Березівський районний суд Одеської області

Справа № 1-62/2011 року.

ВИРОК

Іменем України

26 травня 2011 року. Колегія Березівського районного суду Одеської області в складі: головуючого: судді - Прібилова В.М..,

                               судді –Курти Л.С.,

народних засідателів - Зубрицької Е.Т., Косман С.В., Якобюк Я.М.,

           при секретарі - Музиці О.Ф.,

з участю прокурора –Васютинського О.С.,

                               потерпілої –ОСОБА_1,

                               захисника –ОСОБА_2,

підсудного –ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, невійськовозобов’язаного, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1. 25.07.1978 року Березівським районним судом Одеської області за ч.2 ст.140 КК України до 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки.,

2. 05.02.1980 року Миколаївським районним судом Одеської області за ч. 2 ст.140 та ч.2 ст.82, 42 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

3. 04.08.1987 року Миколаївським районним судом Одеської області за ч. 1 ст.106 КК України до 1 року виправних робіт;

4. 12.12.1989 року Миколаївським районним судом Одеської області за ч.2 ст.215 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років. Звільнений від відбування покарання 21.09.1994 року на підставі Закону України «Про амністію» від 18.08.1994 року;

5. 13.06.1997 року Красногвардійським районним судом АР Крим за ч.1 ст.101 КК України до 2 років позбавлення волі, з застосуванням ст.45 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

6. 25.01.1999 року Красногвардійським районним судом АР Крим за ч.2 ст.206, 43 КК України до 3 років позбавлення волі;

7. 27.07.2002 року Березівським районним судом Одеської області за ч.3 ст.307 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання. Судимість не знята та не погашена.

в скоєні злочинів, передбачених ст.395, ч.4 ст.187, та п.п. 4,6 ч.2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово судимим за скоєння умисних злочинів, останній раз 27.07.2002 року Березівським районним судом Одеської області за ч.3 ст.307 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна, звільнившись з місць позбавлення волі, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову скоїв ряд умисних злочинів при слідуючих обставинах:

          Так, в період відбуття покарання, згідно постанови місцевого Малиновського районного суду м. Одеси від 30 червня 2010 року відносно ОСОБА_3 був встановлений адміністративний нагляд строком на 15 місяців і встановлені наступні обмеження щодо поведінки піднаглядного ОСОБА_3., відповідно до яких він зобов’язаний постійно знаходитись дома кожного дня з 21-00 вечора до 05-00 ранку наступного дня по встановленій для постійного проживання адресі, зобов’язаний з’являтися для реєстрації до територіального РВ ГУМВС України за місцем постійного проживання чотири рази на місяць, згідно вказівкам керівництва і з’являтись за викликом до міліції в зазначений час для вияснення питань, пов’язаних з виконанням правил адміністративного нагляду. Також зазначеними обмеженнями ОСОБА_3 був заборонений виїзд з населеного пункту за місцем постійного проживання без дозволу керівництва територіального РВ ГУМВС України та заборонено відвідувати кафе, бари, ресторани та місця, де продаються спиртні напої на розлив.

          ОСОБА_3, будучи належним чином ознайомлений з постановою суду і зазначеними обмеженнями щодо поведінки піднаглядного, після закінчення строку відбування покарання, прибув на постійне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, де став постійно проживати.

11.11. 2010 року, ОСОБА_3, знаходячись під адміністративним наглядом, з метою ухилення від адміністративного нагляду, в порушення п.2 Постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 30 червня 2010 року, самовільно залишив своє постійне місце помешкання та без письмового дозволу Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області виїхав за межі Березівського району Одеської області до м. Б-Дністровський Одеської області, де перебував нетривалий час, а в подальшому переїхав до м. Одеса де знаходився та проживав до 03.12.2010р. без певної мети, чим порушив п. „в” ст.9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, які звільнились з місць позбавлення волі».

03.12.2010 року, ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції за вчинення тяжкого злочину.

Крім того, 21 листопада 2010 року, ОСОБА_3, маючи злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння майном шляхом розбійного нападу і вбивства з користі престарілої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки с. Демидове Березівського району Одеської області, приїхав з м. Одеси, де тимчасово мешкав, до с. Демидово Березівського району Одеської області.

Здійснюючи свій злочинний намір, приблизно о 21 годині ОСОБА_3, зайшов у двір домоволодіння по провулку Сєвєрний 10, в с. Демидове Березівського району Одеської області, де мешкала ОСОБА_4, де підійшовши до вхідних дверей будинку, з метою проникнення до житлового приміщення, розбив скло в дверях веранди будинку. Просунувши через утворений отвір руку, з середини приміщення відімкнув знаходячимся у замку ключем вхідні двері та в подальшому, через них проник до приміщення кімнати домоволодіння, де знаходилася ОСОБА_4

Побачивши ОСОБА_3, ОСОБА_4 почала сваритися та кричати на нього, вимагала покинути приміщення будинку та замахнулася на нього дерев’яною палицею, яку використовувала для особистого пересування.

ОСОБА_3, здійснюючи свій злочинний намір, охвачений єдиним умислом та направлений на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу та вбивством із користі, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров’я престарілої ОСОБА_4, вирвав з її рук дерев’яну палицю, яку потерпіла використовувала для пересування, після чого, усвідомлюючи ту обставину, що потерпіла по стану свого здоров’я та престарілого віку не має змоги здійснювати опір, напав на неї та застосувавши відносно неї насилля, яке є небезпечним для життя та здоров’я, зазначеною палицею наніс близько 5 ударів у життєво-важливий орган потерпілої, а саме по голові ОСОБА_4

Відчуваючи реальну загрозу своєму життю та здоров’ю, ОСОБА_4 почала кричати та сварити ОСОБА_3 С,М. за те, що він б’є її, стала кликати на допомогу.

