донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.12.2008 р. справа № 21/113
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
|
за участю представників сторін: |
від позивача: | Буланий М.С. дов. № 07-1502 від 01.04.2008р., |
від відповідача: | не з’явився, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 20.10.2008 року |
по справі | № 21/113 |
за позовом | Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області |
до | Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" м.Донецьк |
про | стягнення 2530 грн. 44 коп. |
В С Т А Н О В И В :
Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” м.Макіївка Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»м. Донецьк збитків, які виникли у зв’язку з отриманням вугільного концентрату з недостачею, у сумі 2530грн. 44коп.
Господарський суд Донецької області рішенням від 20.10.2008р. по справі № 21/113 у задоволенні позовних вимог про стягнення 2530грн. 44коп. відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог господарський суд визнав, що ТОВ «Енергоімпекс»не є належним відповідачем у даній справі, а тому вимоги ЗАТ “Макіївкокс” до нього є безпідставними (незалежно від того, факт нестачі мав місце чи ні) і задоволенню не підлягають. Наданий акт приймання-передачі вугільного концентрату, підписаний ЗАТ “Макіївкокс” і ЗАТ «Донецьксталь»- металургійний завод», за яким останній передав, а позивач прийняв 205т концентрату вугільного марки “Ж”, отриманого ЗАТ “Макіївкокс” 26.07.07р. за залізничною накладною на групу вагонів № 49458709, господарський суд визнав таким, що спростовує твердження позивача про наявність недостачі за спірною відправкою.
Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс”, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2008р. по справі № 21/113 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заявник скарги вважає рішення господарського суду прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 1166, 1192 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 6, 24 Статуту залізниць України.
Заявник скарги вважає, що господарський суд помилково застосував до спірних відносин норми права, які регулюють договірні відносини (ст.ст. 655, 662, 670 ЦК України), тоді як позивач, як на правову підставу своїх вимог, посилався на ст.ст. 1166, 1192 ЦК України, які регулюють не договірні зобов’язання сторін, а саме –завдання майнової шкоди іншій особі (ст.11 ЦК України) і в позовній заяві просив стягнути майнову шкоду у вигляді збитків від недостачі вантажу у вагонах, які надійшли за залізничною накладною від ТОВ «Енергоімпекс».
Заявник скарги вважає, що поза увагою господарського суду залишились межі відповідальності сторін за договором купівлі-продажу. Відповідно додаткової угоди № 85 від 29.06.2007р. до договору купівлі-продажу № 2080дс від 01.10.2003р., поставка товару у липні 2007р. відбувалася на умовах СРТ ст. Покупця (Інкотермс 2000 року), відповідно ст. А.5 Інкотермс Продавець несе всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту його вручення перевізникові.
Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про те, що акт приймання-передачі вугільного концентрату №27396 від 23.07.2007р., підписаний ЗАТ «Макіївкокс»і ЗАТ «Донецьксталь»- металургійний завод», спростовує твердження позивача про наявність недостачі за спірними відправками, оскільки акт приймання-передачі являється бухгалтерським документом, згідно якого приймання-передача продукції здійснюється за даними, вказаними в перевізних документах. Даний акт підписаний 23.07.2007р., а фактичне приймання вантажу за кількістю відбувалося по прибуттю вагонів –26.07.2007р., тобто на момент підписання акту ЗАТ «Макіївкокс»не знало і не могло знати про наявність недостачі у спірних вагонах.
Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про те, що зважування тари здійснювалось після закінчення приймання продукції по кількості та із іншими особами, які приймали участь у зважуванні, оскільки, на думку заявника скарги, зважування тари ним було проведено у відповідності до ч.2, 4 п.14 Інструкції П-6, згідно акту №903 від 27.07.2007р. дата закінчення приймання продукції у спірних вагонах –11год.50хв. 27.07.2007р., тобто після провіски тари вагонів (акт про вагу тари № 903 від 27.07.2007р.). До того ж в акті приймання продукції по кількості зафіксовано, що приймання продукції зупинялось для вивантаження вагонів, провіски порожніх вагонів та складення акту про вагу тари.
Заявник скарги зазначає, що для складення комерційного акту були відсутні підстави, передбачені п.1 ст.52 Статуту залізниць України.
Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про те, що вимоги позивача до ТОВ «Енергоімпекс»є безпідставними, оскільки, на його думку, саме з вини відповідача позивачеві була заподіяна шкода у вигляді збитків від недостачі вугільної продукції.
Відповідач, ТОВ «Енергоімпекс»м. Донецьк, у судове засідання не з’явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. Згідно поштового повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи, представник відповідача 17.12.2008р. отримав ухвалу Донецького апеляційного господарського суду про перенесення розгляду справи № 21/113 на 25.12.2008р.
У зв’язку з наведеним колегія суддів вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак не скористався правом захисту своїх прав та інтересів у судовому засіданні, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представника відповідача.
