ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
01.02.2007 року Справа № 15/421н-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Баннової Т.М.
Бойченка К.І.
Секретар судового засідання: Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
від позивача повноважний представник в
судове засідання не прибув;
від відповідача ОСОБА_1, завідуючий юридичним
відділом, довіреність НОМЕР_1
від 30.01.07;
ОСОБА_2, представник за
довіреністю НОМЕР_2 від 17.01.07;
від третьої особи - ОСОБА_3, представник за
ПП ОСОБА_4 довіреністю НОМЕР_3 від 18.10.06;
ОСОБА_5, представник за
довіреністю НОМЕР_4 від 09.11.06;
від третьої особи - ОСОБА_5, представник за
ПП ОСОБА_6 довіреністю НОМЕР_5 від 19.04.05;
ОСОБА_6, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1
виданий Стахановським МВУМВС
України в Луганській області від 10.08.99;
від третьої особи ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 виданий
Стахановським МВУМВС України в
Луганській області від 04.04.97;
від третьої особи - ОСОБА_8, представник за довіреністю
ПП ОСОБА_9 НОМЕР_6 від 16.10.06;
від третьої особи - ОСОБА_10, юрисконсульт,
ВАТ "Луганськдрук" довіреність НОМЕР_7 від 19.10.06;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційної скарги Приватного підприємця
ОСОБА_11,
м. Стаханов Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 28.11.06 (підписано 04.12.06)
по справі №15/421н-ад
(головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю.,
судді - Лісовицький Є.А., Яресько Б.В.)
за позовом Приватного підприємця
ОСОБА_11,
м. Стаханов Луганської області
до відповідача Стахановської міської ради,
м. Стаханов Луганської області
треті особи, які не заявляють
самостійних вимог на предмет
спору, на стороні відповідача:
Приватний підприємець
ОСОБА_4,
м. Стаханов Луганської області
Приватний підприємець
ОСОБА_6,
м. Стаханов Луганської області
Приватний підприємець
ОСОБА_7,
м. Стаханов Луганської області
Приватний підприємець
ОСОБА_9,
м. Стаханов Луганської області
Відкрите акціонерне товариство
„Луганськдрук”, м. Луганськ
про скасування рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач (заявник скарги) в судове засідання не прибув, явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення від 19.01.07.
Згідно п.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що клопотання від скаржника про відкладення справи до суду не надходило, судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу в апеляційному провадженні за матеріалами наявними у справі за відсутності позивача.
Приватний підприємець ОСОБА_11, м. Стаханов Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про скасування рішень Стахановської міської ради НОМЕР_8 від 22.06.05 та НОМЕР_9 від 29.06.06.
Постановою господарського суду Луганської області від 28.11.06 по справі №15/421н-ад у задоволенні позову відмовлено.
Мотивована дана постанова тим, що позивачем не доведено факту подачі до відповідача заяви про передачу в оренду певної земельної ділянки відповідно до ст. 16 Закону України „Про оренду землі”.
Крім того, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про скасування рішень відповідача.
Не погоджуючись з постановою господарського суду Луганської області від 28.11.06 по справі №15/421н-ад Приватний підприємець ОСОБА_11, м. Стаханов Луганської області звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 25.12.06 НОМЕР_10, в якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 28.11.06 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог її заявник посилається на те, що постанова прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Стахановською міською радою Луганської області надані заперечення НОМЕР_11 від 18.01.07 на апеляційну скаргу позивача, в яких викладено вимогу про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін постанови місцевого господарського суду.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство „Луганськдрук” лист від 17.01.07 НОМЕР_12; Приватний підприємець ОСОБА_6 лист від 19.01.07 НОМЕР_13; Приватні підприємці ОСОБА_7 та ОСОБА_9 лист від 18.01.07; Приватний підприємець ОСОБА_4 лист від 19.01.07 НОМЕР_14, надали заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких зазначили, що постанова суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи скаржника є необґрунтованими, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - без змін.
Згідно ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 09.01.07 по справі №15/421н-ад відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємця ОСОБА_11, м. Стаханов Луганської області.
Відповідно до ст. 190 Кодексу адміністративного судочинства України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 19.01.07 по справі №15/421н-ад закінчив підготовку та призначив адміністративну справу до апеляційного розгляду.
Учасникам судового процесу по справі, направленими судом апеляційної інстанції повістками-викликами, сповіщені, що розгляд скарги відбудеться 01.02.07, у вказаний час і в приміщенні Луганського апеляційного господарського суду за вказаною адресою.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача за викладеними у ній доводами до задоволення не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 Земельного кодексу України).
Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради (ч.3 ст.123 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст.16 Закону України “Про оренду землі” особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки (ч.6 ст.123 Земельного кодексу України).
21.07.04 між громадянкою ОСОБА_13 (продавець) та громадянином ОСОБА_13 (покупець) укладено договір купівлі - продажу (далі - договір від 21.07.04), згідно якого ОСОБА_11, придбав у ОСОБА_13 торговий будинок, розташований по АДРЕСА_1 у м. Стаханові Луганської області (а.с.17,Т.1).
