ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
16.04.09 |
Справа №2а-4649/09/1/0170 |
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Тарасовій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Ялтинського міського відділу ГУМВС України в АР Крим до ОСОБА_1про примусове видворення іноземця,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з позовом Ялтинський міський відділ ГУМВС України в АР Крим до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 13.01.2009 року прибув на територію України через КПП «Сімферополь».
29.01.2009 року співробітниками прикордонної служби м.Ялта громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 було виявлено в м.Ялта за порушення правил перебування на території України, за що було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП, матеріали направлені вЯлтинський міський суд, де прийнято рішення про стягнення штрафу у розмірі 340,00 гривень, штраф стягнено.
В адміністративному позові зазначено, що 13.02.2009 року відносно відповідача прийнято рішення про добровільне видворення за межі України в термін до 10.03.2009 року, але до теперішнього часу відповідач за межі території України не виїхав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, в клопотанні зазначив, що адміністративний позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не зявився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи без його участі, в клопотанні зазначив, що проти позову не заперечує.
На підставі клопотаннь сторін про розгляд справи за їх відсутністю, приймаючи до уваги, що позивач є суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до частини 3 статті 122 КАС України ухвалив здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно частини 4 статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про міліцію" від 20.12.90 N 565-XII міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Згідно зі ст.7 України “Про міліцію”від 20 грудня 1990 року565-XII міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
Згідно з пунктом 10 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року контроль за дотриманням вимог цих Правил іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними і фізичними особами в Україні, які приймають іноземців та осіб без громадянства або надають їм послуги, здійснюють в межах своєї компетенції органи внутрішніх справ у взаємодії з Міністерством закордонних справ, органами Служби безпеки та Державної прикордонної служби.
Таким чином, судом встановлено, що Ялтинський міський відділ ГУМВС України в АР Крим, який є органом внутрішніх справ, що входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 5 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” органи внутрішніх справ мають право звертатися до суду з позовами про видворення іноземців або осіб без громадянства, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
На підставі викладеного, суд вважає, що Ялтинський міський відділ ГУМВС України в АР Крим має право звертатися до адміністративного суду з позовами про видворення іноземців або осіб без громадянства.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1Холдорович, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження являється громадянином Узбекистану, проживає в Узбекистані, що підтверджується паспортом НОМЕР_1
Судом встановлено, що 13.01.2009 року ОСОБА_1Холдорович прибув на територію України через КПП “Сімферополь”, про що свідчить дата-штамп перетинання кордону в паспорті відповідача.
Правила перебування іноземців на території України встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року “Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію”.
Пунктом 19 Правил передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами.
Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з держав з візовим порядком в'їзду на період дії візи, але не більш як 90 днів, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами.
Як зазначено у ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Відповідно до ч.1 ст.203 КУпАП порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що 29.01.2009 року громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1Холдорович був виявлений в районі Бахчисарайського шосе м.Ялта співробітниками прикордонної служби м.Ялта, за порушення правил перебування на території України був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП, матеріали направлено в Ялтинський міський суд. Факт виявлення відповідача підтверджується рапортом старшого інспектора сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Алупкинського відділу Ялтинського МВ ГУМВС України в АР Крим ОСОБА_2 від 13.03.2009 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1Холдорович стосовно вирішення питання законності перебування на території України та постановки на реєстраційний облік до органів ДГІРФО МВС України не звертався. Близьких родичів та конкретного місця мешкання в Україні немає, засобів існування та дозволу на працевлаштування в Україні немає, проживає за рахунок випадкового заробітчанства. Дійсний страховий поліс про надання екстреної медичної допомоги та коштів для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням в Україні у відповідача відсутній.
Постановою Ялтинського міського суду від 02 лютого 2009 року по справі № 3-323-2009 рік до ОСОБА_1 Холдоровича застосовано стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 гривень за здійснення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП. Зазачена сума штрафу відповідачем сплачена, що підтверджується копією квитанції про сплату штрафу (а.с.11).
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” № 3929-XII від 04.02.1994 року Іноземець та особа без громадянства, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України.
Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Суд зазначає, що 13 лютого 2009 року Начальником СГІРФО Алупкинського відділу Ялтинського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим прийнято рішення про видворення за межі України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та зобов'язано його покинути територію України у термін до 10.03.2009 року.
З рішенням про видворення за межі України від 13.02.2009 року громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ознайомлений під розписку 13.02.2009 року.
СГІРФО Алупкинського відділу Ялтинського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим в паспорті ОСОБА_113.02.2009 року зроблена відмітка про видворення за межі України до 10.03.2009 року.
Відповідно до частини 3 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Згідно до п. 44 Постанови КМУ "Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію" № 1074 від 29.12.1995р. та ч.3 ст. 32 Закону України № № 3929-ХІІ від 04.02.1994р., іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Судом встановлено, що після прийняття рішення про видворення ОСОБА_1 Холдоровича з України, відповідач добровільно до 10.03.2009 року не покинув територію України.
Частиною 5 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”встановлено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1Холдорович в порушення вимог Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” в добровільному порядку територію України не покинув, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”Іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
Приймаючи до уваги, що відповідач проживає за рахунок випадкового заробітчанства, дозволу на працевлаштування в Україні немає, у нього відсутні кошти на відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням, суд вважає можливим здійснити відворення відповідача за рахунок держави.
У зв'язку з тим, що позивачем на момент звернення до адміністративного суду не сплачено судовий збір, суд вважає необхідним зобов'язати позивача сплатити до Державного бюджету м. Сімферополя судовий збір у розмірі 3,40 гривень.
Під час судового засідання, яке відбулось 16.04.2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 21.04.2009 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Примусово видворити за межі України громадянина Узбекистану ОСОБА_1 Холдоровича, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
3. Стягнути з Ялтинського міського відділу ГУМВС України в АР Крим до Державного бюджету м. Сімферополя судовий збір в розмірі 3 гривень 40 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання її у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Трещова О.Р.