Судове рішення #4576081

                 

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "14" квітня 2009 р.                                                          Справа №  11/68-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Іоннікової І.А.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                    Черпака Ю.К.

при секретарі                                                             БєляєвійТ.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:        Петричко С.П. - директор,

                              Сич С.М. (довіреність від 05.05.2008р.),

від відповідачів:   Сокілецької сільської ради: не з'явився,    - ТОВ "БРСМ-Нафта": Солом'яний І.Г. (довіреність від 21.01.2009р.),

від третіх осіб:

                             - СПД ОСОБА_5: не з'явився,

                             - ПП "Фірма Тарас": не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю                    

"БРСМ-Нафта" (м. Київ)

на рішення господарського суду Вінницької області

від "26" серпня 2008 р. у справі № 11/68-08 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта" (м. Козятин

Вінницької області)  

до - Сокілецької сільської ради (с.Сокілець Козятинського району Вінницької області);

     - товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" (с.Таценки Обухівського  

        району Київської області)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні  

відповідача ТОВ "БРСМ-Нафта":

- суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 (м.Київ);

- приватного підприємства "Фірма Тарас" (м.Київ)

про визнання рішення недійсним, визнання права власності на нерухоме майно та  

витребування майна з чужого незаконного володіння,

              

 ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.08.2008р. у справі           № 11/68-08 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта" до Сокілецької сільської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ "БРСМ-Нафта", суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 та приватного підприємства "Фірма Тарас" про визнання рішення недійсним, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково.

Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Сокілецької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 21.02.2003р. "Про порядок оформлення права власності на автозаправну станцію, що розташована по вулиці Білоцерківське шосе на автодорозі Кременець - Б. Церква (236-й км + 300 м праворуч)".

Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта" право власності на будівлю автозаправної станції, яка розташована в с. Сигнал Козятинського району Вінницької області по вулиці Білоцерківське шосе на автодорозі Кременець-Б. Церква (236-й км + 300 м праворуч).

Вилучено у товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта"  будівлю автозаправної станції, яка розташована в с. Сигнал Козятинського району Вінницької області по вулиці Білоцерківське шосе на автодорозі Кременець-Б. Церква (236-й км + 300 м праворуч).

Стягнуто з Сокілецької сільської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта" - 31,88 грн. витрат зі сплати державного мита та 44,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта" - 31,88 грн. витрат зі сплати державного мита та 44,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині виселення товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" з будівлі автозаправної станції, яка розташована в  с. Сигнал Козятинського району Вінницької області по вулиці Білоцерківське шосе на автодорозі Кременець - Б. Церква (236-й км + 300 м праворуч) припинено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа ТОВ "БРСМ-Нафта" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким припинити провадження у справі в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сокілецької сільської ради від 21.03.2003р. за № 9 та відмовити у позові в частині визнання за ТОВ "Компанія "Дельта" права власності на будівлю автозаправної станції та про вилучення зазначеної будівлі у ТОВ "БРСМ-Нафта" й передачу ТОВ "Компанія "Дельта". Крім того, просило направити в прокуратуру Вінницької області повідомлення в порядку ст. 90 ГПК України про використання завідомо підроблених документів, наданих директором ТОВ "Компанія "Дельта" Петричком С.П.                           (т. 3, а.с. 53-58).

Мотивуючи апеляційну скаргу, ТОВ "БРСМ-Нафта" зазначило, зокрема, що:

- місцевий господарський суд не взяв до уваги, що ТОВ "Компанія "Дельта" не надало копію позовної заяви ТОВ "БРСМ-Нафта";

- суд першої інстанції всупереч ст. 58 ГПК України об'єднав та розглянув позовні вимоги, що мають різну правову природу, що підлягають розгляду в різних провадженнях;

- суд першої інстанції порушив правила предметної підсудності в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сокілецької сільської ради від 21.03.2003р. за № 9, тобто дану вимогу необхідно розглядати відповідно до Кодексу  адміністративного судочинства України;

- місцевий господарський суд не зупинив розгляд справи до завершення кримінального провадження відносно Петричка С.П., а після завершення не витребував і не дослідив матеріали кримінальної справи, якими спростовуються надані позивачем неналежні докази у справі 11/68-08.