Зазначений торговий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1303 га, наданій для будівництва та обслуговування цієї будівлі (ПП ОСОБА_13) за договором оренди, посвідченим приватним нотаріусом Стахановського міського нотаріального округу ОСОБА_14 23.01.01 за реєстровим НОМЕР_10 та зареєстрованим в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 23.01.01 за НОМЕР_11 (абз.2 п.1 договору від 21.07.04).
Згідно ч.1 ст.120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки (ч.2 ст.120 Земельного кодексу України).
12.11.04 Стахановська міська рада рішенням НОМЕР_12 надала у користування (оренду) Приватному підприємцю ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,1303 га по АДРЕСА_1, для обслуговування торгівельного дому з 21.07.04 строком на три роки; зобов'язано замовити роботи щодо виконання проекту відведення додаткової земельної ділянки для обслуговування тамбурів торгівельного дому (а.с.22,Т.1).
29.04.05 між територіальною громадою м. Стаханова в особі Стахановської міської ради (орендодавцем) та приватним підприємцем ОСОБА_13 (орендарем) укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки (далі - договір від 29.04.05), який був зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 29.04.05 за НОМЕР_15 (а.с.27-30,Т.1)
Згідно акту приймання - передачі орендованої земельної ділянки від 29.04.05 земельна ділянка виділена в натурі площею 0,1303 га, за адресою АДРЕСА_1 та передана в оренду для обслуговування торгівельного дому орендарю (а.с.27, Т.1).
Разом із тим, 22.04.05 Стахановська міська рада прийняла рішення „Про надання дозволу на виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування торгівельно - побутового комплексу по АДРЕСА_1.
Даним рішенням дозволено виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_6 по АДРЕСА_1, в оренду для будівництва і обслуговування торгівельно - побутового центру за рахунок земель міської Ради (а.с.127, Т.1). Зазначене рішення позивач у даній справі не оскаржує.
22.04.05 Стахановською міською радою було прийнято рішення НОМЕР_8 про внесення змін в рішення Стахановської міської ради про надання у користування земельних ділянок, в тому числі в рішення НОМЕР_16 від 22.04.05 про надання ОСОБА_6 дозволу на виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду для будівництва та обслуговування торговельно-побутового центру, яку викладено в наступній редакції: приватним підприємцям ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ВАТ “Луганськдрук” для надання в оренду для будівництва та обслуговування торговельно-побутового центру (а.с.а.с.76,77, Т.1).
29.06.06 рішенням Стахановської міської ради НОМЕР_9 затверджено проекти землеустрою приватним підприємцям ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ВАТ “Луганськдрук” та ухвалено рішення про передачу вказаним особам земельних ділянок з визначеними площами (а.с.78-80, Т.1).
Згідно позовної заяви та пояснення від 28.11.06 (в якому позивач уточнює мотиви вимог) спір виник через те, що оскаржуваними рішеннями порушуються інтереси позивача як власника торгового будинку „Вікторія”, оскільки „в безпосередній близькості до нього (30-40см) знаходяться малі архітектурні форми (кіоски), які заважають нормально експлуатувати будинок. Листом НОМЕР_11 від 07.07.05 він звертався до міської ради та просив звільнити земельні ділянки прилеглі до торгового будинку від кіосків, але відповідачем не було вчинено дій щодо звільнення земельних ділянок та прийнято рішення, які він оскаржує. На час прийняття спірних рішень, на думку позивача, діяло рішення НОМЕР_17 від 11.04.03 щодо дозволу ПП ОСОБА_13 на підготовку проекту відведення додаткової земельної ділянки. Отже, на думку скаржника, земельні ділянки зазначені в даних рішеннях перетинаються між собою, „тобто надійшло більше ніж дві заяви про користування однією земельною ділянкою”.
Оцінюючи матеріали справи судова колегія враховує наступне.
Право позивача на земельну ділянку площею 0,1303 га виникло в результаті купівлі нерухомості, що належала приватному підприємцю ОСОБА_13
Дана земельні ділянка була надана ПП ОСОБА_13 за рішенням Стахановської міської ради НОМЕР_18 від 21.11.00 , якою було затверджено проект відводу земельної ділянки площею 0,1303 га для обслуговування і будівництва торгового дому по АДРЕСА_1. Земельну ділянку надано на умовах оренди строком на п'ять років.
Рішенням виконкому Стахановської міської ради НОМЕР_19 від 06.06.00 було надано дозвіл на проектування магазину „Торговий дім” розміром 30,0 х 36,0 см на території центрального ринку по вул. Б. Хмельницького (зворот а.с.38; а.с.87, Т.2), тобто ПП ОСОБА_13 надано під будівництво земельну ділянку площею 0,1080 га і 0,1303 га для обслуговування будівлі.
ПП ОСОБА_13 здійснила забудову всієї земельної ділянки 0,1303 га, тому позивач наполягає, що для обслуговування його торговельного будинку необхідна ще додаткова земельна ділянка і при цьому посилається на рішення НОМЕР_17 від 11.04.03, як таке, що свідчить про наявність в нього права на додаткову земельну ділянку.
Зазначеним рішенням надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_13 додаткової земельної ділянки для обслуговування „Торгівельного дому” по АДРЕСА_1.
Отже дане рішення стосувалось прав не позивача, а ПП ОСОБА_13
Конкретний розмір земельної ділянки, її місцезнаходження в даному рішенні не зазначено.
Питання щодо надання ПП ОСОБА_13 додаткової земельної ділянки було пов'язано із звільненням земельних ділянок, що знаходились під кіосками (МАФ) третіх осіб, які почали користувалися даними земельними ділянками до виникнення у неї права на будівництво торгівельного будинку.
ПП ОСОБА_13 порушувалися позови, що мали на меті звільнення території перед торгівельним будинком від МАФ; у їх задоволенні було відмовлено (а.с.36-41, Т.2).
Листом НОМЕР_20 від 04.07.03 виконком Стахановської міської ради повідомив ПП ОСОБА_13 , що її заява від 04.06.03 на адресу виконкому з питання додаткового відведення земельної ділянки для обслуговування „Торгівельного будинку” по вул. Б. Хмельницького розглянуто 27.06.03 на засіданні комісії з розгляду звернень юридичних і фізичних осіб щодо вибору земельних ділянок для будівництва і розміщення торгових об'єктів (протокол НОМЕР_21 від 27.06.03) і прийнято рішення про відмову в додатковому відведенні земельної ділянки ..., оскільки на МАФ, питання їх перенесення вирішується в судовому порядку.
Відмова органу місцевого самоврядування не оскаржувалася ПП ОСОБА_13 в порядку передбаченому п.9 ст.123 Земельного кодексу України.
Отже питання щодо надання додаткової земельної ділянки для обслуговування „Торгівельного дому” по АДРЕСА_1 не було вирішено ПП ОСОБА_13
Згідно п.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
На час прийняття Стахановською міською радою оспорюваних рішень позивачем не було подано заяви відповідачу про надання в оренду земельної ділянки, на яку надано дозвіл на виконання проекту землеустрою третім особам.
Отже не мали місце обставини, які підпадають під дію ч.6 ст.16 Закону України „Про оренду землі” щодо проведення конкурсу стосовно набуття права оренди земельної ділянки, на що посилається скаржник.
Лист позивача НОМЕР_11 від 07.07.05, на який він посилається у позовній заяві, не є заявою про надання додаткової земельної ділянки.
Скаржник також посилається на лист НОМЕР_22 від 21.06.05, як такий, що містить прохання до відповідача про відведення додаткової земельної ділянки, але даний лист не був долучений позивачем ні до справи, ні до апеляційної скарги.
Судова колегія приймає до уваги заперечення на апеляційну скаргу третіх осіб - ПП ОСОБА_7 і ПП ОСОБА_9 від 18.01.07, де зазначено, що даний лист стосувався надання позивачу в оренду земельної ділянки площею 0,1303 га, тобто під його нерухомістю, а не оспорюваних земельних ділянок.
Крім того, представник відповідача заперечила факт подання позивачем до ради такої заяви.
Таким чином, оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог ст.16 Закону України „Про оренду землі” та ст.ст.123, 124, 186 Земельного кодексу України, та не є такими, що порушують права позивача.
Кожна сторона повинна довести належними доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ст.ст.70-71 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих функцій, із чого випливає, що підлягають задоволенню позови при наявності факту порушення права особи прийняттям рішення органом місцевого самоврядування.
Отже, підставами визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам діючого законодавства та/або визначеній законом компетенції органа, який прийняв цей акт. При цьому, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям акта прав та охоронюваних інтересів позивача у справі.
Судова колегія звертає увагу на те, що у зв'язку з недоведеністю факту подачі позивачем до Стахановської міської ради заяви про передачу в оренду певної земельної ділянки та відповідно не доведення позивачем порушенням оскаржуваними рішеннями відповідача його прав позовні вимоги не можуть бути задоволені.
Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для скасування оскаржуваних рішень.
Разом із тим висновок щодо пропуску строку позовної давності є помилковим.
Так, згідно п.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що саме оскаржувані рішення стали відомі позивачу до 15.09.05, тобто за рік до звернення в суд із даним позовом.
Той факт, що позивачу було відомо рішення НОМЕР_16 від 22.04.05 не має в даному випадку значення, оскільки воно не було предметом оскарження по даній справі.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана постанова місцевого господарського суду ґрунтується на повному та всебічному розгляді всіх обставин справи, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права та відповідає обставинам справи.
Підстав для скасування або зміни постанови не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника - Приватного підприємця ОСОБА_11, м. Стаханов Луганської області.
У судовому засіданні 01.02.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 167, 195, 196, 200, п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу на постанову господарського суду Луганської області від 28.11.06 по справі №15/421н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 28.11.06 по справі №15/421н-ад залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Ухвала Луганського апеляційного господарського суду від 01.02.07 по справі №15/421н-ад відповідно до ст. ст. 103, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлена у повному обсязі 06.02.07.
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя Т.М. Баннова
Суддя К.І. Бойченко