Згідно зі ст. 29 Закону України “Про судоустрій в Україні” розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду призначена колегія суддів для розгляду апеляційних скарг.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
У відповідності з частиною другою статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності із нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог про стягнення збитків з ТОВ «Енергоімпекс»надано: договір поставки № 2080дс/292 від 01.10.2003р., укладений з ЗАТ «Донецьксталь»- металургійний завод», залізнична накладна на маршрут або групу вагонів № 49458709, акт приймання продукції по кількості №903/п від 26.07.2007р., акт приймання продукції по кількості № 903 від 27.07.2007р., акт про вагу тари № 903 від 27.07.2007р., посвідчення № 903а від 27.07.2007р., копія рахунку-фактури №27396 від 31.07.2007р., платіжне доручення №3699 від 04.07.2007р., розрахунок позовних вимог у урахуванням недостачі 4,260тн на суму 2530грн. 44коп. (з врахуванням ПДВ).
Позивач, посилаючись на ст.ст. 24, 30, 37 Статуту залізниць України, ст.ст. 1166, 1192 Цивільного Кодексу, просив стягнути майнову шкоду у розмірі збитків у вигляді вартості недостачі вугільної продукції у сумі 2530грн. 44коп.
Відповідач не визнав позовні вимоги, посилаючись на те, що право вимагати повернення сплаченої грошової суми існує на підставі договору купівлі-продажу № 2080дс/292 від 01.10.2003р., укладеного між позивачем та ЗАТ «Донецьксталь»- металургійний завод»та вважає, що повернути сплачену грошову суму за неотриманий товар повинен ЗАТ «Донецьксталь»- металургійний завод», якій неналежним чином виконав умови цього договору.
Відповідач не брав на себе зобов’язання по поставці вугільного концентрату позивачеві.
Крім того, відповідач вважає, що факт недовантаження не доведено позивачем, оскільки акти приймання не мають доказової сили.
Не погоджуючись із посиланнями позивача на ст. 24 Статуту залізниць України, відповідач вважає, що до правовідносин, які склалися між вантажоодержувачем та вантажовідправником не потрібно застосовувати ст. 24 Статуту залізниць України.
Як вбачається з матеріалів справи 23.07.2007р. ТОВ «Енергоімпекс» на адресу ЗАТ “Макіївкокс” у вагонах №№ 68700137, 68460542, 66132184 за залізничною накладною на групу вагонів № 49458709 зі станції Кривий Торець на станцію Харцизьк відвантажило концентрат вугілля марки «Ж»у вологому стані, із зазначенням загальної маси вантажу 205 тис.кг. (70т + 69т + 66т відповідно).
Наведене свідчить про те, що ЗАТ “Макіївкокс” є вантажоодержувачем вугільного концентрату за спірною відправкою.
На станцію призначення Харцизьк Донецької залізниці вантаж прибув 25.07.2008р. в справних вагонах, без слідів втрати, розкрадання під час перевезення та 26.07.07р. виданий ЗАТ “Макіївкокс” залізницею без перевірки маси та кількості місць, згідно ст.52 Статуту залізниць України, про що свідчить відмітка на зворотному боці залізничної накладної.
26.07.07р. під час зважування вагонів з вугільним концентратом позивачем була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, у зв’язку з чим приймання вантажу було зупинене для виклику представника вантажовідправника.
27.07.2007р. о 9год.40хв. за участю представника ЗФ “Дзержинська” ТОВ “Енергоімпекс” - майстра навантаження Хливняк О.Г., яка діяла на підставі довіреності № 13-796 від 27.07.07р., приймання продукції продовжено, за результатами складено акт № 903 від 27.07.2007р. про приймання продукції за кількістю.
За даним актом у вагоні № 66132184 –брутто 86 750кг, тара 21 050кг, нетто 65 700кг; у вагоні № 68460542 - брутто 82 600кг, тара 19 850кг, нетто 62 750кг; у вагоні № 68700137 - брутто 90 200кг, тара 19 450кг, нетто 70 750кг. Загальна вага зважування 3-х вагонів: брутто 259 550кг, тара 60 350кг, нетто 199 200кг. За результатами зважування зроблений висновок, що нестача у 2-х вагонах складає 6550кг, надлишок у вагоні № 68700137 –750кг. Загальна маса нестачі 5 800кг. При цьому вага тари у акті зазначена з акту про вагу тари № 903 від 27.07.07р., зважування за яким здійснювалось після закінчення приймання продукції за кількістю і зі зміною складу осіб, які брали участь у зважуванні (представник відповідача участі у зважуванні тари не брав, позивач замінив його на іншу особу –помічника машиніста, якому була видана довіреність № 903а від 27.07.07р.).
Комісія дійшла до висновку, що недостача виникла в результаті недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником та неправильного визначення ним маси вантажу, акт затверджений заступником голови правління ЗАТ “Макіївкокс” 27.07.07р.