Підсудний ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний намір, з метою доведення його до кінця, будучи озлобленим за здійснення вищезазначених дій з боку потерпілої та, усвідомлюючи, що на її крик до будинку зможуть прибігти на допомогу сусіди та інші люди, котрі перешкодять йому скоїти злочин, а також побоюючись бути викритим і затриманим, бажаючи спричинити престарілій ОСОБА_4, яка є особою похилого віку (вік 83 роки) особливу біль та страждання та настання її смерті, діючи з особою жорстокістю, розуміючи, що нанесення на протязі тривалого часу множинних тілесних ушкоджень спричиняє потерпілій особливий біль та страждання, умисно почав наносити їй чисельні удари по різним частинам тулубу та голови як дерев’яною палицею, так і руками і ногами.

Таким чином, на протязі тривалого часу (більш ніж 2 години), підсудний ОСОБА_3, з застосуванням насилля, небезпечного для життя та здоров’я потерпілої, з особливою жорстокістю, наніс потерпілій ОСОБА_4 чисельні ( більш як 50) ударів палицею, руками та ногами удари по голові та тулубу потерпілої, спричинивши їй тим самим тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми шиї; синця на лівій заднє - боковій поверхні шиї в нижній треті та на задній поверхні шиї в середній треті; осколковий перелом V шийного хребця з дифузним крововиливом у м’які тканини; розриву з’єднання правого великого рогу і тілу під’язичної кістки; повного перелому правого великого рогу під’язичної кістки; неповний перелом верхівки лівого великого рогу під’язичної кістки; повний перелом лівого верхнього ріжка щитовидного хряща; перелому дуги персневидного хряща справа та зліва; вогнищеві крововиливи в м’які ткані гортані; закриті переломи VI –VIII ребер; закритий багатоосколковий перелом дістаної головки лівої променевої кістки; закритий вивих головки правої плечової кістки; забійні рани правої тім'яно-скроневої області; тім'яної ділянки справа, потиличної ділянки справа і потиличної ділянки зліва; дифузні крововиливи в м’які тканини лівої лобно-тім'яно –скроневої і потиличної ділянки; синців на віках очей, в ділянці лівого плечового суглобу по задньо-зовнішньої та задній поверхням, в верхній треті лівої голені по зовнішній поверхні, в ділянці правого плечового суглобу по передній поверхні, в ділянці лівого променезап'ястного суглобу по задньо-зовнішній поверхні, в ділянці лівого плечового суглобу по зовнішній і передній поверхні, на лівій щоці, в лівій скронево-скулової ділянці, на підборідді зліва, в ділянці правого променезап’ястного суглобу на задній поверхні; ссадин у правій верхньощелепній ділянці, на спині в центрі, в верхній третині лівої голені по зовнішній поверхні; крововиливів в слизистій оболонці нижньої губи справа та зліва.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, в приміщенні кімнати став шукати майно потерпілої, а саме грошові кошти та в шухляді тумбочки знайшов конверт з грошима в сумі 1200 грн., якими заволодів, після чого зачинив приміщення домоволодіння та покинув місце скоєння злочину.

Від спричинення вищевказаних тілесних ушкоджень, на місті їх спричинення, настала смерть потерпілої ОСОБА_4

Смерть потерпілої ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинному зв’язку з спричиненими ОСОБА_3 тілесними ушкодженнями у вигляді закритої травми шиї, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя та настала в результаті розвинувшогося шоку.

Викрадені у потерпілої ОСОБА_4 гроші в сумі 1200 гривень підсудний привласнив та витратив на власні потреби.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 в порушені правил адміністративного нагляду, тобто самовільному залишенні особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, та в розбої, тобто – нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, поєднаному з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, вчиненому з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів, грунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної кримінальної справи.

Підсудний ОСОБА_3 у судовому засіданні винним себе в скоєні злочину, передбаченого ст.395 КК України визнав повністю, не заперечував проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному висновку та матеріалах справи по даному епізоду. Винним в скоєні злочинів, передбачених ч.4 ст.187 та п.п. 4, 6, ч.2 ст. 115 КК України себе не визнав та пояснив, що після відбуття покарання та звільнення з місць позбавлення волі він став проживати в ІНФОРМАЦІЯ_7. Будучи належним чином повідомленим та достовірно знаючи про те, що постановою суду відносно нього був встановлений адміністративний нагляд та відповідні обмеження, 11 листопада 2010 року, без подання до Березівського РВ відповідної заяви та отримання дозволу на виїзд за межі території району, він поїхав до м. Б-Дністровський Одеської області до своєї знайомої, а потім переїхав до м. Одеси, де деякий час проживав та працював. На початку грудня 2010 року він був затриманий працівниками міліції. За період проживання в м. Одеса, він декілька разів приїздив до м. Б-Дністровський.

Щодо скоєння злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187 та п.п. 4, 6, ч.2 ст. 115 КК України винним себе не визнав та пояснив, що зазначених злочинів не скоював. Дійсно він був затриманий працівниками міліції на початку грудня 2010 року та доставлений до Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області. Працівниками міліції, які затримували його, відносно нього були застосовані заходи психологічного та фізичного впливу, в зв’язку з чим він зізнався в скоєних злочинах, а саме у вбивстві ОСОБА_4 та викраденні у неї грошей в сумі 1200 грн. Зазначені злочини він не скоював та оговорив себе, під тиском працівників міліції.

Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини в скоєні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.4 ст.187 та п.п.4,6 ч.2 ст.115 КК України, його вина підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами:

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що в с. Демидове Березівського району Одеської області проживала її рідна тітка –ОСОБА_4. Тітка проживала сама і щомісячно вона відвідувала її. Гроші, які отримувала як пенсію тітка давала їй, щомісячно по 1000 грн. В листопаді 2010 року вона приїздила до тітки, однак гроші у тітки не взяла, так як вона сказала, що необхідно придбати вугілля. Гроші тітка тримала у висувні тумбочці в шухляді. 22.11.2010 року їй подзвонили та повідомили, що тітка знайдена в домоволодіння мертвою. Приїхавши додому до тітки вона побачила тітку мертвою в приміщенні кімнати її дому і її тіло було усе в крові. В приміщенні будинку без безлад, розкидані речі, кругом була кров. Їй стало зрозуміло, що тітку вбили і щось шукали в домі, по усій вірогідності гроші. Цивільний позов на даний час заявляти не бажає. Вважає, що особа, яка скоїла зазначений злочин повинна понести покарання, відповідно до закону.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що працює дільничним інспектором міліції Березівського РВ та обслуговує територію Демидівської сільської ради. Після звільнення з місць позбавлення волі в с. Демидове по вул. Горького 26, з липня 2010 року у своєї сестри ОСОБА_6 став проживати підсудний ОСОБА_3, відносно якого, згідно постанови суду був встановлений адміністративний нагляд та встановлені обмеження. Після цього, за період з 26.07.2010 по 18.10.2010 року, ОСОБА_7 двічі притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду та рішенням суду на нього накладалися стягнення у вигляді штрафу.

          08.11.2010 року, підсудний пред’явив йому довідку - направлення з Березівського туберкульозного кабінету до Одеського протитуберкульозного диспансеру і повідомив, що їде туди лікуватися. Підсудному був наданий відповідний дозвіл, і для контролю ним був залишений номер мобільного телефону НОМЕР_1. 11 листопада 2010 року підсудний виїхав на лікування до м. Одеси, однак в подальшому було встановлено, що підсудний лікування не проходив, тим самим підсудний порушив встановлений йому адміністративний нагляд, ввівши його в оману з метою ухилення від адміністративного нагляду.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що мешкає в АДРЕСА_1. 23.11.2010 року в вечірній час знайома ріелтор привела їй на квартиру підсудного, який за їх домовленістю став проживати в кімнаті її квартири, заплативши їй наперед гроші в сумі 600 грн., купюрами по 100 грн., а громі в сумі 300 грн. дав ріелтору за виконану роботу. 03.12.2010 року до неї в квартиру приїхали працівники міліції, які привезли з собою ОСОБА_3 та за її згоди провели огляд кімнати квартири де він мешкав. В ході проведення огляду, в присутності двох понятих, ОСОБА_3 розповів, що в с. Демидове Березівського району Одеської області він скоїв вбивство жінки на ім’я ОСОБА_4 та заволодів її грошима в сумі 1200 грн. В ході проведення огляду була вилучена одежа підсудного та гроші в сумі 10 грн., які зі слів ОСОБА_3 залишилися з числа викрадених. З боку працівників міліції відносно ОСОБА_3 ніяких заходів психологічного та фізичного впливу не застосовувалося, він розповів про скоєне сам.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що 03.12.2010 року, вона була присутньою в якості понятого при проведенні огляду квартири ОСОБА_8, в якої тимчасово мешкав підсудний ОСОБА_3, в ході проведення якого ОСОБА_3 розповів, що в с. Демидове Березівського району Одеської області, в ніч з 21 на 22 листопада 2010 року скоїв вбивство жінки на ім’я ОСОБА_4 та заволодів її грошима в сумі 1200 грн. В ході проведення огляду була вилучена одежа підсудного. З боку працівників міліції відносно ОСОБА_3 ніяких заходів психологічного та фізичного впливу не застосовувалося, підсудний розповів усе сам і добровільно.

          З оголошених в судовому засіданні свідчень свідка ОСОБА_10, вбачається, що будучи допитаною в ході проведення досудового слідства вона надала свідчення, аналогічні свідченням, наданими в судовому засіданні свідком ОСОБА_9

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що працюючи фельдшером Демидівського ФАП., 22.11.2010 року, вона разом з лікарем ОСОБА_12 та водієм ОСОБА_13, згідно повідомлення з сільської ради щодо відсутності дома ОСОБА_4, поїхали до її будинку, по провулку Сєвєрний, 10. В дверях веранди побачили розбите скло. Через вікна у веранді помітили, що у приміщенні дому повний безлад, речі та майно розкидані. Про зазначене повідомили дільничному інспектору міліції, та згідно його дозволу водій відкрив вхідні двері, які були закриті на врізний замок. Другі двері, які вели безпосередньо в кімнату дому були закриті та кільця закручені мотузкою. Відкривши двері та зайшовши до приміщення вони побачили труп ОСОБА_4, яка лежала на підлозі. Також вони побачили, що в кімнаті на підлозі, стінах та на самій ОСОБА_4 багато крові і зазначене вказувало, що був скоєний злочин. Також в кімнаті були розкидані речі, одяг та інші предмети, шухляди меблі відкриті, що вказувало на те, що в домі щось шукали. Світла в кімнаті не було, розетка над ліжком біля вікна в кімнаті була вирвана. Про все побачене лікар повідомила дільничного інспектора міліції.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надала суду свідчення, аналогічні свідченням свідка ОСОБА_11

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що 22.11.2010 року, разом з працівниками Демидівського ФАПу, на службовому автомобілі він виїздив до домоволодіння ОСОБА_4 По приїзду вони побачили, що вхідні двері приміщення були закриті, в веранді дому розбите скло, а двері з веранди зав’язані мотузкою. Заглянувши через вікно до приміщення будинку вони побачили в кімнаті безлад, розкидані речі. З дозволу дільничного інспектора , з допомогою металевої лопатки, він відкрив вхідні двері, які були закриті на врізний замок, після чого увійшли до приміщення та побачили, що ОСОБА_4 лежить на підлозі кімнати мертва, кругом була кров, після чого про побачене вони повідомили дільничному інспектору міліції.           

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що 27.11.2010р. він придбав житло по провулку Сєвєрний, 10, в с. Демидово Березівського району, де раніше мешкала ОСОБА_4, яку було вбито. 05.12.2010р. до нього додому приїхали працівники міліції разом з підозрюваним у вбивстві і в його присутності, з його дозволу стали проводити слідчу дію. В ході проведення, підсудний розповів, що вночі він прийшов до ОСОБА_4Д, стукав у двері будинку та розбив скло. Просунувши руку, він відкрив двері, які були закриті ключем з внутрішньої сторони. Далі він зайшов до кімнати, де знаходилася ОСОБА_4, яка проснулася і впізнала його. Вона стала його сварити навіщо він прийшов вночі до неї, та замахнулася на нього палицею, але він вирвав палицю з її рук і став нею бити ОСОБА_4 по голові, аж поки та не впала на підлогу. Підозрюваний на ньому показував як він наносив удари палицею по ОСОБА_4 Далі він став показувати де він шукав гроші, що все викинув з ліжок, з шафи в кімнаті, шукав за грубкою, викинув все майно з комоду у веранді та повідомив, що в конверті в шухляді тумбочки, яка знаходилась поряд з ліжком ОСОБА_4 він знайшов конверт з грошима в сумі 1200 грн., які викрав. Також він показував як зав’язав на мотузку двері, і ключем закрив двері, а самі ключі сховав у водозливній ринві біля сараю. Він привів працівників міліції до сараю, провів рукою по ринві і дістав звідти ключі, після чого, одним з ключів, на прохання слідчого відкрив ключем та закрив замок на вхідних дверях до веранди. Також підсудний вказав місце, де він викинув палицю, якою бив ОСОБА_4Д, після чого на прохання працівників міліції він на огороді, у вказаному підсудним місці знайшов зламану частину палиці, на якій було волосся. Підсудний при проведені зазначеної слідчої дії чітко орієнтувався на місці, вказував на обставини, які були раніше у зазначеному домоволодінні та дворі, а саме точне місцезнаходження та розташування майна, яке було в домі та у дворі до того, як він придбав житло. На момент проведення слідчої дії, обстановка у домоволодінні та дворі була частково іншою. Зі сторони працівників міліції ніяких заходів фізичного та психологічного впливу не застосовувалося, свідчення підсудний надавав самостійно, чітко, конкретизуючи кожну дію. Крім того пояснив, що до проведення зазначеної слідчої дії до нього додому приїздили працівники міліції, які в його присутності оглянули водозливну ринву біля приміщення сараю та там побачили ключі. З їх слів він зрозумів, що якийсь факт підтвердився і вони наказали йому не брати ключі. Працівники міліції ключі туди не клали, а лише встановили факт того, що вони там знаходяться.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що в неї є рідний брат ОСОБА_3, який влітку 2010 року звільнився з місць позбавлення волі та приїхав жити до неї в с. Демидово вул. Горького, 26, так як ні сім’ї ні свого житла в нього не має. Зі слів брата їй було відомо, що йому був встановлений адміністративний нагляд і що йому потрібно раз в неділю їздити до міліції і там відмічатися. Він їздив туди, вона давала йому гроші на дорогу. Сергій говорив, що в нього туберкульоз і йому потрібно лікуватися. Він їздив в м. Одесу, а потім останній раз в четверг, також поїхав до м. Одеси, пояснивши, що їде в лікарню та влаштовуватися на роботу. В подальшому в с. Демидове було вбито ОСОБА_4 і зі слів жителів села їй стало відомо, що брата привозили для проведення слідчої дії так як він скоїв зазначене вбивство. По характеру брат не спокійний, знервований, за час свого життя бив їх матір.

З оголошених в судовому засіданні свідчень свідка ОСОБА_15 встановлено, що мешкаючи в АДРЕСА_2., після відбуття покарання, до неї додому приїхав її рідний дядько ОСОБА_3 На його прохання вона надала йому допомогу в придбанні одежі, а потім він поїхав у с. Демидове, так як з його слів йому був встановлений адміністративний нагляд і йому необхідно було відмічатися у райвідділі. Приблизно в кінці серпня 2010 року, він приїхав знову до неї і того дня він вживши спиртне, посварився та побився з ОСОБА_16, чоловіком її сестри –ОСОБА_17. Андрій був побитий і на лиці у нього були синці.

11 листопада 2010 року дядько продзвонив їй по телефону сказав, що їде до м. Одеси на лікування до тубдиспансеру. В цей-же день, разом зі своєю подругою Наталією він був у неї дома, і з його слів вона узнала, що в нього не має ніякого туберкульозу і лікуватися не треба і він збирається шукати собі роботу. Наступного дня вони обоє поїхали до м. Б.Дністровський і через деякий час він зателефонував їй та повідомив, що знайшов роботу. 21.11.2010 року, близько 14 години 15 хвилин, він знову зателефонував їй і повідомив, що хоче приїхати до неї. Вона відмовила йому, після чого з його слів узнала, що він знаходиться на залізничному вокзалі і їде додому. В подальшому вона узнала, що в селі Демидове була вбита ОСОБА_4, і що дядька шукає міліція. Вона телефонувала йому, але він не відповідав. Через декілька днів він сам зателефонував, не з свого телефону, а з якогось другого номеру, і сказав, що знаходиться в м. Сімферополі.

Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_17 пояснила, що в липні 2010 року, після відбуття покарання, до неї додому приїхав її рідний дядько ОСОБА_3 На той час вона мешкала разом зі своїм чоловіком та сестрою ОСОБА_15 Вони разом зустріли його і придбали йому одяг. Він переночував у них і наступного дня поїхав у с. Демидово до їх матері. З його слів їм стало відомо, що йому встановлений адміністративний нагляд, а також те, що він хворий на туберкульоз і йому потрібно лікуватися. Наступного разу він приїжджав в кінці серпня 2010 року. Вона дома не знаходилася, однак коли прийшла додому, то побачила дядька на вулиці, він був якийсь дуже збуджений. З його слів вона узнала, що він побився з її чоловіком ОСОБА_16. Зайшовши до квартири вона побачила, що ОСОБА_16 весь у крові, у нього був перебитий ніс, очі позапухали і були пошкодження –рани. Зі слів ОСОБА_16 їй стало відомо, що ОСОБА_14 побив його головою. Пізніше, коли вона приїздила в село Демидове, вона дізналася, що дядько убив в селі ОСОБА_4

          З оголошених в судовому засіданні свідчень свідка ОСОБА_16 вбачається, що він зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_8, однак тимчасово проживає разом з жінкою ОСОБА_17 та її сестрою ОСОБА_15 в м. Одеса. До нього додому, після звільнення з місць позбавлення волі, приїздив рідний брат його тещі ОСОБА_6 –ОСОБА_3 Зі слів ОСОБА_3 йому було відомо, що відносно нього був встановлений адміністративний нагляд і він не повинен виїжджати з місця проживання та відмічатися у міліції та що йому необхідно лікуватися від туберкульозу. Під час приїзду ОСОБА_3 до нього додому, приблизно в листопаді 2010 року, між ними виникла сварка, яка переросла в бійку. Під час бійки ОСОБА_3 був одягнений в сині джинсові штани, чорні туфлі. Зі слів ОСОБА_15 йому стало відомо, що ОСОБА_3 поїхав до м. Б.Дністровський до своєї подруги. У нього 1-ша група крові (+позитивний) резус фактор, про що є відмітка в його військовому квитку.

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що працюючи в обласному управління карного розшуку на посаді оперативного працівника, разом з іншими працівниками управління карного розшуку, а саме: ОСОБА_19С, та ОСОБА_20, приймав участь в розкритті особливо-тяжкого злочину, а саме вбивства ОСОБА_4, яке мало місце в кінці листопада 2010 року в с. Демидове Березівського району Одеської області. Під час проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що підсудний міг бути причетний до скоєння зазначеного злочину. Проведеними заходами було встановлено його місце роботи та разом з вищезазначеними працівниками, 03.12.2010 року ОСОБА_3 був затриманий по місцю роботи на консервному заводі в м. Одеса. Разом з ним вони поїхали на вказане ним місце проживання, з метою огляду його домоволодіння та вилучення доказів по справі. В присутності власника квартири, де тимчасово мешкав підсудний, двох понятих, підсудний зізнався в скоєному злочині, розповівши, що в ніч на 22.11.2010 року в нічний час, в с. Демидове він скоїв вбивство жінки на ім’я ОСОБА_4, при цьому викрав у неї гроші в сумі 1200 грн. Також при огляді кімнати, де він проживав, була вилучена його одежа, в якої з його слів він був одягнений при скоєні зазначеного злочину. Відносно підсудного ніяких примусових заходів протиправного характеру не застосовувалося, він розповів про скоєне сам. Свідчення підсудного, про те, що ним та іншими працівниками відносно нього застосовувалися заходи фізичного та психологічного впливу вважає безпідставними, та такими, які підсудний надає для того, щоб уникнути відповідальності.

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19, надав суду свідчення, аналогічні свідченням свідка ОСОБА_18

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20, надав суду свідчення, аналогічні свідченням свідка ОСОБА_19

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21, пояснила, що вона безпосередньо розслідувала зазначену кримінальну справу. В ході розслідування, після затримання та доставки до райвідділу підсудного, він самостійно, без будь-якого примусу з боку працівників міліції надав їй свідчення про скоєний злочин, які були занесені до протоколу, а також зафіксовані на відеозйомку. В подальшому при проведені відтворення обстановки та обставин події підсудний повторно розповів та на місці вказав, як саме та при яких обставинах був скоєний зазначений злочин. Крім того, зазначені ним свідчення були надані ним детально, чітко, з поясненням обставин, які співпадають, з встановленими в ході проведення огляду місця пригоди фактичними виявленими даними. Також ним, при проведені відтворення обстановки та обставин події, ним були вказані місця, де він викинув знаряддя злочину –дерев’яну палку та залишив ключі від приміщення, які сховав у водостічній ринві. Зазначені ним місця були оглянуті та палка з залишками волосся та ключі були виявлені та вилучені. Свідчення підсудним були надані в присутності захисника. В подальшому, в ході проведення судових експертиз були зібрані додаткові докази причетності підсудного до скоєного злочину. Після перекваліфікації дій підсудного на більш тяжкий злочин, він змінив своє ставлення, став заперечувати участь в скоєному злочині. Вважає, що зазначена поведінка є його особистою позицією, підсудний ухиляється від відповідальності.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22, пояснив, що працюючи судово-медичним експертом, він особисто приймав участь при огляді місця події на місці виявлення трупу ОСОБА_4 в с. Демидове. В ході огляду було встановлено, що потерпілій були спричинені чисельні тілесні ушкодження як у життєво-важливі органи та і по різним частинам тіла. Зазначені тілесні ушкодження були ним описані в акті та висновку експерта. З урахуванням виявлених тілесних ушкоджень, їх кількості, механізму виникнення, локалізації можливо стверджувати, що зазначені тілесні ушкодження були спричинені не лише палкою, а також можливо руками та ногами. Тривалість скоєного побиття потерпілої зазначене у висновку та тривало більш як 2 години. При спричиненні тілесних ушкоджень, з урахуванням віку та стану здоров’я потерпілої, вона могла тимчасово втрачати свідомість, відчувала сильний біль. Виявлені під час огляду місця пригоди калові маси можуть свідчити також про те, що при спричинені ушкоджень, потерпіла відчувала сильний біль і їй було особливо болісно. Під час проведення відтворення обстановки та обставин події він також був присутнім при його проведені, вважає, що підсудним були зазначені саме ті обставини скоєного злочину, однак кількість нанесених ушкоджень та їх спосіб був явно підсудним зменшений.

З витягів з ЖРЗПЗ № 2150 від 22.11.2010 року вбачається, що 22.11.2010 року в домоволодінні по пров. Сєвєрний, 10, в с. Демидове Березівського району Одеської області, належне ОСОБА_4 виявлено труп домогосподарки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 з ознаками насильницької смерті (т1. а.с. 2,3)

          З протоколу огляду місця події від 22.11.2010 року та фототаблицею до нього вбачається, що при огляді домоволодіння ОСОБА_4, розташованого по провулку Сєвєрний в с. Демидове Березівського району Одеської області виявлено факт незаконного проникнення у приміщення у домоволодіння та в житловому будинку виявлено труп ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 з ознаками насильницької смерті. (т.1 а.с. 4-25)

Відповідно до акту застосування розшукового собаки від 22.11.2010 року, при застосуванні розшукової собаки «Гера» 22.11.2010 року при огляді місця події по факту вбивства ОСОБА_4 розшукова собака рухалася у напрямку, вказаному підсудним ОСОБА_3, при допиті його в якості підозрюваного 03.12.2010 року. (т.1 а.с. 34);

Згідно рапорту ст. ДІМ Березівського РВ ОСОБА_5 від 12.01.2011 року було встановлено, що ОСОБА_3 був допущений факт порушення правил адміністративного нагляд, який виразилося в тому, що ОСОБА_3 в період з 08.11.2010 по 01.12.2010 року, самовільно залишив місце проживання, таким чином вчинив злочин, передбачений ст.395 КК України. (т.1 а.с. 179);

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події з підозрюваним ОСОБА_3 від 05.12.2010 року, фототаблицею та відеозйомкою до нього, при встановлені фактичних обставин вбивства ОСОБА_4 було встановлено, що підсудний ОСОБА_3 при проведені зазначеної слідчої дії, добровільно зізнався в скоєних злочинах, розповів та на місці підтвердив в подробицях обставини скоєного злочину, на місці проведення безпосередньо указав на місце, де він викинув знаряддя скоєння злочину (дерев’яну палицю), та місце, де ним були сховані ключі від замку домоволодіння потерпілої ОСОБА_4, які були знайдені та вилучені ( т.1 а.с. 82-101);

Згідно отриманої відповіді з ЗАТ «ОСОБА_23 Ем»в м. Одесі та роздруківки вхідних та вихідних дзвінків встановлено, що з мобільного телефону підсудного, а саме з номеру НОМЕР_1, 22.11.2010 року о 3 годині 09 хвилин був здійснений вихідний дзвінок з території с. Демидово Березівського району Одеської області. ( т.1 а.с. 164-168);

Відповідно до матеріалів справи адміністративного наглядного та постанови Малиновського міського суду м. Одеси від 30.06.2010 року, ОСОБА_3 був встановлений адміністративний нагляд, терміном на 15 місяців та встановлені наступні обмеження. ( т.1 а.с. 181-219);

Судово-медичною експертизою, (висновок №21-324/2010 від 30.12.2010 року) встановлено, що у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми шиї; синця на лівій заднє - боковій поверхні шиї в нижній треті та на задній поверхні шиї в середній треті; осколковий перелом V шийного хребця з дифузним крововиливом у м’які тканини; розриву з’єднання правого великого рогу і тілу під’язичної кістки; повного перелому правого великого рогу під’язичної кістки; неповний перелом верхівки лівого великого рогу під’язичної кістки; повний перелом лівого верхнього ріжка щитовидного хряща; перелом дуги персневидного хряща справа та зліва; вогнищеві крововиливи в м’які ткані гортані; закриті переломи VI –VIII ребер; закритий багатоосколковий перелом дістаної головки лівої променевої кістки; закритий вивих головки правої плечової кістки; забійні рани правої тім'яно-скроневої області; тім'яної ділянки справа, потиличної ділянки справа і потиличної ділянки зліва; дифузні крововиливи в м’які тканини лівої лобно-тім'яно-скроневої і потиличної ділянки; синців на віках очей, в ділянці лівого плечового суглобу по задньо-зовнішньої та задній поверхням, в верхній треті лівої голені по зовнішній поверхні, в ділянці правого плечового суглобу по передній поверхні, в ділянці лівого променезап'ястного суглобу по задньо-зовнішній поверхні, в ділянці лівого плечового суглобу по зовнішній і передній поверхні, на лівій щоці, в лівій скронево-скулової ділянці, на підборідді зліва, в ділянці правого променезап’ястного суглобу на задній поверхні; ссадин у правій верхньощелепній ділянці, на спині в центрі, в верхній третині лівої голені по зовнішній поверхні; крововиливів в слизистій оболонці нижньої губи справа та зліва., від спричинення яких, на місті їх спричинення, настала смерть потерпілої ОСОБА_4 Смерть ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинному зв’язку з спричиненими тілесними ушкодженнями у вигляді закритої травми шиї, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя та настала в результаті розвинувшогося шоку. (т.2 а.с. 4-9);

Судово-медичною (імунологічною) експертизою (висновок № 1257 від 28.12.2010 року) встановлено, що на чоловічій сорочці та джинсових штанях, вилучених та належних ОСОБА_3 виявлена кров людини, при визначенні групової приналежності якої виявлені антигени А і Н, властиві групі крові А з ізогемаглютинином анти –В з супутнім антигеном Н по системі АВО, що не виключає її походження від потерпілої ОСОБА_4 (т.2 а.с.21-24);

Судово–медичною (імунологічною) експертизою ( висновок № 1255 від 22.12.2010 року) встановлено, що на дерев’яній палиці, вказаній підсудним ОСОБА_3 як на знаряддя злочину, вилученій в ході відтворення обстановки та обставин події, виявлено волосся людини, яке по всіх основних морфологічних ознаках схоже з волоссям потерпілої ОСОБА_4 (т.2. а.с.39-43)

Судово –медичною( імунологічною) експертизою (висновок №1260 від 27.12.2010 року) встановлено, що на дерев’яній палиці, вказаній підсудним ОСОБА_3 як на знаряддя злочину, вилученій в ході відтворення обстановки та обставин події, виявлена кров людини, при визначенні групової приналежності якої виявлені антигени А і Н властиві групі крові А з ізогемагглютинином анти –В з супутнім антигеном Н по системі АВО, що не виключає її походження від потерпілої ОСОБА_4 (т.2. а.с. 94- 96);

Відповідно до висновку судової трасологічної експертизи (висновок № 1 від 04.01.2011 року), один з ключів, які знаходилися на в’язці, вилучені у вказаному при проведенні відтворення обстановки та обставин події підсудним ОСОБА_3 місці - є штатним ключем до врізного замка від вхідних дверей веранди домоволодіння по провулку Сєвєрний, 10 в с. Демидово Березівського району Одеської області, належне ОСОБА_4 (т.2.а.с.104-107);

