КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
12.09.06 р. № 226/17-05
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Мамонтова О.М.
Судді
Мостова Г. І.
Агрикова О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівський цукор»на рішення господарського суду Київської області від 10.07.2006 року
по справі № 226/17-05 (суддя –Суховий В. Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівський цукор», с. Нова Ободівка, Тростянецький р-н, Вінницька обл.
до Приватного сільськогосподарського підприємства «Діар», с. Завадівка, Володарський р-н, Київська обл.
про стягнення 19004,09 грн.
встановив:
Рішенням від 10.07.2006р. господарський суд Київської області відмовив у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівський цукор»до Приватного сільськогосподарського підприємства «Діар»про стягнення 19004,09 грн.; договір № 20 від 01.04.2004р. на постачання цукрових буряків, укладений між Закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Брокбізнес»та Приватним сільськогосподарським підприємством «Діар» - судом визнано недійсним з моменту його укладення.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівський цукор»просить рішення суду скасувати, в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія встановила наступне.
07.09.04р. між ЗАТ «Торговий дім «Брокбізнес»(первісний кредитор) та ТОВ «Агрофірма «Ободівський цукор»був укладений договір уступки права вимоги № 08/7/9-У, за умовами якого ТОВ Агрофірма «Ободівський цукор» (новий кредитор) було передано право вимоги до ПСП «Діар»(боржник) на виконання зобов’язань, які випливають з акта звірки взаємних розрахунків від 11.07.04р. на загальну суму 18650 грн. та первинних документів бухгалтерського обліку (видаткові накладні, довіреності, податкові накладні). 28.12.04р. позивач у виконання п. 3 вказаного договору сплатив ЗАТ «Торговий дім «Брокбізнес»18650 грн. компенсації, що підтверджується банківським витягом з розрахункового рахунку (а.с. 41).
Листом № 1/128 від 29.08.05р. ЗАТ «Торговий дім «Брокбізнес»повідомило ПСП «Діар»про уступку права вимоги, про що свідчать копії опису вкладення Ф. 107 від 29.08.05р. та фіскального чеку № 1676 від 29.08.05р. (а.с. 24).
09.11.05р. ТОВ Агрофірма «Ободівський цукор» звернулася до господарського суду Київської області з позовною заявою (вх. № 9981) до ПСП «Діар», в якій просить стягнути 18650 грн. збитків, в зв’язку з відмовою від прийняття виконання зобов’язання внаслідок прострочення боржника (ст.ст. 612, 615 ЦК України), 50,58 грн. річних відсотків (на підставі ст. 625 ЦК України), 303,51 грн. процентів за користування чужими коштами (у відповідності до ст.ст. 536, 1054-1056 ЦК України), а всього 19004,09 грн.
Згідно додаткової угоди № 1 від 13.12.05р. (а.с. 44) до договору уступки права вимоги № 08/7/9-У від 07.09.04р. у ТОВ Агрофірма «Ободівський цукор» виникло право вимоги до ПСП «Діар»на суму 18650 грн. за договором № 20 на постачання цукрових буряків від 01.04.04р., видаткових накладних № РН-0000145 від 22.04.04р. та № РН-0000159 від 11.05.04р., податкових накладних № 191 від 22.04.04р. та № 205 від 11.05.04р., довіреностей серія ЯЗР № 582473 від 22.04.04р. та серія ЯЗР № 582493 від 11.05.04р., про що ЗАТ «Торговий дім «Брокбізнес»повторно повідомило відповідача листом № 1/203 з додатками (фіскальний чек № 0712 від 29.12.05р., опис вкладення Ф. 107 від 29.12.05р., а.с. 42-43). Решта положень договору уступки права вимоги залишилась без змін.
Вказана додаткова угода була укладена вже після подачі позову до господарського суду першої інстанції, в зв’язку з чим 16.01.06р. позивач подав зміни до позовної заяви (вх. № 343, а.с. 39-40), в яких фактично не було змінено ні предмет, ні підстави позову, розмір позовних вимог залишився той самий.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ Агрофірма «Ободівський цукор»не підлягає до задоволення, з огляду на слідуюче.