ТОВ "Компанія "Дельта" у відзиві на апеляційну скаргу заперечило проти апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просило його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення                             (т.3, а.с. 174-78).

Сокілецька сільська рада у листі № 30 від 04.01.2009р. підтримала апеляційну скаргу ТОВ "БРСМ-Нафта" на рішення господарського суду Вінницької області від 26.08.2008р.(т. 3, а.с. 107), але в судове засідання свого представника не направила з невідомих суду причин.

Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ "БРСМ-Нафта", суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_5 та ПП "Фірма Тарас" в судове засідання своїх повноважних представників не направили, про причини неявки в суд апеляційної інстанції не повідомили.

Директор ТОВ "Компанія "Дельта" та його повноважний представник в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, вважають рішення місцевого господарського суду в даній справі законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а його висновки відповідають обставинам справи, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Представник ТОВ "БРСМ-Нафта" в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просить його скасувати та прийняти новий судовий акт.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2000р. зборами засновників (протокол №1) було затверджено Установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта". Згідно зі статтею 4 Установчого договору учасниками товариства були приватне підприємство "Фірма Тарас”, гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_8 В статті 5 цього Установчого договору зазначено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків (паїв) учасників створюється статутний фонд товариства у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень. Між учасниками частки розподіляються у відповідності: ПП "Фірма Тарас" - 25%, ОСОБА_7 –25%, ОСОБА_8 –50%.  

Вказаними зборами засновників від 01.09.2000р. було затверджено Статут товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта" та призначено директором товариства ОСОБА_7

01.09.2000р. засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта" - ОСОБА_7, який представляв інтереси приватного підприємства "Фірма Тарас" та себе особисто і ОСОБА_8 було складено протокол №2 узгодження ціни на товарно-матеріальні цінності, що передаються в статутний фонд ТОВ "Компанія "Дельта" про оцінку майна, що належить їм на правах власності на загальну суму 60000 (шістдесят тисяч) гривень, в тому числі: від ПП "Фірма Тарас" - проект на будівництво АЗС з елементами сервісу по вул. Білоцерківська на загальну суму 9 500 грн. та право на оренду земельної ділянки під будівництво АЗС на суму 500 грн.; від ОСОБА_7 – металева бочка для зберігання паливно-мастильних матеріалів в кількості 1 шт. на суму 6000 грн.; від ОСОБА_8 –металеві бочки для зберігання паливно-мастильних матеріалів в кількості 2 шт. на суму 12 000 грн. Зазначені особи вирішили передати належне їм майно в статутний фонд заснованого ними ТОВ "Компанія "Дельта".

01.09.2000р. було складено акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей як вкладу до статутного фонду № 1А, згідно з яким учасник ТОВ "Компанія "Дельта" - ПП "Фірма Тарас" в особі директора ОСОБА_7 передало в статутний фонд товариства, а заступник директора ТОВ "Компанія "Дельта" Петричко С.П. прийняв товарно-матеріальні цінності, а саме: проект на будівництво АЗС з елементами сервісу та право на оренду земельної ділянки.

01.09.2000р. складено акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей як вкладу до статутного фонду №1Б, згідно з яким учасник ТОВ "Компанія "Дельта" гр. ОСОБА_7 передав в статутний фонд товариства, а заступник директора ТОВ "Компанія "Дельта" Петричко С.П. прийняв товарно-матеріальні цінності, а саме: металеву бочку для зберігання паливно-мастильних матеріалів у кількості 1 шт. на суму 6000 грн.

01.09.2000р. складено акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей як вкладу до статутного фонду №1В, згідно з яким учасник ТОВ "Компанія "Дельта"         гр. ОСОБА_8 передав в статутний фонд товариства, а заступник директора ТОВ "Компанія "Дельта" Петричко С.П. прийняв товарно-матеріальні цінності, а саме: металеві бочки для зберігання паливно-мастильних матеріалів у кількості 2 шт. на суму 12 000 грн.

12.01.2001р. Козятинською районною державною адміністрацією був зареєстрований статут товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дельта".

12.01.2001р. інспекцією державно-архітектурного контролю управління містобудування та архітектури Вінницької облдержадміністрації ПП "Фірма Тарас" було видано дозвіл на виконання будівельних робіт за №1 на будівництво АЗС з елементами сервісу по вул. Білоцерківська, 5, м. Козятин, на землях Сокілецької сільської ради, на автомобільній дорозі Кременець–Біла Церква (236-й км+300м праворуч).

12.01.2001р. засновниками ТОВ "Компанія "Дельта" - ОСОБА_7, який представляв інтереси ПП "Фірма Тарас" та особисті і ОСОБА_8 було складено протокол зборів учасників (засновників) про те, що ними дана оцінка майну, що вноситься до статутного фонду товариства. Згідно з даним протоколом ОСОБА_8 були внесені до статутного фонду подушки фундаментні, блоки фундаментні, панелі, металоконструкції, цегла, рейки, опори під накриття на загальну суму 18 000 грн., а ПП "Фірма Тарас" - дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва АЗС, оцінений засновниками в 5000 грн.

23.09.2002р. державною технічною комісією, створеною головою Козятинської районної державної адміністрації розпорядженням від 13.11.2001р. №285, було складено акт Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об'єкту в експлуатацію. Рішенням зазначеної комісії було прийнято в експлуатацію АЗС з елементами сервісу на автомобільній дорозі Кременець-Біла Церква (236-й км + 300 м праворуч).

10.10.2002р. зазначений акт Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об'єкту в експлуатацію було затверджено розпорядженням голови Козятинської райдержадміністрації від 10.10.2002р. за №284. У вказаному розпорядженні було зазначено, що замовником робіт є ТОВ "Тарас". В подальшому головою Козятинської райдержадміністрації було прийнято розпорядження №153 від 04.04.2003р. "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 10 жовтня 2002 року № 284", в якому зазначено, що замість ТОВ "Тарас" слід читати ПП "Фірма Тарас".

21.02.2003р. виконком Сокілецької сільської ради Козятинського району Вінницької області на підставі вищевказаного акту Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об'єкту в експлуатацію прийняв рішення № 9 "Про порядок оформлення права власності на автозаправну станцію, що розташована по вул. Білоцерківське шосе на автодорозі Кременець - Б.Церква (236-й км + 300 м праворуч)". В пункті 1 резолютивної  частини даного рішення зазначено, що у зв'язку з закінченням і прийняттям в експлуатацію актом Державної технічної комісії                       від 23.11.2002р., затвердженого розпорядженням райдержадміністрації № 285                від 13.11.2001р., оформити право приватної власності на автозаправну станцію загальною площею 181,8 м кв., з яких 70,7 основна і 111,1 м кв. підсобна, розташовані за адресою с. Сигнал вул. Білоцерківське шосе на автодорозі Кременець - Б.Церква (236-й км + 300 м праворуч) приватному підприємству "Фірма "Тарас”.

21.02.2003р.  виконкомом Сокілецької сільської ради було видано приватному підприємству "Фірма Тарас" свідоцтво про право власності на збудовану автозаправну станцію. 11.04.2003р. дане свідоцтво було зареєстровано в КП "Вінницьке обласне об'єднане  бюро технічної інвентаризації".

11.07.2003р. між ПП "Фірма Тарас" та СПД ОСОБА_5 було укладено нотаріально посвідчений договір дарування, згідно з яким ПП "Фірма Тарас" подарувало, а ОСОБА_5 прийняла в дар зазначену будівлю автозаправної станції.