Судово –медичною (фізико –технічною) експертизою (висновок № 732 МК від 27.12.2010 року) встановлено, що на шматку шкіри потиличної області потерпілої ОСОБА_4 мається п’ять забитих ушкоджень, які могли бути утворені тупим твердим, продовгуватим предметом, можливо циліндричної форми, що не виключає можливості їх утворення представленою на дослідження палицею, вилученою при проведенні відтворення обстановки та обставин події, якою зі слів підсудного він спричинив потерпілій удари по голові. (т.2.а.с.113-121);

Згідно акту амбулаторної судово –психіатричної експертизи № 1213 від 28.12.2010 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10 хронічним психічним захворюванням, слабкістю розуму не страждав і не страждає. На момент інкримінованого йому діяння будь якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, він вірно орієнтувався в навколишній обстановці, часі, особах, був доступний адекватному речовому контакту, здійснював складні цілеспрямовані дії, якісних змін свідомості, галюцинаторно –маячливої симптоматики не виявляв, тому міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. ОСОБА_3, на даний час будь яких психічних розладів не виявляє, може усвідомлювати значення своїх дій, здатний розуміти смисл пред’явленого йому звинувачення, необхідність відповідальності, свідчення свідків, приймати участь в проведенні слідчих дій та постати перед судом. Застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру не потребує. (т.2.а.с. 55-57);

Аналізуючи зібрані по справі органом досудового слідства та досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази, надані в судовому засіданні свідчення підсудного, потерпілої, свідків, оголошених в судовому засіданні свідчень свідків, самого підсудного при допиті його в якості підозрюваного та обвинуваченого, а також оглянутих відеозаписах проведення слідчих дій з підсудним ОСОБА_3 при допиті його в якості підозрюваного та при проведення відтворення обстановки та обставин події, суд прийшов до висновку, що дійсно підсудним при вищевказаних та встановлених судом обставинах були скоєні зазначені злочини.

Суд вважає, що надані підсудним під час проведення судового слідства свідчення, при наданні яких він зізнався в скоєні вбивства ОСОБА_4, є правдивими. Однак з урахуванням встановленої судово-медичною експертизою кількістю виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, механізму виникнення, локалізації, суд вважає, що кількість нанесених ушкоджень та спосіб їх спричинення підсудним явно зменшений.

Судом при розгляді справи була перевірена версія, вказана підсудним, а саме те, що надані ним свідчення були надані безпосередньо під тиском працівників міліції, які затримували його та доставляли до Березівського РВ, однак на думку суду зазначена обставина не знайшла свого підтвердження та спростовується як безпосередньо наданими в судовому засіданні свідченнями свідків ОСОБА_18, , ОСОБА_19С, та ОСОБА_20В які безпосередньо затримували підсудного, так і допитаними в судовому засіданні свідченнями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9І, а також оголошеними в судовому засідання свідченнями свідка ОСОБА_10. Зазначені свідки підтвердили факт добровільного надання підсудним свідчень, без застосування відносно нього заходів психологічного та фізичного характеру.

Крім того, зазначені твердження підсудного безпосередньо спростовуються наданими по справі свідченнями свідків ОСОБА_21, ОСОБА_14, ОСОБА_22, які підтвердили фактичне надання підсудним визнаних вину свідчень по скоєному ним злочину без будь-якого примусу з боку працівників міліції та інших осіб. Також зазначену обставину підтвердив в судовому засіданні і захисник підсудного.

Після проведення огляду в судовому засіданні відеозаписів проведених слідчих дій, а саме допиту підсудного в якості підозрюваного та проведення відтворення обстановки та обставин події з ним, суд вважає, що сам підсудний, без будь-якого примусу з боку інших осіб, добровільно, детально та досить чітко розповів про обставини скоєного злочину відносно потерпілої ОСОБА_4, однак враховуючи досліджені в судовому засіданні матеріали справи та висновки судово-медичних експертиз, суд вважає, що підсудний зізнався в лише частці нанесених потерпілій тілесних ушкоджень, не вказав, що зазначені тілесні ушкодження ним були нанесені не тільки дерев’яною палицею, а також руками та ногами, що було підтверджено наданими в судовому засіданні свідченнями експерта ОСОБА_24

При розгляді зазначеної справи судом були прийняті до уваги твердження підсудного про те, що він не знаходився у вказаний час скоєння злочину в с. Демидове Березівського району Одеської області, однак зазначене, крім досліджених в судовому засіданні свідчень ОСОБА_3 спростовується як наданими в судовому засіданні свідченнями свідка ОСОБА_15, яка підтвердила той факт, що підсудний у день скоєння злочину повідомив, що виїздить додому, тобто в с. Демидове. Також зазначене спростовується отриманою від компанії ЗАТ «ОСОБА_23 Ем»в м. Одесі інформацією про здійснення з номеру телефону підсудного дзвінка про перевірку рахунку, безпосередньо у день скоєння злочину та з населеного пункту, де він був скоєний.

Крім того суд вважає, що підсудним був здійснені злочини, передбачені ст.187 ч.4 та п.п.4,6 ч.2 ст.115 КК України, які були скоєні з єдиним умислом та підтверджені фактом незаконного проникненням підсудного у нічний час до домоволодіння потерпілої, на що вказують встановлені в ході проведення огляду обставини, а саме розбиття скла в двері веранди та пошуки саме грошових коштів, так як в ході огляду та подальшого розгляду справи, факту викрадення іншого майна встановлено не було, а також настання зазначених наслідків, а саме смерті потерпілої.

Також судом надана оцінка свідченням підсудного, наданими ним в ході проведення досудового слідства стосовно того, що під час, коли ним було покинуто приміщення, потерпіла була жива однак вважає зазначені свідчення такими, які вказані ним не вірно, та безпосередньо спростовуються наданими ним в подальшому, в присутності інших свідків поясненнями, в яких він чітко вказував, що скоїв саме вбивство потерпілої. Крім того, суд вважає, що при нанесенні такої значної кількості тілесних ушкоджень та розуміючи той факт, що потерпілою він може бути викритий в скоєні злочину, підсудний вчинив саме навмисне вбивство.

Разом з тим, суд прийняв до уваги надані в судовому засіданні свідчення свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26 щодо наявності у підсудного доларів США та вважає, що посилання підсудного на зазначену обставину ніяким чином не підтверджує його алібі і не спростовує факт вчинення ним зазначених злочинів, так як фактично було встановлено, що підсудний не розраховувався з ОСОБА_8 доларами США, а розраховувався саме грошима, купюрами по 100 грн.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин справи, суд прийшов до однозначного висновку, що підсудним дійсно скоєнні зазначені злочини, так як вказане ним при допиті та проведенні відтворення обстановки та обставин події, безпосередньо відповідають встановленим в суді фактичним обставинам огляду місця події та іншим матеріалам справи та надаючи вищезазначені свідчення та заперечуючи факт їх скоєння, підсудний таким чином намагається уникнути відповідальності за скоєне і пом’якшити свою вину та призначення покарання, в зв’язку з чим суд розцінює дії підсудного як намагання уникнути відповідальності та як спосіб самозахисту.

           Суд вважає, винність підсудного ОСОБА_3 в інкримінованих йому злочинах доведеною повністю і кваліфікує його дії за ст. 395 КК України як порушення правил адміністративного нагляду, тобто самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, за ч.4 ст.187 КК України, як розбої, тобто – нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, поєднаному з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та за п.п. 4,6 ч.2 ст.115 КК України як в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, вчиненому з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів

           Згідно ст. 12 КК України злочин, вчинений підсудним і передбачений ст.395 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, злочини передбачені ч.4 ст.187 та п. п. 4,6 ч.2 ст.115 КК України до категорії особливо тяжких злочинів.

          Обираючи підсудному покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, дані про особу винного, його відношення до скоєного, фактичне невизнання своєї вини, а також ту обставину, що підсудний раніше неодноразово судимий за скоєння умисних злочинів, судимість у якого в установленому законом порядку не знята та не погашена, а також думку потерпілої при призначені підсудному покарання.

          Обставин, що пом’якшують покарання підсудного, судом не встановлено.

          До обставин, що обтяжують покарання підсудного суд відносить рецидив злочинів;

тяжкі наслідки, завдані злочином; вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням особи підсудного, характеризуючих даних про особу винного, який характеризується посередньо, громадської безпеки скоєного ним злочину, пом'якшуючих та обтяжуючих вину обставин, суд вважає за необхідним застосовувати відносно підсудного покарання в межах санкцій зазначених статей та вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

          Речові докази по справі: змиви бурого кольору на марлевих тампонах, зіскоб зі стінки, простирадло, труси, недопалок цигарки «Дойна», сліди пальців рук, зрізи нігтів та зразки крові та волосся ОСОБА_4- підлягають знищенню, гаманець з грошима в сумі 56 грн. 45 коп. вважати повернутим потерпілій (т.1а.с.42); дерев’яну палицю, зразки слини, зрізи нігтів ОСОБА_3 –підлягають знищенню, замок, два ключі –підлягають поверненню володільцю домоволодіння ОСОБА_14, одежа підсудного –дублянка, штани, светр, сорочка, туфлі –підлягають поверненню власнику; гроші в сумі 10 грн. НБУ –підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_1, 1 долар США, мобільний телефон «Алькатель»- конфіскації в дохід держави (т.1 а.с.111); зразки крові підсудного ОСОБА_3 (т.1 а.с.113) –підлягають знищенню.

          Судові витрати по справі, які складають вартість проведених по справі судових експертиз в сумі 928 грн. 80 коп. та 1341 грн.60 коп. (т.2 а.с.75,102), а всього в загальній сумі 2270 грн. 40 коп. підлягають стягненню з підсудного на користь експертної установи, яка проводила експертизи.

          На підставі викладеного, керуючись статтею ст.395., ч.4 ст.187., ч.2 ст.115 п.п.4,6 КК України, статтями 227, 321, 324, 328-339 КПК України колегія суддів Березівського районного суду Одеської області, -

                     з а с у д и л а

          ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочинів, передбачених ст.395., ч.4 ст.187., ч.2 ст.115 п.п.4,6 КК України, призначивши йому покарання:

-          за ст.395 КК України до шести місяців арешту;

          - за ч.4 ст.187 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю;

          - за ч.2 ст.115 п. п. 4,6 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю;

          На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

          Речові докази по справі: змиви бурого кольору на марлевих тампонах, зіскоб зі стінки, простирадло, труси, недопалок цигарки «Дойна», сліди пальців рук, зрізи нігтів та зразки крові та волосся ОСОБА_4; дерев’яну палицю, зразки слини, зрізи нігтів та крові ОСОБА_3 –знищити; гаманець з грошима в сумі 56 грн. 45 коп. вважати повернутим потерпілій ОСОБА_1; замок, два ключі –повернути ОСОБА_14; одежу підсудного – дублянку, штани, светр, сорочку, туфлі –повернути підсудному ОСОБА_3; гроші в сумі 10 грн. НБУ – повернути потерпілій ОСОБА_1, 1 долар США, мобільний телефон «Алькатель»- конфіскувати та передати в дохід держави.

          Стягнути з підсудного ОСОБА_3 на користь науково дослідницького експертно - криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області р/р 35220002000142 код ОКПО 25574222 МФО 828011 в ГУДК України в Одеській області 2270 грн. 40 коп. за проведення дактилоскопічної та трасологічної експертиз.

           Запобіжний захід щодо підсудного ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили залишити попередній –тримання під вартою в ОСІ № 21 м. Одеси.

           На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд, який постановив вирок, протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

           Засуджений ОСОБА_3, який тримається під вартою, може подати апеляцію на вирок протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя : В.М.Прібилов

Суддя : Курта Л.С.

Народні засідателі: Зубрицька Е.Т ОСОБА_27В ОСОБА_28