Між ЗАТ «Торговий дім «Брокбізнес»та ПСП «Діар»був укладений договір на постачання цукрових буряків. За умовами вказаного договору від 01.04.04р. ПСП «Діар»(Господарство) зобов’язалося в строк до 01.10.04р. поставити ЗАТ «Торговий дім «Брокбізнес»(Торговому дому) цукрові буряки на суму одержаного авансування, а в строк до 10.10.04р. –здійснити повну поставку буряків у кількості 2000 тон, загальною вартістю 330000 грн., у т.ч. ПДВ 55000 грн.
Відповідно до п.п. 4.6, 4.10 договору Торговий дім зобов’язався сплатити вартість цукрових буряків в строк до 01.02.05р. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Господарства. Таким чином, грошові зобов’язання за договором виникали у ЗАТ «Торговий дім «Брокбізнес»(первісний кредитор за договором уступки права вимоги № 08/7/9-У).
Пунктом 2.1.2 договору № 20 сторони погодили, що Торговий дім по можливості здійснює авансування Господарства, шляхом перерахування попередньої оплати, або шляхом зустрічної поставки насіння, добрив, ПММ та інших матеріально-технічних ресурсів за заявками Господарства на підставі окремих угод. Місцевим господарським судом встановлено, що окремі угоди на зустрічну поставку між ЗАТ «Торговий дім «Брокбізнес»та ПСП «Діар»не укладалися, заявки не надавалися.
Колегія погоджується з висновком господарського суду Київської області , що позивачем не подано належних доказів, підтверджуючих отримання мінеральних добрив ПСП «Діар» за видатковими накладними № РН-0000145 від 22.04.04р., № РН-0000159 від 11.05.04р. (а.с. 20-21), оскільки в них не зазначений підпис особи, яка одержала товар. Крім того, акт звірки взаємних розрахунків між ЗАТ «Торговий дім «Брокбізнес»і ПСП «Діар»від 11.07.04р. (а.с. 22) на суму 18650 грн., підписаний лише головним бухгалтером товариства і не містить підпису та печатки підприємства відповідача.
З договору № 20 вбачається, що він був укладений між ЗАТ «Торговий дім «Брокбізнес», в особі голови правління Васильченка Ю.Л., та ПСП «Діар», в особі директора Арушаняна С.Г. (а.с. 11-14).
Згідно висновку № 2958 судово-почеркознавчої експертизи від 12.05.06р. (а.с. 77-78), виконаного експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис від імені Арушаняна С.Г., електрографічне зображення якого міститься в електрофотокопії договору № 20 на постачання цукрових буряків від 01.04.04р., виконав не Арушанян Сурен Георгійович, а якась інша особа.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, хто був директором ПСП «Діар»01.04.04р., на момент укладення вказаного договору, спростовується книгою наказів відповідача. Наказом № 1а від 09.02.02р. директором ПСП «Діар»було призначено Арушаняна Сурена Георгійовича. Довідка № 1200/2002р. про включення до ЄДРПОУ, видана 21.03.02р., додатково свідчить про те, що керівником СПП «Діар»є Арушанян С.Г.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).
Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Таким чином, договір № 20 від ПСП «Діар»підписаний неуповноваженою особою, а тому на підставі ч. 1 ст. 236 ЦК України є недійсним з моменту його вчинення.
Колегія вважає, що господарський суд Київської області, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, правомірно визнав недійсним договір на постачання цукрових буряків № 20 від 01.04.04р., але при цьому помилково застосував норми ЦК УРСР (1963р.), замість аналогічних положень Цивільного кодексу України (від 19.06.03р.), який набрав чинності з 01.01.04р.
На підставі викладеного, колегія дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ТОВ «Агрофірма «Ободівський цукор»в задоволенні позову, оскільки первісним кредитором було передано новому кредитору недійсну вимогу. По-друге, позивачем не доведено заподіяння збитків в сумі 18650 грн. внаслідок порушення ПСП «Діар»своїх зобов’язань, тому що у відповідача не виникло зобов’язань по постачанню цукрових буряків.
За таких обставин, рішення господарського суду Київської області прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Постановив:
1. Рішення господарського суду Київської області від 10.07.2006р. по справі № 226/17-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівський цукор»- без задоволення.
2. Справу № 226/17-05 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий Мамонтова О.М.
Судді
Мостова Г. І.
Агрикова О.В.