ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.01.2007 року Справа № 01-10/21-147
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Єжової С.С.
Парамонової Т.Ф.
Секретар судового засідання: Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
від кредитора Зайцев М.М., старший державний
податковий інспектор юридичного відділу, довіреність №2 від 09.01.07;
від боржника повноважний представник в судове
засідання не прибув;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Стахановської об’єднаної державної
податкової інспекції Луганської області
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 01.12.06
по справі № 01-10/21-147 (суддя Кривохижа Т.Г.)
за заявою кредитора Стахановської об’єднаної державної
податкової інспекції Луганської області
до боржника Закритого акціонерного товариства
виробничо – інвестиційної компанії
„Ромво”, м. Стаханов Луганської області
про порушення провадження у справі
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Луганської області звернувся кредитор Стахановська об’єднана державна податкова інспекція, м. Стаханов Луганської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника Закритого акціонерного товариства виробничо – інвестиційної компанії „Ромво”, м. Стаханов Луганської області, в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.12.06 у справі №01-10/2 1-147 повернуто заяву кредитора Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Стаханов Луганської області, про порушення провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства виробничо – інвестиційної компанії „Ромво”, м. Стаханов Луганської області без розгляду на підставі п.п.3, 6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ст.9 Закону про банкрутство.
Ухвала суду мотивована тим, що до заяви кредитора не додані матеріали, які містять докази правомірності пред’явлення її саме з підстав ст.52 Закону про банкрутство.
Не погоджуючись з даною ухвалою, кредитор - Стахановська об’єднана державна податкова інспекція, м. Стаханов Луганської області, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 08.12.06 №16659/10, якою просить ухвалу господарського суду Луганської області від 01.12.06 у даній справі скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство у разі, якщо громадянин - підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Для визнання боржника відсутнім потрібно: а) фактичне припинення підприємницької діяльності; б) відсутність за місцезнаходженням громадянина – підприємця (боржника) або керівного органу управління юридичної особи (боржника).
До заяви додаються документи, що підтверджують наявність обставин, які дозволяють віднести боржника до відсутнього, зокрема: документ органу зв’язку про неможливість вручити кореспонденцію; довідку податкової інспекції про неподання звітної документації податковим органам; докази фактичного припинення боржником своєї діяльності (акти перевірки, довідка органу зв’язку); довідка власника будівлі, яка підтверджує відсутність підприємства за юридичною адресою; довідка податкової служби про ненаправлення звітності; довідка обслуговуючого банку про тривалість відсутності руху на рахунках боржника; докази неможливості встановити місцезнаходження громадянина – підприємця або керівника боржника – юридичної особи (акти перевірок, довідки адресного бюро тощо).
30.11.06 до місцевого господарського суду подана заява кредитором Стахановською об’єднаною державною податковою інспекцією, м. Стаханов Луганської області, від 29.11.06 №16012/10 про порушення провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства виробничо – інвестиційної компанії „Ромво”, м. Стаханов Луганської області, в порядку ст. 52 Закону про банкрутство.
У заяві кредитор посилається на наступне.
Боржник - Закрите акціонерне товариство виробничо – інвестиційна компанія „Ромво”, м. Стаханов Луганської області, зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності Стахановським міським виконавчим комітетом 18.08.1993 за реєстраційним номером 279 та внесено в Єдиний державний реєстр підприємств України за №20173406.
Згідно Статуту Закритого акціонерного товариства виробничо – інвестиційної компанії „Ромво” та довідки обласного статистичного управління боржник є юридичною особою.
Боржник фінансово – господарську діяльність не здійснює та не подає до податкового органу встановлені законодавством податкові декларації з 21 червня 2005 року по теперішній час, у підтвердження кредитор надав висновок Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції від 29.11.06 №15987/24.
Станом на 21.02.02 боржник має податковий борг перед бюджетом та державними цільовими фондами в сумі 4053 грн. 45 коп., він є неплатоспроможним та не знаходиться за своєю адресою.
З 26.07.05 все майно та всі майнові права боржника знаходяться у податковій заставі, що підтверджується витягом з Держреєстру застав рухомого майна від 26.07.05 за №42049336.
Згідно листа №278-06 від 26.09.06 виконавчого комітету Стахановської міської ради Луганської області юридична адреса боржника: пр. 50 років Жовтня, 15, м. Стаханов Луганської області.
За цією ж адресою боржник був зареєстрований Стахановською ОДПІ як платник податку на додану вартість. Дана адреса зазначена в заяві боржника про реєстрацію його в Стахановській ОДПІ 02.07.04 в порядку передбаченому Інструкцією про порядок обліку платників податків форма №1-ОПП, а також в його заяві до кредитора від 12.07.04 про втрату свідоцтва платника податку на додану вартість.
Така ж сама юридична адреса боржника зазначена в довідці Головного управління статистики в Луганській області від 29.09.06 №12543/24. Керівником боржника (згідно зазначеної вище довідки) є Заславський Роман Євгенович, який проживає за адресою: пр. 50 років Жовтня, 15/13, м. Стаханов Луганської області.
Таким чином, як доказ відсутності боржника кредитор мав би представити акти про відсутність його, як за юридичною адресою, так і за місцезнаходженням його керівника, тобто пр.50 років Жовтня, 15/13, м. Стаханов Луганської області.
Такими доказами є документ органу зв’язку про неможливість вручити боржнику та керівнику боржника кореспонденцію, акти перевірок за цими адресами.
Кредитор взагалі не здійснював перевірку за місцезнаходженням керівника боржника, доказів неможливості вручення кореспонденції за адресою зазначеною адресним бюро не представив.
Суд першої інстанції в своїй ухвалі обґрунтовано зазначив, що акт перевірки, який надано кредитором, про місцезнаходження боржника від 28.11.06 підписаний лише одною посадовою особою кредитора, посада якої не зазначена, підпис печаткою не завірена. Аналогічні недоліки містить „довідка б/н про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 10.11.06 за адресою: пр. 50 років Жовтня, 15/1.
Кредитор повинен був також подати суду докази припинення підприємницької діяльності, тобто окрім довідки про неподання податкової звітності представити інформацію про відсутність понад двадцять місяців операцій на рахунках в банку, а також відсутність у боржника майна на покриття судових витрат.
Разом із тим, зазначена довідка банку не представлена, судова колегія зазначає, що доданий кредитором лист філії „Відділення Промінвестбанку в м. Стаханов Луганської області” від 24.11.06 №101/622, не свідчить про відсутність підприємницької діяльності боржника та не може бути визнаний доказом відсутності боржника.
За даними комунального підприємства „Стахановське бюро технічної інвентаризації” від 25.09.06 №12540 за боржником зареєстровано на праві власності п’ять квартир в м. Стаханові.
Скаржник необґрунтовано посилається на положення ст.52 Закону про банкрутство щодо можливості припинення процедури ліквідації за зазначеною статтею, і переходу до загальних процедур ліквідації, оскільки такий перехід здійснюється у разі виявлення ліквідатором майна банкрута.
В даному випадку майно боржника виявлено самим кредитором до порушення справи про банкрутство.
Крім того, судова колегія вважає, що кредитором не в повній мірі виконано вимоги п.10 ст.7 Закону про банкрутство, оскільки згідно наданих матеріалів та із змісту заяви кредитора від 29.11.06 №16012/10 вбачається, що звернення стягнення зверталось тільки на грошові кошти на рахунок боржника.
На підтвердження наявності заборгованості за податками кредитором подану першу і другу податкові вимоги, але жодна з даних вимог не була надіслана боржнику за його юридичною адресою.
Не приймається як докази: корінці першої податкової вимоги від 16.01.02 №1/41 та другої податкової вимоги від 22.04.06 №2/229 з доказами їх відправлення боржнику, виходячи з наступного.
Не може бути доказом перша податкова вимога від 16.01.02 №1/41 з копією поштового конверта, на якому зазначено „Відсутність орг. за даною адресою” (який свідчить про незнаходження боржника за своєю адресою), оскільки копія поштового конверту свідчить про те, що місцезнаходження органів управління не відомі. В даному випадку мова може йти не про банкрутство. Повернення конверту може свідчити про відсутність боржника за даною адресою, яка могла змінитися.
Крім того, докази відправлення (вручення) боржнику другої податкової вимоги від 22.04.06 №2/229 кредитор взагалі до заяви не надав.
Довідка РЕВ Міжрайонного відділу ДАІ м. Стаханов при УДАІ УМВУ в Луганській області від 27.09.06 №1065, яка свідчить про відсутність майна у боржника про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів на праві власності, також не може бути визнана доказом відсутності боржника, оскільки в ній зазначено тільки про відсутність майна. Така довідка також не свідчить про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Крім того, комунальне підприємство “Стахановського бюро технічної інвентаризації”, м. Стаханов Луганській області повідомило довідкою від 27.09.06 №870, що за боржником зареєстровані на праві власності 5 об’єктів нерухомості (квартири), тобто є майнові активи, а також, що 13.09.06 боржнику надані витяги з електронного реєстру прав власності для продажу 2 об’єктів нерухомості (квартир).
Отже, матеріали, що додані кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство не свідчать про наявність ознак, передбачених ст.52 Закону про банкрутство для визнання боржника відсутнім.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції стосовно ненадання кредитором належних доказів правомірності пред’явлення заяви про порушення справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства виробничо – інвестиційної компанії „Ромво”, м. Стаханов Луганської області, з підстав передбачених ст.52 Закону про банкрутство.
Ухвала господарського суду про повернення заяви без розгляду не порушує права кредитора, оскільки не перешкоджає повторному зверненню його до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство при дотриманні всіх вимог законодавства.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду прийнята відповідно до вимог Закону про банкрутство та Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим апеляційна скарга кредитора Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Краснодон Луганської області залишається без задоволення, ухвала господарського суду від 01.12.06 у справі №01-10/21-147 - без змін.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Стаханов Луганської області, від 08.12.06 №16659/10 на ухвалу господарського суду Луганської області від 01.12.06 у справі №01-10/21-147 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 01.12.06 у справі №01-10/21-147 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя С.С. Єжова
Суддя Т.Ф. Парамонова