Представники ЦЗФ «Дзержинська»акт підписали з оговоркою про те, що визнають недовантаження за накладною № 49458709 з врахуванням 1% природної втрати при наданні оформленого акту.
Із матеріалів справи вбачається, що рахунком-фактурою № 27396 від 31.07.2007р. (а.с.15) ЗАТ «Донецьксталь»- металургійний завод»оплатило продукцію в сумі 444906грн. 00коп. (з врахуванням ПДВ), в тому числі у 3 спірних вагонах, які надійшли за залізничною накладною на групу вагонів № 49458709. Платіжним дорученням № 3699 від 04.07.2007р. ЗАТ «Макіївкокс»оплатило суму 5000000грн. 00коп., із призначенням платежу: «Оплата за договором № 2080дс/292 від 01.10.2003р. за вугільну продукцію».
При наявності даних обставин, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок господарського суду про те, що позивачем вугільна продукція була отримана та оплачена на виконання умов договору поставки № 2080дс/292 від 01.10.2003р.
Відповідачем в обґрунтування своїх доводів наданий акт №27396 (а.с.54) приймання-передачі продукції по договору №2080дс/292 від 01.10.03р. від 23.07.07р., складений представниками ЗАТ «Макіївкокс»і ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” складено, згідно якого ЗАТ “Макіївкокс” прийняло від ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” продукцію: концентрат вугільний марки “Ж” масою 749т, у тому числі загальною масою 205т у вагонах №№ 68700137, 68460542, 66132184 за залізничною накладною на групу вагонів № 49458709, даний акт з боку ЗАТ “Макіївкокс” підписаний головою правління з оговоркою: “Цей акт зі сторони ЗАТ “Макіївкокс” підписаний на підставі даних на дату відвантаження, зазначених у залізничних квитанціях, без врахування недостачі, яка може бути зафіксована в актах, складених за “Інструкцією П-6”.
Також відповідачем надано господарському суду акт приймання-передачі вугільної продукції від 31.07.2007р. (а.с.47) підписаний представниками ТОВ “Енергоімпекс” і ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод”, згідно якого відповідач поставив на адресу ЗАТ “Макіївкокс”, а ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” прийняв вугільний концентрат марки “Ж 0-100”, відвантажений ТОВ “Енергоімпекс” у кількості кількістю 749т, у тому числі 205т у вагонах №№ 68700137, 68460542, 66132184 за залізничною накладною на групу вагонів №49458709.
Відповідно до вищезазначених актів приймання-передачі продукції недостача за спірними відправками відсутня.
Зобов'язаним передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України є продавець.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець згідно ч.1 ст.670 ЦК України має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Враховуючи вищенаведені норми права та ті обставини, що ТОВ «Енергоімпекс»є вантажовідправником, але не продавцем (постачальником) концентрату вугільного марки “Ж”, отриманого ЗАТ “Макіївкокс” 25.07.07р. за залізничною накладною № 49458709, а продавцем концентрату за спірною відправкою є ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” згідно договору №2080/дс/292 від 01.10.2003р., укладеного між ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” (Продавець) та ТОВ “Макіївкокс” (Покупець), а також те, що ЗАТ “Макіївкокс” оплату концентрату вугільного марки “Ж” за спірною відправкою здійснив продавцеві - ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод”, а вартість нестачі (фактично повернення сплачених за не відвантажену продукцію коштів) вимагає від незобов’язаної (щодо нього) сторони, з яким у нього не існує ніяких договірних відносин щодо предмету купівлі-продажу і здійснення розрахунків, колегія суддів вважає, що ТОВ «Енергоімпекс»не є належним відповідачем у даній справі, а тому висновок господарського суду про безпідставність вимог ЗАТ “Макіївкокс” до ТОВ «Енергоімпекс»є правильним.
У відповідності до п.п. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В якості доказів недостачі вугільної продукції позивачем були надані акти приймання продукції по кількості № 903/п від 26.07.2007р. та № 903 від 27.07.2007р., складені у відповідності до положень Інструкції П-6, однак позивачем не був узгоджений такий порядок приймання продукції з відповідачем.
Враховуючи наведене, надані акти не є доказами, які підтверджують вину ТОВ «Енергоімпекс»в спричиненні майнової шкоди позивачу, розрахунок ціни позову не доводить вину відповідача у спричиненні позивачеві шкоди у сумі 2530грн. 44коп., так як відповідач не брав зобов’язань перед позивачем про відвантаження на його адресу вугілля за ціною 495грн. за 1 тонну (без врахування ПДВ).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що резолютивна частина рішення господарського суду від 20.10.2008р. по справі № 21/113 про відмову у задоволенні позову про стягнення збитків в сумі 2530грн. 44коп., які виникли у зв’язку з отриманням вантажу з недостачею, є такою, що підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга –залишенню без задоволення, оскільки мотиви, з яких вона подана не є підставою для скасування рішення.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області 20.10.2008р. по справі № 21/113 залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС