Справа № 202/35376/13-а

6-а/202/169/2013

УХВАЛА

Іменем України

08 листопада 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                               Колесніченко О.В.,

при секретарі                                         Голобородько О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року Управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області звернулося з поданням про зміну чи встановлення способу і порядку виконання постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2011 року №0417/2а-1230/2011 з встановленого цим рішенням зобов’язання управління здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі віднесеній до 1 категорії, у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі України про Державний бюджет України на 2010 рік, за період з 14 серпня 2010 року; державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком як особі віднесеній до 1 категорії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 14 серпня 2010 року, на стягнення з УПФ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі віднесеній до 1 категорії, у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі України про Державний бюджет України на 2010 рік, за період з 14 серпня 2010 року та державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком як особі віднесеній до 1 категорії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 14 серпня 2010 року в сумі 52575,29 грн., в обґрунтування таких вимог посилаючись на те, що боржник не має можливості виконати в повному обсязі рішення суду та виплатити нараховану суму через відсутність фінансування таких витрат, однак з 01 січня 2013 року набув чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" згідно статті 7 якого виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому ЗУ "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, однак згідно з положеннями цього закону та Порядку, затвердженого на виконання цього Закону постановою КМУ від 03.08.2011 року № 845, органи Казначейства на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення суми коштів, тому, враховуючи, що на правовідносини щодо отримання коштів з державного органу за рішенням суду з 01 січня 2013 року поширюється дія Закону "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", сума до виплати позивачу нарахована і не є спірною, боржник охоплюється поняттям "державний орган", рішення суду не виконано вже більше двох місяців з моменту відкриття виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю фінансування з державного бюджету, а зміни в діючому законодавстві, яке регулює спірні правовідносини є обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду, заявник просив змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення нарахованої, але не виплаченої суми на користь ОСОБА_1

Будучи належним чином сповіщеними про дату та час розгляду справи, сторони в судове засідання не з'явилися, заявник у поданій заяві одночасно клопотав про розгляд справи у свою відсутність, що дає можливість суду згідно ч.2 ст. 263 КАС України розглянути справу у відсутності сторін та за ч.6 ст.128 КАС в порядку письмового провадження.

Перевіривши викладені в заяві доводи, дослідивши матеріали справи, матеріали справи №0417/2а-1230/2011, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2011 року, позов ОСОБА_1 задоволений; визнано протиправними дії УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо не нарахування та виплати державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі віднесеній до 1 категорії, ОСОБА_1 у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язано УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська провести перерахунок та забезпечити виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі віднесеній до 1 категорії, у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі України про Державний бюджет України на 2010 рік, за період з 14.08.2010 року по 14.02.2011 рік; зобов’язано УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська провести перерахунок та забезпечити виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком як особі віднесеній до 1 категорії, ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 14 серпня 2010 року по 14 лютого 2011 року (а.с.16).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року постанова місцевого суду від 16 березня 2011 року змінена та з абзацу четвертого та п’ятого резолютивної частини постанови виключені слова «… по 14 лютого 2011 року»; в решті постанова суду залишена без змін (а.с.32-33).

Постановою державного виконавця Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області від 09 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №0417/2а-1230/2011, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 02 вересня 2013 року на виконання вказаної постанови місцевого суду на користь ОСОБА_1

Разом з тим, УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська виконало судове рішення лише частково і ОСОБА_1 в результаті перерахунку державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі віднесеній до 1 категорії, у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі України про Державний бюджет України на 2010 рік та державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком як особі віднесеній до 1 категорії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 14 серпня 2010 року нарахована до виплати сума в розмірі 52575,29 грн., що підтверджується листом Управління від 07 жовтня 2013 року №10212/08/40. Одночасно цим же листом повідомлено, що виплата буде здійснена додатковими відомостями при надходженні грошових коштів на рахунки управління з Державного бюджету України.

При цьому, фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, натомість за нормою п.2 ст. 72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, і отже, органи ПФУ не є розпорядниками коштів, а фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Цей закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

У відповідності до вимог ст. 2 вищевказаного Закону, держава гарантує виконання рішень суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна боржника за яким, зокрема, є державний орган.

Стаття 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу, відповідно до якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, Державна казначейська служба України протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача. У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення Державна казначейська служба України повертає заяву стягувану. Стягувач має право повторно звернутися до Державної казначейської служби України для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення Державної казначейської служби України. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до Державної казначейської служби України необхідних для цього документів та відомостей.

Водночас судове рішення у даній справі яке має зобов'язальний характер щодо виплати, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює його виконання без зміни його способу.

Згідно з ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

З наведеного вбачається, що зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, під якою слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення.

Відтак, в даній справі зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат і ця зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальної виплати.

З огляду на те, що виконання постанови суду першої інстанції носить зобов'язальний характер, судове рішення у даній справі в частині перерахунку та нарахування виконано, проте у виконавчому документі не зазначена сума коштів, яка підлягає безспірному списанню з рахунків боржника виконання постанови суду є неможливим.

Одночасно згідно з положеннями Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та приписів Порядку затвердженого на виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрі України від 3 серпня 2011 року № 845, органи Казначейства на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення суми коштів.

З огляду на викладене, враховуючи принципи обов’язковості та виконуваності судового рішення відповідно до ч.5 ст. 124 і ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 КАС України, Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд приходить до висновку, що виконання постанови можливе на даний час лише шляхом зміни способу виконання із зобов'язання вчинення певних дій, які мають на меті виплату конкретної суми доплати на стягнення цієї суми, яка складає 52575,29 грн. та не є спірною між сторонами, а відтак, подання заявника підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 167 , 263 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Подання Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну порядку та способу виконання рішення - задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання судового рішення - постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2011 року №0417/2а-1230/2011 та стягнути з управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 суму державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі віднесеній до 1 категорії, у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі України про Державний бюджет України на 2010 рік, за період з 14 серпня 2010 року та державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком як особі віднесеній до 1 категорії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 14 серпня 2010 року в розмірі 52575,29 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Колесніченко