українського товариства сліпих про відмову від апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 02.03.2009 у справі № 4/177.
21.04.2009 у судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Луганської області від 02.03.2009 у справі № 4/177, прийнявши нове рішення про надання відстрочки сплати основного боргу в сумі 250000 грн. та звільнення його від сплати пені в сумі 26693 грн. 98 коп. У зв”язку з цим заява відповідача про відмову від апеляційної скарги залишена судовою колегією апеляційної інстанції без задоволення.
Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (позивач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні Луганського апеляційного господарського суду, 21.04.2009, оголошена перерва до 23.04.2009.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
27.12.2005 між сторонами у справі укладений договір № 1 про надання позики на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, за умовами якого позикодавець (позивач у справі) зобов”язався надати позичальнику (відпові дачу у справі) безвідсоткову позику в сумі 250000 грн. 00 коп. терміном на три роки до 26.12.2008 на створення 12 додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно з техніко-економічним обгрунтуванням, а позичальник –використати вказану позику за цільовим призначенням, створити визначену згідно кошторису витрат на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів та повернути позику позикодавцю в строки, вказані в договорі (а.с.5-6).
Відповідно до графіку повернення позики (додаток № 5 до договору), що є невід”ємною частиною договору згідно з пунктом 1.3 договору, позика в сумі 100000 грн. повинна бути повернена позивачеві протягом ІІІ-го кварталу 2008 року та 150000 грн. –протягом ІУ-го кварталу 2008 року з остаточним перерахуванням до 26.12.2008.
Позика повертається позичальником шляхом перерахування коштів на рахунок позикодавця, зазначений у цьому договорі (пункт 2.3 договору).
Згідно з пунктом 3.1 договору виконання зобов’язань позичальника за договором забезпечується укладенням договору застави нерухомого майна. Майно повинно бути застрахованим за рахунок позичальника.
За умовами пункту 4.3.3 договору позичальник зобов”язаний забезпечити виконання графіку повернення позики та повернути позику в повному розмірі не пізніше 26.12.2008.
Пунктом 5.1 договору сторони домовилися, що у разі несвоєчасного повернення позики або її частки позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожний день прострочення.
Відповідно до пункту 7.1 договору в разі невиконання позичальником умов пункту 3.1 договору протягом 30 днів з дня підписання договору, позика позичальником повертається, а договір припиняє свою дію.
17.01.2006 сторонами у справі укладено додаткову угоду № 1 про зміну договору № 1 від 27.12.2005 про надання позики на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, якою доповнено договір наступними підпунктами:
3.2. Виконання зобов’язань позичальника за договором забезпечується укладанням в 3-денний термін, з моменту укладання додаткової угоди, договору поруки. Термін дії договору поруки завершується в момент виконання позичальником пункту 3.1 договору.
7.2. В разі невиконання позичальником умов пункту 3.2 договору, позика позичальником повертається, а договір припиняє свою дію.
Підпункт 7.1 договору № 1 від 27.12.2005 викладено у наступній редакції:
в разі невиконання позичальником умов пункту 3.1 договору в термін до 31.12.2007 позика позичальником повертається, а договір припиняє свою дію (а.с.48).
27.12.2005 позивачем на виконання договору від 27.12.2005 № 1 на рахунок відповідача перерахована сума позики в розмірі 250000 грн. 00 коп. (а.с.103).
Претензією від 14.07.2008 № 03-06/2175 позивач звернувся до відповідача з вимогою перерахувати на його рахунок 278852 грн. 46 коп. - суму позики та пені за несвоєчасне повернення позики (а.с.7).
У зв”язку з неповерненням відповідачем суми позики на вимогу позивача Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 30.10.2008 звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Луганського учбово-виробничого об”єднання Українського товариства сліпих заборгованості в сумі 250000 грн. 00 коп. та 45573 грн. 77 коп. пені (а.с.2-3).
Заявою від 02.03.2009 позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 276693 грн. 98 коп., з яких 250000 грн. 00 коп. сума позики, 26693 грн. 98 коп. - пеня за несвоєчасне повернення позики за період з 01.01.2008 по 01.06.2008 (а.с.61).
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.03.2009 позов задоволений з підстав, викладених вище (а.с.66-67).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню частково з огляду на наступне.
Предметом даного спору є стягнення боргу у сумі 250000 грн., який утворився за відповідачем у зв”язку з неповерненням позивачу безвідсоткової позики за договором про надання позики на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, від 27.12.2005 № 1 та стягнення 26693 грн. 98 коп. пені за прострочку виконання грошового зобов”язання.
Названий вище договір за своєю правовою природою є договором позики та регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики з відповідачем позивачем представлена банківська виписка про перерахування грошових коштів у сумі 250000 грн. на розрахунковий рахунок відповідача, а також розподіл відкритих асигнувань з рахунку № 35125010000725 від 27.12.2005 № 142/5433 по Луганському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, зареєстрований та взятий на облік в управлінні Державного казначейства у Луганській області 27.12.2005 (а.с.102).
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Умовами договору позики сторони встановили термін повернення позики до 30.09.2008 –у сумі 100000 грн. та до 26.12.2008 –у сумі 150000 грн.
Разом з тим пунктом 7.1 договору в редакції додаткової угоди від 17.01.2006 –а.с.48, сторони передбачили, що в разі невиконання позичальником прийнятих на себе зобов”язань щодо укладення договору застави нерухомого майна в термін до 31.12.2007, позика позичальником повертається, а договір припиняє свою дію.
Крім того, цією ж додатковою угодою від 17.01.2006 № 1 про зміну договору від 27.12.2005 № 1 про надання позики на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, сторони домовилися, що в разі неукладення позичальником договору поруки в 3-денний термін з моменту укладення додаткової угоди, позика позичальником повертається, а договір припиняє свою дію.
Як свідчать матеріали справи, договір застави та договір поруки відповідачем не укладався, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Проте, пунктами 7.1, 7.2 договору не визначений строк, в який повинна бути повернута позика позичальником.
Отже, виходячи з приписів частини 1 статті 1049 ЦК України позика має бути повернена позичальником протягом 30-ти днів від дня пред”явлення позикодавцем вимоги про це.
Враховуючи, що вимога про повернення позики була пред”явлена позикодавцем претензією від 14.07.2008 № 03-06/2175, позичальник повинен був повернути позику протягом 30-ти днів, тобто до 17.08.2008 (з урахуванням поштового перебігу). Дані обставини щодо встановлення строку повернення спірної позики не були прийняті до уваги місцевим господарським судом, що призвело до неправильного висновку про наявність прострочки повернення позики за період з 01.01.2008 по 01.06.2008 та наявність підстав для застосування відповідальності за прострочення грошового зобов”язання у вигляді пені.
Приймаючи до уваги, що позивач звернувся до господарського суду з даним позовом 30.10.2008, тобто після строку, встановленого для повернення позики (17.08.2008), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 250000 грн. боргу.
Проте, враховуючи, що пеня за прострочку виконання грошового зобов”язання нарахована позивачем за період з 01.01.2008 по 01.06.2008, тобто до виникнення зобов”язання відповідача по поверненню позики, а також той факт, що за умовами пунктів 7.1, 7.2 договору позики цей договір припинив свою дію, позовні вимоги щодо стягнення пені є необгрунтованими.
Доводи апеляційної скарги щодо невирішення місцевим господарським судом питання про надання розстрочки виконання рішення відхиляється судовою колегією апеляційної інстанції за безпідставністю, оскільки відповідачем не доведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення, не визначено строки надання розстрочки, не наведені обставини, що зумовлюють виконання рішення в майбутньому.
Крім того, заявник апеляційної скарги помилково вважає, що він звільнений від сплати державного мита у даній справі, посилаючись на пункт 28 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито”. Названа норма Закону надає пільги щодо сплати державного мита громадським організаціям інвалідів, їхнім підприємствам та установам лише в окремих випадках –за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, а також за вчинення всіх нотаріальних дій. Дані пільги не розповсюджуються на вказані підприємства у випадках, коли вони є відповідачами у справі.
Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовною заявою покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
З огляду на викладене апеляційна скарга Луганського учбово-виробничого об”єднання Українського товариства сліпих, м.Луганськ, підлягає до задоволення частково. Рішення господарського суду слід скасувати в частині стягнення пені у сумі 26693 грн. 98 коп. Позов слід задовольнити частково. Рішення суду в частині задоволення позову щодо стягнення 250000 грн. боргу слід залишити без змін. В задоволенні позову щодо стягнення пені слід відмовити.
Питання про розподіл судових витрат за апеляційною скаргою не вирішується судовою колегією у зв”язку із звільненням позивача від сплати державного мита відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито”.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.2 ст.103, п.3 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Луганського учбово-виробничого об”єднання Українського товариства сліпих, м.Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 02.03.2009 у справі № 4/177 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 02.03.2009 у справі № 4/177 скасувати в частині стягнення пені у сумі 26693 грн. 98 коп.
3. Позов задовольнити частково.
4. В задоволенні позову щодо стягнення пені відмовити.
5. Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 02.03.2009 у справі № 4/177 викласти в наступній редакції: „Стягнути з Луганського учбово-виробничого об”єднання Українського товариства сліпих, м.Луганськ, вул.Щорса, 26-б, код ЄДРПОУ 05513508 на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ, вул.Володарського, 59, код ЄДРПОУ 13396264, заборгованість в сумі 250000 грн. 00 коп.”.
6. Пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 02.03.2009 у справі № 4/177 викласти в наступній редакції: „Стягнути з Луганського учбово-виробничого об”єднання Українського товариства сліпих, м.Луганськ, вул.Щорса, 26-б, код ЄДРПОУ 05513508:
- в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 2500 грн. 00 коп. на п/р 31118095700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095;
- в доход Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 100 грн. 30 коп. на п/р 31211259700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, код ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259.”.
Доручити господарському суду видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.В.Іноземцева
Суддя Р.Є.Якушенко
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- відповідачу
4- ГСЛО
5- до наряду
Внесено