ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.01.2007 року Справа № 13/463
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Баннової Т.М.
Бойченка К.І.
Секретар судового засідання: Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
від позивача Коростельов Д.О., юрисконсульт,
довіреність №10 від 25.10.06;
від відповідача Крупник О.М., представник за
довіреністю №30/07 від 15.01.07;
від третьої особи повноважний представник в судове
засідання не прибув;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Влалекта”, м. Макіївка Донецької області
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 04.12.06
по справі №13/463 (суддя – Яресько Б.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Влалекта”, м. Макіївка Донецької області
до відповідача Дочірнього підприємства „Луганський
облавтодор” відкритого акціонерного
товариства „Державна акціонерна компанія
„Автомобільні дороги України”, м. Київ
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача Дочірнього підприємства „Укрдорпостачсервіс”
відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м. Луганськ
про стягнення 17585 грн. 94 коп.
ВСТАНОВИВ:
Третя особа явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення від 22.12.06, тому судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу в апеляційному провадженні за матеріалами наявними у справі за відсутності представника третьої особи.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.12.06 у справі №13/463 (суддя – Яресько Б.В.) провадження по справі №13/463 зупинено згідно з ст. 79 Господарського процесуального кодексу України на час дії мораторію по справі про банкрутство №43/101 Дочірнього підприємства „Укрдорпостачсервіс” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, яка знаходиться у провадженні господарського суду м. Києва.
Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Влалекта”, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 12.12.06 №341, якою просить ухвалу господарського суду Луганської області від 04.12.06 у даній справі скасувати та передати справу для розгляду по суті до господарського суду Луганської області.
В обґрунтування своїх вимог по скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Розпорядженням від 21.12.06 голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Влалекта”, м. Макіївка Донецької області, від 12.12.06 №341 на ухвалу господарського суду Луганської області від 04.12.06 у справі №13/463 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Баннова Т.М., Бойченко К.І. – судді.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Влалекта” (далі - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з вимогою про стягнення з Дочірнього підприємства „Луганський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (далі - відповідач) заборгованості за договором поруки від 11.04.06, з урахуванням індексу інфляції, в сумі 16004 грн. 10 коп., 3 % річних в сумі 191 грн. 79 коп. та пені 1390 грн. 05 коп.
10.11.06 позивач заявою №313 збільшив розмір вимог, просить стягнути суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції в сумі 16748 грн. 61 коп. та 3 % річних в сумі 259 грн. 18 коп.
04.12.06 в судовому засіданні відповідач та третя особа зазначили, що відносно третьої особи господарським судом м. Києва порушена справа про банкрутство №43/101, введено мораторій і позивач - конкурсний кредитор подав відповідну заяву до суду, та включений до реєстру вимог кредиторів на суму 25 766 грн. 58 коп.
Позивач, оскаржуючи ухвалу господарського суду Луганської області від 04.12.06, посилається на те, що справа №43/101 про банкрутство Дочірнього підприємства „Укрдорпостачсервіс” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, і дана справа №13/463, ніяк не пов’язані між собою.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, враховує наступне.
11.04.06 між відповідачем (поручитель) та позивачем (кредитор) був укладений договір поруки (а.с.8.9).
Відповідно до п.1.1 договору поруки від 11.04.06 поручитель зобов’язався відповідати перед кредитором за виконання усіх зобов’язань третьої особи (боржника у справі про банкрутство), які виникли згідно до договору поставки №09/ПСМ від 21.06.04, який був укладений між позивачем та третьою особою.
Господарським судом м. Києва ухвалою від 10.02.06 порушено справу №43/101 про банкрутство Дочірнього підприємства „Укрдорпостачсервіс” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.34).
Позивач по даній справі звернувся в справу про банкрутство третьої особи (по даній справі) як кредитор, в порядку ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство) із конкурсними грошовими вимогами по зобов’язаннях боржника за договором поставки №90/ПСМ від 21.06.04.
Вимоги позивача у розмірі 25766 грн. 58 коп. визнані господарським судом м. Києва та включені в реєстр кредиторів, який затверджено ухвалою попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 04.08.06 (а.с.34-37).
Згідно п.3.1 договору поруки Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором (позивачем по справі).
Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів це, в тому числі, припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Згідно ст.546 Цивільного кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов’язання є порука.
Отже висновок суду, що мораторій на задоволення вимог кредиторів зупиняє всі заходи забезпечення виконання зобов’язання боржника поручителем є вірним (аналогічна думка міститься в Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-8/307 від 19.03.02 „Про деякі питання, пов'язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", де зазначено, що мораторій поширюється на усі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство. Мораторій, зокрема, зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі, виконання зобов'язання боржника його поручителем, гарантом, страховиком тощо.)
За таких обставин суд першої інстанції правомірно зупинив провадження у справі на час дії мораторію у справі про банкрутство №13/463.
Скаржник безпідставно посилається на перевищення судом першої інстанції своїх повноважень у зв’язку із прийняттям ним оскаржуваної ухвали, оскільки рішення суду (ухвала) відповідає вимогам ст.ст.1, 12 Закону про банкрутство, ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, параграфу „3”, глави 49 Цивільного кодексу України.
Посилаючись на ст.ст.554, 526 Цивільного кодексу України (а саме на обов’язок поручителя виконати свої зобов’язання у зв’язку із порушенням боржником договірних зобов’язань і відсутність припинення зобов’язання у зв’язку із визнанням його вимог у справі про банкрутство) позивач не враховує вимоги перелічених вище статей Закону про банкрутство, специфіку правовідносин сторін по даній справі у зв’язку із порушенням справи про банкрутство стосовно третьої особи.
Таким чином суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зробив правильний висновок щодо пов’язаності справи №13/463 та справи №43/101, що розглядається господарським судом м. Києва та застосував ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
Підпунктом „г” п.2 ст.3 Декрету КМУ від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито" не передбачено сплату державного мита при поданні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, тому державне мито у сумі 87 грн. 93 коп., помилково сплачене скаржником, повертається згідно п.6 ст.8 вказаного Декрету КМУ.
У судовому засіданні за згодою присутніх оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Влалекта”, м. Макіївка Донецької області, від 12.12.06 №341 на ухвалу господарського суду Луганської області від 04.12.06 у справі №13/463 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 04.12.06 у справі №13/463 залишити без змін.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Влалекта”, вул. Блюхера, 50, м. Макіївка-08 Донецької області, ідентифікаційний код 31072122, із державного бюджету на р/р 26004309751001 в Донецькому РУ Приватбанку, МФО 335496, суму державного мита у сумі 87 грн. 93 коп. сплаченого за платіжним дорученням №566 від 12.12.06, яка знаходиться в матеріалах справи.
Підставою повернення є дана постанова завірена гербовою печаткою суду.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Т.М. Баннова
Суддя К.І. Бойченко