У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.04.09                                                                                       Справа №7/71/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді  Кагітіна Л.П.    , Колодій Н.А.  , Яценко О.М.

при секретарі: Лолі Н.О.,

за участю представників:

позивача: Лівошко І.Є., довіреність від 20.11.2008р. № 106;

відповідача: Вініченко С.В., довіреність від 25.12.2008р. №18-57;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2009р. у справі № 7/71/09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Верховина”, м. Запоріжжя,                  

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м.Запоріжжя,

про стягнення 2880,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Верховина” було подано позов до господарського суду Запорізької області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” 2880,00 грн. заборгованості за надання послуг по роботі екскаватора.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.03.2009 року у справі №7/71/09 (суддя Кутіщева Н.С.) позов задоволено. Присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Верховина” 2880,00 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що заявлена позивачем до стягнення сума є обґрунтованою та підтверджена відповідними доказами.

Відкрите акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів”, відповідач, не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції судовим актом, звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2009 року по справі №7/71/09 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що господарським судом помилково не прийнято до уваги, що між сторонами не було укладено договір, при цьому правові підстави, на які посилається позивач та суд першої інстанції, ст.ст.525, 526, 530, 901 Цивільного кодексу України, регулюють взаємовідносини на підставі укладених договорів. Вважає, що акт приймання-здачі виконаних робіт №18, яким обґрунтовуються позовні вимоги, ні по формі, ні по змісту не відноситься до письмової форми договору у розумінні глави 63 Цивільного кодексу України та статті 181 Господарського кодексу України. Також зазначає, що між сторонами відсутня домовленість щодо всіх істотних умов, а саме як строк і оплата, що суперечить приписам ст.180 Господарського кодексу України. Вважає, що оскільки відповідач не мав підстав для розрахунків з позивачем, тобто відсутня наявність вини у порушенні зобов’язання, вимога позивача є безпідставною.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2009 року у справі  № 7/71/09 апеляційний розгляд справи призначено на 24.04.2009 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Верховина”, позивач, у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Запорізької області  від 04.03.2009 року у справі № 7/71/09 без змін, а апеляційну скаргу відповідача – без задоволення. Вважає висновки господарського суду першої інстанції обґрунтованими, а оскаржуване рішення суду законним. Посилається на те, що факт неналежного виконання відповідачем зобов’язання по сплаті вартості отриманих послуг є доведеним. Вказує, що наявність між сторонами господарських відносин та домовленість сторін про замовлення підтверджується копією службової записки від 08.04.2008р. № 243 щодо погодження умов залучення екскаватора ТОВ “Верховина” для виконання робіт на об’єкті “Реконструкція аспіраційної системи відділення опалення вапна”. Зазначене, на думку позивача, доводить, що між сторонами у усній формі було укладено договір про надання послуг екскаватора, що не суперечить нормам діючого законодавства. Щодо доводів апеляційної скарги про недосягнення домовленості по строку та формі оплати, вказує, що строк оплати настав з моменту направлення на адресу відповідача вимоги у відповідності з ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України та її отримання уповноваженим представником відповідача.

          Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 822 від 23.04.2009 року справу № 7/71/09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Колодій Н.А., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.  

В судовому засіданні 24.04.2009 року представники сторін підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї.

За заявою представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

По закінченні судового засідання, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Верховина” було подано позов до господарського суду Запорізької області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” 2880,00 грн. заборгованості за надані послуги по роботі екскаватора на об’єкті відповідача. Позовні вимоги обґрунтовуються ст.ст. 11, 202, 525, 526, 530, 901 Цивільного кодексу України та ст.ст.176, 181 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.03.2009 року у справі              №7/71/09 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Відкрите акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів”, не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції судовим актом, звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про його скасування.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи, застосування норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного:

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Верховина” та Відкритим акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” було досягнуто усної домовленості щодо надання послуг по роботі екскаватора на об’єкті “Реконструкція аспіраційних систем відділення опалення вапна”.

На виконання усної домовленості відповідачем 10.04.2008р. та 11.04.2008р. були надані зазначені послуги, що підтверджується двосторонньо підписаним актом приймання-здачі виконаних робіт №18 від 21.04.2008р.

Зазначений акт свідчить про фактичне виконання позивачем послуг по роботі екскаватора на об’єкті “Реконструкція аспіраційних систем відділення опалення вапна”.

Також, в акті зазначено, що вартість виконаних робіт складає 2880,00 грн. (в т.ч. ПДВ 480,00 грн.). Акт підписаний представником відповідача без зауважень, претензій по якості виконаних послуг не має.

28.11.2008р. позивачем на адресу відповідача направлено рахунок-фактуру №000000139 від 20.11.2008р. та вимогу за  №248/08  щодо сплати вартості наданих виконавцем послуг в сумі 2880,00 грн. протягом семи днів з моменту отримання  вимоги, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “Верховина”, зазначений у рахунку-фактурі.

Зазначена  вимога позивача залишена відповідачем без відповіді. Докази оплати відсутні.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За змістом пунктів 2, 4 зазначеної статті, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи  багатостороннім  правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено:

1. Правочин  може  вчинятися  усно  або  в  письмовій  формі. Сторони  мають  право  обирати форму правочину, якщо інше   не встановлено законом.

2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма,   вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 Цивільного кодексу України закріплює, що правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається  таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного,  електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на  користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським  визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Як випливає з матеріалів справи, за волевиявленням відповідача, що про що свідчить службова записка ВАТ “Запорізький завод феросплавів” від 08.04.2008р. №243 щодо залучення екскаватора ТОВ “Верховина” для виконання робіт на об’єкті “Реконструкція аспіраційної системи відділення опалення вапна” та згода позивача щодо  надання ним зазначених послуг та їх фактичне  виконання,  між сторонами склалися господарські відносини, у розумінні ст.202 Цивільного кодексу України, що породили взаємні обов’язки, а саме обов’язки позивача полягають у наданні послуг відповідачеві, а обов’язки відповідача - у прийнятті  послуг та їх оплаті.

Взяті на себе зобов’язання по надання послуг екскаватора позивач виконав належним чином, про що свідчать матеріали справи, а саме, підписаний відповідачем без зауважень двосторонній Акт приймання-здачі виконаних робіт (послуг) від 21.04.2008р. № 18, в якому зазначено термін роботи екскаватора, вартість одного часу роботи, кількість часу роботи екскаватора та загальна вартість наданих послуг, що складає 2880,00 грн.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, якщо строк виконання зобов’язання не вказаний, чи визначений моментом пред’явлення вимоги, боржнику надається пільговий семиденний термін для виконання зобов’язання від дня пред’явлення вимоги. Така вимога була направлена на адресу відповідача листом від 28.11.2008р. №248/08, згідно якого, ВАТ “Запорізький завод феросплавів” повинен був оплатити вартість отриманих послуг в розмірі 2880,00 грн. протягом семі днів з моменту отримання вимоги. Дана вимога отримана 04.12.2008р., про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на повідомленні про вручення поштової кореспонденції. Отже, граничний строк виконання зобов’язання по оплаті вартості послуг – 11.12.2008р.

Проте, відповідачем зобов’язання щодо оплати наданих відповідачем послуг не виконані, докази оплати вартості наданих послуг відсутні.

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідачем факт надання відповідачем послуг по роботі екскаватора не спорюється, претензій до якості здійснених робіт позивачем не заявлялось. Щодо розміру заявленої до стягнення суми спір між сторонами відсутній.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 2880,00 грн. є обґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги про неузгодження сторонами таких істотних умов договору як строк та форма оплати, колегія суддів зазначає, форма оплати визначена у направленій на адресу відповідача претензії та рахунку-фактурі, будь-яких вимог щодо письмовою форми або істотних його умов до даного виду правочину чинним законодавством не передбачено.

Доводи апеляційної скарги, що правові підстави, на які посилається позивач та суд першої інстанції, ст.ст.525, 526, 530, 901 Цивільного кодексу України, регулюють взаємовідносини на підставі укладених договорів, а в даному випадку договір між сторонами не укладався, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки в обґрунтування позовних вимог позивач посилається в тому ж числі на статті 11, 202 Цивільного кодексу України та статтю 176 Господарського кодексу України, якими регулюються підстави виникнення цивільних прав та обов’язків, які виникають із укладених сторонами правочинів. Ці ж норми права зазначені господарським судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга відповідача залишається судом без задоволення.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що господарський суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду по цій справі.

Таким чином, апеляційна скарга відповідача  задоволенню не підлягає.

Судові витрати за позовом ( державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. ) правомірно присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача.

Державне мито за апеляційною скаргою відноситься на  заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу  України,  Запорізький апеляційний господарський суд

    ПОСТАНОВИВ:

            Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя, залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2009 року у справі №7/71/09 залишити без змін.

  

Головуючий суддя Кагітіна Л.П.

 судді  Кагітіна Л.П.  

 Колодій Н.А.  Яценко О.М.