15.07.2005р. між ОСОБА_5 та ТОВ "БРСМ-НАФТА" був укладений нотаріально посвідчений договір-купівлі продажу нерухомого майна, згідно з яким ОСОБА_5 передала у власність (продала), а  ТОВ "БРСМ-НАФТА" набуло у власність (купило) нерухоме майно - будівлю та обладнання автозаправної станції, що розташована в с. Сигнал Козятинського району Вінницької області по                               вул. Білоцерківське шосе, а/д Кременець –Біла Церква (236-й км + 300 м праворуч).

Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976р. №11 роз'яснив, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення суду, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з частиною 2 статті 34 цього Кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.  

Пунктами 1, 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Крім того, як передбачено ст. 387 ЦК України лише власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як на момент  пред'явлення позову, так і на момент прийняття рішення судом першої інстанції, власником автозаправної станції, що розташована в с. Сингал Козятинського району Вінницької області по вул. Білоцерківське шосе, а/д Кременець - Біла Церква, (236-й км. + 300м праворуч) є ТОВ "БРСМ-Нафта", яке набуло дане майно на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.07.2005р.

Ця підстава набуття права власності юридично закріплена статтею 328 ЦК України.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.07.2005р. є чинним, як і свідоцтво про право власності на спірний об’єкт.

11.07.2005р. ухвалою Козятинського міськрайонного суду  Вінницької області про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ТОВ "Компанія "Дельта" до Сокілецької сільської ради, ПП "Фірма Трас", ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення виконкому Сокілецької сільської ради, визнання недійсним свідоцтво про право власності на автозаправну станцію, визнання недійсним договору дарування, визнання за ТОВ "Компанія "Дельта" право власності на автозаправну станцію було накладено арешт.

Житомирським апеляційним господарським судом встановлено, що вищевказана ухвала була подана для примусового виконання 15.07.2005р., про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2005р.                      (т. 4., а.с. 3).

Постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження була винесена державним виконавцем лише 03.08.2005р. на виконання ухвали Козятинського міськрайонного суду  від 11.07.2005р. (т. 4, а.с. 4).

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційний запис про арешт спірного нерухомого майна вчинено лише 03.08.2005р.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне  зазначити, що на момент укладення вищевказаного договору від 15.07.2005р. постанова про  арешт спірного майна та заборони його на відчуження не була винесена,  спірне майно не було внесено до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів  нерухомого майна.

Крім того, Житомирським апеляційним господарським судом була витребувана цивільна справа № 2-370/08 з Козятинського міськрайонного суду і оглянута у судовому засіданні.

З матеріалів цивільної справи № 2-370/08р. за позовом ТОВ "Компанія  "Дельта" до Сокілецької сільської ради, ПП "Фірма Тарас", ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення виконкому сільської ради, свідоцтва про право власності, договору дарування, визнання права власності на об'єкт нерухомості та виселення із нежилого приміщення вбачається, що саме по цій справі була винесена ухвала від 11.07.2005р. (а.с.91-92) про накладення арешту на спірну автозаправну станцію.

Проте ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області                   від 16.04.2008 р. у цій же справі (№2-370/08) провадження у справі було закрито на підставі ч. 6 ст.154, п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

У цій же ухвалі Козятинський міськрайонний суд зазначив, що провадження у справі було відкрито помилково.

На думку колегії суддів, це свідчить про те, що ухвала у справі  №2-370/08 від 11.07.2005р. також була винесена помилково, а отже, не могла взагалі бути підставою для застосування будь-яких заходів забезпечення вищевказаного позову (у справі         №2-370/08 ).

У мотивувальній частині рішення місцевий господарський суд детально проаналізував постанову господарського суду Вінницької області від 16.04.2007р. у справі № 4/271-06 і прийшов до висновку, що акт Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автозаправної станції є недійсним.

Апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що предметом даного спору не є визнання недійсним акту Державної технічної комісії, тому в місцевого господарського суду не було правових підстав виходити за межі пред'явлених позовних вимог.

Крім того, апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що при прийнятті позову місцевим господарським судом були порушені правила ст. 58 ГПК України щодо об'єднання позовних вимог.

Так, позивачем пред'явлено різні вимоги - одна вимога про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сокілецької сільської ради Козятинського району  Вінницької області від 21.03.2003р. №9, а інші - про визнання за ТОВ "Компанія "Дельта" право власності на будівлю автозаправної станції та вилучення зазначеної будівлі у ТОВ "БРСТ-Нафта".

Ці вимоги, всупереч ст. 58 ГПК України, не пов'язані між собою підставою виникнення.

Право власності у відповідача на спірний об'єкт виникло не на підставі вищевказаного рішення сільської ради, а на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.07.2005р.

Приймаючи рішення по даній справі суд визнав недійсним рішення виконавчого комітету Сокілецької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 21.02.2003р., проте не зазначив, які  норми чинного законодавства були порушені Сокілецькою сільською радою Козятинського району при прийнятті оспорюваного рішення.  У своєму рішення місцевий господарський суд не навів доказів, які б свідчили, що приватне підприємство "Фірма Тарас" не будувало спірну автозаправну станцію. Самі лише порушення, які мали місце при складання акту Державної технічної комісії від 23.09.2002р. не можуть бути правовими підставами для твердження, що ПП "Фірма Тарас" не є власником збудованої спірної АЗС. З матеріалів справи вбачається, що вся проектно-технічна документація, дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва АЗС з елементами сервісу на автомобільній дорозі Кременець - Біла Церква видавалися саме приватному підприємству "Фірма Тарас" і ці документи носять індивідуальний характер.

Так порядок та умови надання дозволу на використання будівельних робіт з нового будівництва, передбачені Положенням про порядок надання дозволу на виконання  будівельних робіт, затверджений наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики № 273 від 15.12.2000р.

Це положення встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів.

Положення обов'язкове для застосування усіма суб'єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування і розроблено згідно зі статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій".

У пункті 1.1. цього Положення передбачено, що дозвіл на                                    виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення (далі - роботи з будівництва) є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд, що надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів.

Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.

Згідно з п. 1.2. цього ж Положення подання документів до інспекцій держархбудконтролю для одержання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється забудовником (замовником).

Дане Положення містить і імперативну норму, яка передбачає, що (п. 3.8) у разі передавання у встановленому порядку права на будівництво об'єкта іншому забудовнику (замовнику) або зміни генеральної підрядної організації дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації в органах держархбудконтролю не пізніше ніж у двотижневий термін.

Позивач не заперечує, що дозвіл видавався лише приватному підприємству "Фірма Тарас", виданий дозвіл не перереєстровувався в органах держархбудконтролю, а тому у позивача відсутні правові підстави стверджувати, що вказаний дозвіл передався до його статутного фонду і посилатися на нього, як на підставу виконання будівельних робіт з будівництва спірної автозаправної станції (т.1, а. с. 40).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного Кодексу право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Пунктом 5 цієї ж статті  передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Статтею 8 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Позивач не надав доказів про те, що  передача права на оренду земельної ділянки узгоджувалась з орендодавцем і що відповідний договір суборенди був зареєстрований.

За таких умов, колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на те, що до його статутного фонду було передано право на оренду земельної ділянки під будівництво АЗС на суму 500 грн. на підставі акту №1А приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей як вкладу до статутного фонду ТОВ "Компанія "Дельта" від 01 вересня 2000 року. Колегія суддів звертає увагу, що у вказаному акті (т.1, с.37) зазначено, що внесені матеріальні цінності належать засновникові ПП "Фірма Тарас" на праві власності, тоді як до статутного фонду передавалось право лише на оренду земельної ділянки під будівництво АЗС.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що  обставини справи свідчать про будівництво АЗС саме ТОВ "Компанія  "Дельта".

Так, на думку апеляційної інстанції передача до Статутного фонду металевих бочок для зберігання паливно - мастильних  матеріалів, про що зазначено в протоколі №2 узгодження ціни на товарно-матеріальні цінності, що передаються в Статутний фонд ТОВ "Компанія "Дельта" та у відповідних актах приймання - передачі №1А , №1Б, №1В - не можуть слугувати доказом того, що будівництво спірної АЗС здійснювалося ТОВ "Компанія "Дельта".

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей як вкладу до Статутного фонду №1А, №1Б, №1В від 01.09.2000р. не могли бути складені за участю Петричко С.П. як заступником директора ТОВ "Компанія Дельта", оскільки статут був зареєстрований Козятинською райдержадміністрацією лише 12 січня 2001 року і станом на 01.09.2000р. такої посади не існувало.

Апеляційна інстанція вважає також безпідставним і посилання місцевого господарського суду на акти виконаних робіт та шляхові листи на перевезення вантажів. Усі надані позивачем документи, а саме банківські виписки, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні не містять жодної інформації про те, що земельні, будівельні та вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення будівельних матеріалів і їх оплата здійснювалася саме при будівництві АЗС, яка розташована в с. Сигнал, Козятинського району, Вінницької області по вулиці Білоцерківське шосе на автодорозі Кременець - Б.Церква (236-й км + 300 м праворуч).

Колегія суддів також не вважає належним доказом підтвердження факту будівництва спірної АЗС і договір №38-ПД про надання послуг. Сам лише договір не може слугувати доказом того, що спірну АЗС будувало саме ТОВ "Компанія "Дельта", оскільки предметом даного договору було надання послуг будівельною та спеціальною технікою для підготовки майданчика для будівництва АЗС. Даний договір підписаний ОСОБА_7, що  діяв від імені ТОВ "Компанія "Дельта" та Петричком С.П., що діяв від імені ТОВ "Агрофірма Раставиця", який одночасно був у той період і заступником директора ТОВ "Компанія "Дельта".

За таких обставин та з урахуванням викладеного, апеляційна інстанція вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що будівництво спірної АЗС здійснювалось саме ТОВ "Компанія Дельта".

Позивач не надав належних доказів, які б свідчили про те, що саме ТОВ "Компанія "Дельта" відповідно до норм чинного законодавства проектно-технічної документації, дозволу на будівництво та інших доказів побудовано автозаправну станцію, що розташована в с. Сигнал Козятинського району Вінницької області по вулиці Білоцерківське шосе на автодорозі Кременець - Б.Церква (236-й км + 300 м праворуч).

Як вже зазначалось вище, відповідно до ст. ст. 387, 388 ЦК України лише власник має право витребувати майно з чужого володіння.

Проте суд першої інстанції прийнявши рішення про визнання право власності на спірну АЗС, одночасно вилучив дане майно у ТОВ “БРСМ-Нафта”, яке придбало його на законних підставах.

Колегія суддів вважає таке вилучення незаконним, оскільки рішення щодо визнання права власності за ТОВ "Компанія "Дельта" ще не набуло законної сили. Отже, ТОВ "Компанія "Дельта" в даному провадженні не може одночасно вимагати повернення йому майна як власнику, оскільки таким власником ще не може бути.

З урахування викладеного, Житомирський апеляційний господарський суд вважає за необхідне рішення господарського суду Вінницької області від 26 серпня   2008 року у справі №11/68-08 скасувати в частині задоволення позовних вимог.

В частині припинення провадження у справі (п.7 рішення ) - залишити без змін.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки судом першої інстанції не порушено права підсудності в частині визнання недійсним рішення виконкому Сокілецької сільської ради від 21.03.03р. № 9.

Також апеляційна інстанція не вбачає достатніх підстав для направлення повідомлення прокурору Вінницької області в порядку ст. 90 ГПК України.

  Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта"  задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 26 серпня 2008 року у справі №11/68-08 скасувати в частині задоволення позову та стягнення судових витрат.

В частині припинення провадження у справі рішення господарського суду залишити без змін.

3.  Справу №11/68-08 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Іоннікова І. А.

                

 судді::

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Черпак Ю.К.  

 Віддрук. 7 прим.:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Компанія "Дельта";

3 - Сокілецькій сільській раді;

4 - ТОВ "БРСМ-Нафта"; 5 - СПД ОСОБА_5;

6 - ПП "Фірма Тарас"; 7 - в наряд.

     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація