Справа № 1-143-2009р.

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 квітня  2009 року                    Староміський  районний  суд  міста  Вінниці

           в складі :

        головуючого судді                                              Татаурової І.М.,

        при секретарі                                                     Сускові А.О.,

        з участю прокурора                                           Півнюка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення:

              ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Тульчин, Вінницької області, українця, громадянина України, неодруженого, з  середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 07.10.2003р. Тульчинським районним судом в Вінницькій області за ст.ст. 185 ч.3,189 ч.1, 128, 70 КК України   на 4 роки   позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на два роки;                                                                        

- 10.02.2005р. Тульчинським  районним судом в Вінницькій області за ст.ст. 185 ч.3,309 ч.1,70,71 КК України до 4 років   позбавлення волі. На підставі ст.71 п.1 КК України до  призначеного  покарання частково  приєднано  не  відбуте  покарання  по вироку Тульчинського районного суду від 07.10.2003р. і остаточне покарання - у виді  4  років  6  місяців  позбавлення  волі  з  відбуванням  в  кримінально-виконавчій установі;

- 08.11.2007р. рішенням Ізяславського районного суду в Хмельницькій області  невідбуту частину покарання замінено більш м'яким у виді 1 року 4 місяці 28 днів виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 відсотків його заробітку.

у вчиненні злочину, передбаченого   ст. 389 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

08 листопада 2007 року рішенням Ізяславського районного суду в Хмельницькій області  ОСОБА_1  невідбуту частину покарання замінено більш м'яким у вигляді 1 року 4 місяці 28 днів виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 відсотків його заробітку.

По прибуттю з місць позбавлення волі ОСОБА_1 зобов'язаний був працевлаштуватись в приватне підприємство «ВікКАР-В», але з метою ухилення ним від відбування покарання у вигляді виправних робіт до місця роботи він своєчасно не прибув і не працевлаштувався.

11.03.2008 р. ОСОБА_1 працевлаштувався в ПП «ВікКАР-В», але 15.05.2008 р. був звільнений в зв'язку з порушенням останнім трудової дисципліни, після чого ОСОБА_1 зобов'язаний був з'явитись на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію Староміського районного підрозділу Вінницького міжрайонного відділу та повідомити про своє місце працевлаштування, від чого він умисно, неодноразово ухилився та на виклики працівників кримінально-виконавчої інспекції з вимогою з'явитись останнім ігнорувались.   

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність в інкримінованому йому діянні, передбаченому ст. 389 ч.2 КК України, при вказаних вище фактичних обставинах справи, які встановлені в ході досудового та судового слідства визнав повністю, дав показання аналогічні викладеним в обвинувальному висновку. Щиро розкаявся, просить суд суворо його не карати.

Враховуючи думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

     Дії ОСОБА_1   суд кваліфікує за ст. 389 ч.2 КК України, як ухилення від відбування виправних робіт, особою яка засуджена до цього покарання.

При призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - підсудний ОСОБА_1   вчинив злочин середньої тяжкості;

особу винного, а саме :

•   -     раніше  судимий (а.с.78 );    

•   -     не перебуває на диспансерному обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім.акад. О.І. Ющенка (а.с. 75) та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» (а.с. 76);

  -     за останнім місцем работи характеризується негативно (а.с. 79).

Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, в судовому засіданні рецидив злочинів.    

 З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступіні тяжкості вчиненого злочину, особи винного,  обставин, що пом'якшують покарання підсудного, а також те, що   ОСОБА_1 не виправдав покладену на нього довіру суду в частині зміни невідбутої частини покарання більш м'яким у виді виправних робіт та ухилявся від відбуття покарання, тому  суд приходить до висновку, що достатнім та необхідним для виправлення та попередження нових злочинів підсудному буде покарання у виді арешту в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано його діяння із застосуванням вимог ст. 71 КК України, за сукупністю вироків.

    Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові  докази та судові витрати в справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324,299 КПК України, ст. 65 КК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні  злочину, передбаченого ст.389 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді  арешту на строк чотири місяці.

Згідно ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання,  до покарання, призначеного за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Тульчинського  районного  суду   Вінницькій області від 10 лютого 2005 року та   остаточно  призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк   один рік шість місяців.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання - з 30 квітня 2009 року.

Запобіжний захід  ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити  попередній - «тримання під вартою».

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває  під вартою, - в той же строк  з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: