Справа № 1-41/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді Б. Г. Юзьвяк

при секретарі Свирида М.І.

за участю прокурора Бірука П.В.,

адвокатів: ОСОБА_1, (захисник підсудного ОСОБА_2,) ОСОБА_3 (захисник підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5П.), ОСОБА_6 (захисник підсудного ОСОБА_7М.)

законних представників підсудних: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Дубно Рівненської області, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, учня ІНФОРМАЦІЯ_3, з незакінченою середньою освітою, не одруженого, громадянина України, раніше судимого 26 червня 2009 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.3 ст.185, ст.ст. 75, 104 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, та звільненого від відбування покарання з випробуванням, та іспитовим строком 1 рік,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця с.Колодязне Березнівського району Рівненської області, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5., учня ІНФОРМАЦІЯ_3, з незакінченою середньою освітою, не одруженого,громадянина України, раніше не судимого,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уроженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7., учня ІНФОРМАЦІЯ_3, з незакінченою середньою освітою, не одруженого, громадянина України, раніше не судимого,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уроженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_9, учня ІНФОРМАЦІЯ_10, з незакінченою середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого,

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_11, уроженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_12, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_13, не одруженого, громадянина України, раніше судимого 10 березня 2010 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2010 року біля 00 годин, неповнолітні ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою, з метою вчинення розбійного нападу проникли на територію приватного підприємства "Паритет-А", що розташоване по вул.Залізнична, 2 в м.Дубно Рівненської області і охоронялось охоронцем ОСОБА_14. ОСОБА_12 для реалізації свого злочинного наміру прикрив обличчя тканиною, щоб не бути впізнаним, а всі разом, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 мали з собою дерев'яні палиці, заготовлені безпосередньо перед вчиненням нападу. Після відкриття дверей сторожового приміщення ОСОБА_15, що знаходився в цьому приміщенні разом з охоронцем ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 діючи спільно через відчинені двері проникли в сторожове приміщення підприємства. При цьому ОСОБА_12, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілих, використовуючи дерев'яну палицю, наніс не менше трьох ударів в область голови ОСОБА_15, декілька ударів в інші ділянки тіла та один удар в голову ОСОБА_14 А ОСОБА_4 наніс один удар дерев'яною палицею по тілу ОСОБА_15 Після нанесення ударів ОСОБА_12 поставив вимогу про видачу грошей та матеріальних цінностей. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_12 обшукав сторожове приміщення та не знайшовши грошей, відкрито заволодів аккумуляторним ліхтарем марки "Маtrіx LED 4288", вартістю 105 гривень, що належав ОСОБА_14, який передав ОСОБА_7 Після цього ОСОБА_12, зачинив потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в приміщенні сторожки і всі нападники втекли з місця події.

В результаті розбійного нападу потерпілому ОСОБА_15 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді трьох забійних ран на волосяній частині голови, одна з яких мала артеріальну кровотечу, травматичного шоку першого ступеня, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Потерпілій ОСОБА_14 було заподіяне тілесне ушкодження у вигляді забійної рани голови, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 вину свою у скоєному злочині визнав повністю, та дав слідуючі показання. В червні 2010 року він поїхав до свого знайомого ОСОБА_17 в м.Здолбунів, де допомагав йому робити ремонт в квартирі. До ОСОБА_12 по телефону подзвонив ОСОБА_4, та сказав, що приїде до ОСОБА_12 з ОСОБА_7, та ОСОБА_5. Коли ОСОБА_4 з Бецьками приїхав в м.Здолбунів, ОСОБА_12 розповів їм, що можна поїхати в м.Дубно і там "заробити" гроші. Розповів, що там є підприємство, де приймають металобрухт і в сейфі повинно бути багато грошей. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 погодились на його пропозицію. На слідуючий день, 16 червня 2010 року вони четверо поїхали в м.Дубно. Там пішли вдень до сторожового приміщення цього підприємства, щоб роздивитись яка там обстановка, які охоронці. В магазині купили резинові рукавички, щоб не залишати відбитків пальців і потім гуляли по місту та чекали поки стемніє. Після 23 години пішли до цього сторожового приміщення. По дорозі виламали чотири дерев'яні палиці, щоб наносити удари сторожам, якщо будуть чинити опір. Підійшовши до сторожового приміщення трохи почекали, щоб нікого навкруг не було і вичікували зручного моменту для нападу. Підійшли безпосередньо до сторожки і коли сторож відкрив двері і вийшов на поріг, ОСОБА_12 вдарив його кілька разів по голові палицею, від чого сторож схилився і тоді ОСОБА_12 ще наніс удар палицею по спині. Після нанесення ударів сторож присів чи впав на крісло. ОСОБА_18 побачив, що в приміщенні сторожки стоїть ще жінка, яку ОСОБА_18 теж кілька разів вдарив палицею по голові, від чого вона присіла. ОСОБА_18 сказав їй, щоб вона видала гроші, або дала ключі від сейфа, що стояв в приміщенні сторожки. Жінка відповіла, що ні грошей ні ключів від сейфа у неї немає. ОСОБА_18 став шукати гроші чи ключі від сейфа в тумбочках і шухлядах, але ключів не було. Через отвір для ключа, посвітивши ліхтарем, ОСОБА_18 переконався, що дійсно грошей в сейфі немає, після чого взяв ключі від сторожки, закрив потерпілих в сторожці і втік з місця події разом з товаришами. З приміщення сторожки забрав великий ліхтар, що був в сторожів. Що при нападі робили інші хлопці не бачив. До цього підприємства пішов тому, що раніше, проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_14 здавав там металобрухт, та бачив, що в сейфі знаходяться гроші. У скоєному злочині розкаюється, просить вибачення у потерпілих.

Підсудний ОСОБА_4С в судовому засіданні винним себе визнав частково, та дав слідучі показання. В червні 2010 року він з ОСОБА_7, та ОСОБА_5 приїхали в м.Здолбунів, де знаходився ОСОБА_12, та сказали йому щоб він їхав в навчальний заклад для здачі екзаменів. ОСОБА_12 розповів їм, що в м.Дубно є підприємство по прийому металобрухту, де можна заволодіти грошима, але там є сторожі. Всі погодились на пропозицію Панащука.16 червня поїхали в м.Дубно, де пішли до цього підприємства, щоб розвідати місце, та яка там охорона. Після цього гуляли по місту та чекали поки стемніє. Коли стемніло, пішли до цього підприємства. По дорозі лежало зрізане дерево, і ОСОБА_12 сказав усім виламати палиці, що всі і зробили. Палиці брали для того щоб захищатись від сторожів, якщо ті будуть чинити опір. Підійшовши до сторожки трохи зачекали. Коли сторож відкрив двері та вийшов на поріг, ОСОБА_12 вдарив сторожа палицею, та вскочив в приміщення сторожки. З приміщення сторожки було чути гуркіт, і ОСОБА_4 подумав, що ОСОБА_12 там б'ють. Тому ОСОБА_4 теж забіг в приміщення сторожки і когось вдарив палицею. ОСОБА_12 включив ліхтар і тоді ОСОБА_12 побачив в кутку приміщення "діда та бабу", у яких ОСОБА_12 вимагав гроші чи ключі від сейфа. Оскільки грошей чи ключів від сейфа сторожі не давали, ОСОБА_12 передав ліхтар ОСОБА_5 і сам шукав в приміщені ключі від сейфа та не знайшом їх. ОСОБА_7 і ОСОБА_5 стояли в проході до сторожки але нікому ударів не наносили. Не знайшовши ні грошей, ні ключів, вони всі четверо втекли з місця злочину, при цьому ОСОБА_12 закрив сторожів в приміщенні сторожки. Коли вони покидали приміщення дід лежав та мовчав, а баба сиділа з розбитою головою. Шкодує що вчинив цей злочин, просить вибачення у потерпілих, відшкодував їм збитки.

Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні виним себе визнав частково та дав слідуючі показання. 16 червня 2010 року він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 приїхали в м.Здолбунів, де перебував їх товариш, ОСОБА_12, щоб сказати йому що в м.Березно його шукає міліція. В розмові ОСОБА_12 розповів, що в м.Дубно є підприємство, де можна заволодіти грошима, але там є сторож, на що хлопці погодились. Поїхавши в м.Дубно купили там резинові рукавички, вдень ходили до цього підприємства, щоб розвідати обстановку. Коли стемніло, пішли до цього підприємства. По дорозі виламали палки і пішли до сторожки. Палки взяли, щоб захищатись, якщо сторож буде чинити опір. Коли сторож відкрив двері, ОСОБА_12 вдарив сторожа палицею по голові, полетіли якісь іскри. ОСОБА_5 подумав, що то був постріл та спочатку відбіг, але потім повернувся до сторожки. Зайшовши в приміщення сторожки, ОСОБА_5 питав сторожа де гвитнівка, бо думав, що чув звук пострілу, але гвинтівки в сторожці не було. Крім сторожа в приміщенні сиділа ще жінка, з голови якої текла кров. Хто бив сторожів, ОСОБА_5 не бачив, бо зайшов в сторожку пізніше. ОСОБА_12 шукав у сторожці гроші, чи ключі від сейфа, але нічого не знайшов. Оскільки нічого не знайшли, ОСОБА_12 закрив сторожів у сторожці, викинувши ключ від дверей і всі втекли з місця скоєння злочину. Вину підсудний визнає частково, тому що брав участь у скоєні злочину, але нікого не бив. Жалкує, що вчинив злочин, просить вибачення у потерпілих, відшкодував їм заподіяні збитки.

Підсудний ОСОБА_7 винним себе у скоєнні злочину визнав частково, та дав слідуючі показання. В червні 2010 року він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 поїхали в м.Здолбунів, де знаходився їх товариш, ОСОБА_12. В розмові ОСОБА_12 розповів їм, що в м.Дубно є підприємство, на якому можна заволодіти грошима. На другий день ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_4 поїхали в м.Дубно, де пішли до цього підприємства та розвідали обстановку. Потім дочекались коли стемніє та пішли до підприємства. По дорозі виламали палки для того щоб захищатись від сторожів, бо ОСОБА_12 сказав, що сторожі там молоді. Коли прийшли до приміщення сторожки і сторож відкрив двері, ОСОБА_7 бачив, як ОСОБА_12 наніс сторожу удар по голові палицею та вскочив у сторожку. ОСОБА_7 побачив якісь іскри, та злякавшись відбіг з братом від сторожки, але швидко повернулись назад. Бачив лише перший удар який наносив ОСОБА_12. Зайшовши у сторожку, ОСОБА_7 побачив що там знаходять старі дід та баба. ОСОБА_12 присвічував на них ліхтарем та вимагав від них гроші або ключі від сейфа. Нічого не добившись, ОСОБА_12 передав ліхтар ОСОБА_7, а сам шукав ключі, та не знайшов. Нічого не знайшовши, ОСОБА_12 закрив двері сторожки на ключ, залишивши там сторожів і всі втекли звідти. Вину визнає частково, бо не наносив нікому ударів, в сторжці нічого не шукав. Жалкує про вчинений злочин, просить вибачення у потерпілих, відшкодував їм завдані збитки.

Крім визнання своєї вини підсудними їх вина доведена показаннями потерпілих, свідків, документами по справі.

Потерпілий ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що 16 червня 2010 року прийшов на роботу в підприємство "Паритет", де працює сторожем біля 20 години. Бачив, що якийсь хлопець сидів на території підприємства, та гладив собоку але ОСОБА_15 не придав цьому уваги. Вночі, знаходячись в приміщенні сторожки, почув, що надворі загавкали собаки, тому вирішив піти на двір, та подивитись що там робиться. В приміщенні ще знаходилась співмешканка потерпілого, ОСОБА_14 Коли відкрив двері сторожки, побачив, що перед дверима стоять чотири чоловіки в масках. Відчув удар по голові, від чого упав на ящик з вугіллям і обличчя заляло кров'ю. По голові вдарили тричі, ще раз по спині, більше потерпілий нічого не пам'ятає після нанесення ударів. Цих хлопців раніше не бачив і не знає їх. Збитки йому відшкодували і ніяких претензів до підсудних він не має, вибачив їх, бо це ще діти.

Потерпіла ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що в ніч з 16 на 17 червня разом з своїм співмешканцем, ОСОБА_15 сторожували на території підприємства по прийому металобрухту. В сторожці світла не вмикали, бо на теритоії підприємства є світло і досить видно.

Біля 24 години на дворі загавкали собаки і ОСОБА_15 вийшов подивитись що там робиться. Але швидко повернувся, бо нікого не побачив. Незадовго знову почали гавкати собаки і ОСОБА_15 знову відкрив двері сторожки і хотів вийти на двір. Але на нього зразу напали. ОСОБА_14 почула лише крик ОСОБА_15, що його вбивають. Тут хтось, забігши в сторожку наніс їй удар по голові. Один з хлопців, в якому вона впізнала ОСОБА_12 питав її де гроші і ключ від сейфа. Коли ОСОБА_14 відповіла, що ні грошей ні ключа у неї немає, ОСОБА_12 став сам шукати ключі в приміщенні сторожки. Щоб хлопці були в масках, ОСОБА_14 не помітила. Нічого не знайшовши, нападники пішли зі сторожки забравши тільки ліхтар. При цьому вони вхідні двері сторожки закрили на ключ. ОСОБА_14 після цього відкрила вікно, та вилізши зі сторожки побігла до сусідів, які викликали швидку допомогу і міліцію. Як наносили удари ОСОБА_15 не бачила, бо було темно. Збитки їй підсудні відшкодували і претенцій вона до них не має, вибачила їх.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показала, що вона працює приймальницею металобрухту у підприємстві "Паритет-А". Біля 1 години ночі, 17 червня 2010 року до неї додому постукали у вікно.Коли вона вийшла на двір, то побачила що біля порогу стояла швидка допомога, у ОСОБА_14 була забинтована голова, ОСОБА_15 сидів в автомобілі швидкої допомоги теж із забинтованою головою. ОСОБА_14 повідомила, що на них в сторожці було вчинено напад. Свідок пішла з чоловіком на територію підприємства, де вже знаходились працівники міліції. В приміщенні сторожки побачила, що на стінах, на тапчані було багато слідів крові. Грошей у сейфі дійсно не було, лише документи, а ключ від сейфа знаходився у свідка а не у сторожів.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що в червні 2010 року у нього деякий час проживав ОСОБА_12. В один з днів до ОСОБА_12 приїхали ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_20. З їх розмови свідок зрозумів, що вони планують поїхати в м.Дубно і там десь дістати гроші. При цьому ОСОБА_12 попросив у свідка стару футболку, бо хотів зробити з неї маску для обличчя. Свідок не сприймав їх слів всерйоз, а думав, що вони шуткують. Пізніше, коли вони повернулись з м.Дубно, почув від них, що вони скоїли злочин, тому вигнав їх від себе з дому. Після повернення з м.Дубно, хлопці розповіли, що вони зайшли на територію якогось підприємства, там гавкали собаки, вони вдарили палкою якогось діда. Там ще була баба, вони відкрили сейфа, але грошей там чи не знайшли чи лише кілька гривень. ОСОБА_21 теж чула їх розмову, сприймала це спокійно і не відговорювала хлопців від їх планів. В м.Дубно вона не їздила, а залишалась у свідка вдома, чекати хлопців.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показала що в червні 2010 року поїхала із ОСОБА_4, ОСОБА_7, та ОСОБА_5 в м.Здолбунів до ОСОБА_12, який тимчасово знаходився в ОСОБА_17. Вдома у ОСОБА_17 чула розмову між хлопцями, що вони планують вчинити злочин, ОСОБА_12 розповідав хлопцям, що в м.Дубно є якийсь сейф, де повинні бути гроші. Чому їх не відмовила від цього, пояснити не може. 16 червня ОСОБА_12, ОСОБА_4 і брати ОСОБА_5 поїхали в м.Дубно, а вона залишилась чекати їх вдома у ОСОБА_17. Коли хлопці повернулись на слідуючий день додому до ОСОБА_17, то розповіли що в Дубно вони когось побили і пограбували, але грошей не знайшли. Розповідали, що вони зайшли в сторожку, там були дід з бабою, ОСОБА_12 вдарив діда палицею по голові, а ОСОБА_4 вдарив ногою. Бабу теж вдарили по голові і у неї йшла кров. З їх слів зрозуміла, що брати ОСОБА_5 нікого не били, а лише стояли.

Протокол огляду місця події, сторожового приміщення підприємства "Паритет-А", вказує на те, що у цьому приміщенні виявлені сліди крові. (а.с.20-21. т.1)

Відповідно до протоколу огляду місця події, при огляді території по вул.Широка в м.Дубно, біля Дубенського будинку інтернату виявлено три дерев'яні палиці. (а.с.23.т.1)

За місцем проживання ОСОБА_12, в будинку по вул.Залізнична, 32 було виявлено та вилучено пара медичних рукавичок, та ліхтар марки "Маtrіx LED 4288", на що вказує протокол огляду місця події (а.с.25. т.1.).

Протокол відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілої ОСОБА_14 вказує на те, що потерпіла показала і розказала, як на неї було вчинено розбійний напад. (а.с.51-53. т.1.)

Протокол пред'явлення предметів для впізнання вказує на те, що потерпіла ОСОБА_14 впізнала ліхтар, який забрали нападники під час нападу. (а.с.54. т.1.)

Потерпіла ОСОБА_14 впізнала серед пред'явлених їй для впізнання осіб ОСОБА_7 як особу, що була серед нападників, на що вказує протокол пред'явлення особи для впізнання. (а.с.55.т.1.)

Протокол відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_15 вказує на те, що потерпілий показав і розказав, як на нього було вчинено розбійний напад. (а.с.60-62. т.1.)

Протокол відтворення обстановки і обставин події за участю підсудного ОСОБА_12 вказує на те, що він показав і розказав, як ним було вчинено напад на потерпілих (а.с.91-108 т.1)

Згідно протоколу огляду місця події на прилеглій території до підприємства "Парітет-А" було виявлено та вилучено ще одну дерев'яну палицю. Присутній при огляді ОСОБА_12 показав, що саме цією палицею він наносив удари потерпілим під час нападу і викинув її сюди після вчинення злочину. (а.с.109-110. т.1.)

Протокол відтворення обстановки і обставин події за участю підсудного ОСОБА_4 вказує на те, що він показав і розказав, як ним було вчинено напад на потерпілих (а.с.132-148. т.1.)

Протокол відтворення обстановки і обставин події за участю підсудного ОСОБА_5П вказує на те, що він показав і розказав, як було вчинено напад на потерпілих (а.с.175-190. т.1.)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №221-Е від 30.06.2010 року у ОСОБА_14 були виявлені тілесні ушкодження - забійна рана голови, струс головного мозку під знаком питання і тому до уваги не приймається. Виявлене тілесне ушкодження у вигляді забійної рани голови відноситься до легких тілесних ушкоджень. Тілесне ушкодження у ОСОБА_14 могло утворитися в ніч з 16 на 17 червня 2010 року від одного удару палицею. (а.с.12,13 т.2.)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №220-Е від 03.07.2010 року у ОСОБА_15 були виявлені тілесні ушкодження - три забійні рани на волосяній частині голови. Одна з ран мала артеріальну кровотечу, а також у ОСОБА_15 було встановлено травматичний шок першого ступеня за рахунок артеріальної кровотечі. Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_15 за рахунок артеріальної кровотечі з забійної рани голови викликали небезпечний стан для життя, на час поступлення було встановлено травматичний шок першого ступеня за рахунок артеріальної кровотечі і тому такі ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Виявлені ушкодження могли утворитися в ніч з 16 на 17 червня 2010 року. Можливо сказати, що ОСОБА_15 повинно було нанесено не менш як три удари твердим тупим предметом. (а.с.26-27. т.2.)

Висновок товарознавчої експертизи вказує, що залишкова вартість акумуляторного ліхтаря "Маtrіx LED 4288" станом на 17.06.2010 року становить 105 гривень 00 коп. (а.с. 42-44. т.2.)

Оцінивши зібрані і перевірені в судовому засіданні докази з точки зору їх достовірності, достатності та допустимості, суд дійшов висновку, що злочин мав місце, скоїли його підсудні ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5

Їх дії вірно кваліфіковано за ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

При призначенні міри покарання суд враховує обставини, що пом'якшують покарання для всіх підсудних - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, скоєння злочину неповнолітнім, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставиною, що обтяжує покарання для ОСОБА_12 є рецидив злочинів.

Суд враховує особи винних, ОСОБА_12, який ріс без виховання батька та матері (мати позбавлена батьківських прав), за місцем навчання характеризується позитивно, перебуває на профілактичному обліку ВКМСД Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області, скоїв злочин в період іспитового строку, призначеного за попереднім вироком суду. ОСОБА_4, який вже притягувався до кримінальної відповідальності, виховувався без участі батька, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем навчання характеризується негативно. ОСОБА_5 - який за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, виховується у неповній сім'ї (батько помер у 2006 році). ОСОБА_7, який за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем навчання характеризується негативно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, виховувався у неповній сім'ї без участі батька. Суд звертає увагу на те, що практично всі неповнолітні підсудні виховувались у неповних сім'ях, без участі батька, що вплинуло на результати виховання та контролю за їх поведінкою і визнає цю обставину такою, що пом'якшує покарання для всіх підсудних.

Враховуючи сукупність кількох обставин, що пом'якшують покарання, з урахування осіб підсудних, їх віку, суд приходить до висновку про можливість застосування ст.69 КК України і призначення покарання нижче від найнижчої межі санкції ч.4 ст.187 КК України.

При призначенні міри покарання підсудним, суд також враховує їх роль, ступінь участі та дії при вчиненні злочину. Так ОСОБА_12 був фактично організатором злочину, під час вчинення нападу наніс більше всіх ударів потерпілим, вимагав видачі грошей, відшукував їх у примішенні. ОСОБА_4 наносив удар потерпілому. ОСОБА_7, та ОСОБА_5 ударів потерпілим не наносили, ніяких активних дій не приймали, а брали лише пасивну участь при скоєнні нападу.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що виправлення підсудних ОСОБА_12, ОСОБА_4, та ОСОБА_7 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а виправлення підсудного ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства.

За вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 04 жовтня 2010 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4 засуджені за ч.3 ст.185 КК України - ОСОБА_7 до позбавлення волі строком три роки шість місяців, ОСОБА_4 до позбавлення волі строком три роки. Обох засуджених на підставі ст.75 КК України звільнено від призначеного покарання з іспитовим терміном один рік. ОСОБА_7 та ОСОБА_4 були засудженні за злочин, скоєний ними 18 листопада 2009 року.

За змістом п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення остаточного покарання - виходячи з його виду й розміру.

Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Отже вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 04 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_4 належить виконувати самостійно від цього вироку.

На підставі викладеного та керуючись ст.323, 324 КПК       України, суд,

З А СУ Д И В:

анащука ОСОБА_22 визнати винним за ч.4 ст.187 КК України та із застосуванням ст.69 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців без конфіскації майна.

Відповідно до змісту ст.71 КК України із врахування покарання призначеного за вироком Дубенського міськрайонного суду від 26 червня 2009 року остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_12 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

ОСОБА_4 визнати винним за ч.4 ст.187 КК України та із застосуванням ст.69 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без конфіскації майна.

ОСОБА_7 визнати винним за ч.4 ст.187 КК України та із застосуванням ст.69 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців без конфіскації майна.

ОСОБА_5 визнати винним за ч.4 ст.187 КК України та із застосуванням ст.69 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без конфіскації майна.

Відповідно до ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_5 від призначеного покарання звільнити з випробуванням та встановленням іспитового терміну тривалістю два роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_5 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та навчання та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_12, ОСОБА_4, та ОСОБА_7 залишити попередній - взяття під варту.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 - до вступу вироку в законну силу змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі суду.

Строк покарання рахувати -

для ОСОБА_12 з 20 червня 2010 року, дня затримання у підозрі у вчиненні злочину;

для ОСОБА_4 з 22 червня 2010 року, дня затримання у підозрі у вчиненні злочину;

для ОСОБА_7, з 22 червня 2010 року, дня затримання у підозрі у вчиненні злочину.

Вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 04 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виконувати самостійно.

Речові докази по справі – чорний ліхтарик, чотири дерев'яні палиці, пару гумових рукавичок, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області - знищити. Акумуляторний ліхтарик "Маtrіx LED 4288", переданий ОСОБА_14, залишити у її власності

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області, протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженими що знаходяться під вартою з моменту вручення копії вироку, через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя :