ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" квітня 2009 р. Справа № 4/106-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Гулової А.Г.
Щепанської Г.А.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "15" січня 2009 р. у справі № 4/106-08 (суддя Білоус В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОДІЗ", с.Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Вінниця
про стягнення 12832,38 грн. боргу (згідно заяви про зменшення позовних вимог від 15.01.2009р.),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.01.2009р. у справі №4/106-08 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОДІЗ" (с.Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області) до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (м.Вінниця) про стягнення 12832,38 грн. боргу (згідно заяви про зменшення позовних вимог від 15.01.2009р.) було задоволено в сумі 12682,32 грн. боргу за паливно-мастильні матеріали та стягнуто з відповідача на користь позивача 12682,32 грн. боргу за паливно-мастильні матеріали, 222,21 грн. для відшкодування судових витрат на держмито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 15.01.2009р. скасувати.
Мотивуючи апеляційну скаргу (а.с.118), відповідач зазначає наступне:
- відповідно до договору №34 від 18.12.2007р. відповідачем отримано від позивача дизпаливо на загальну суму 45932,38грн. й сплачено відповідачем 33450,0грн., отже борг складає 12482,38грн., однак, судом першої інстанції при прийнятті рішення та стягненні з відповідача 12682,38грн. боргу не враховано платіжне доручення від 13.01.2009р. на суму 200,00грн.;
- відповідно до ст.530 ГПК України, оскільки в договорі №34 від 18.12.2007р. не вказано точної дати проведення розрахунків, позивач повинен був направити відповідачу вимогу щодо оплати одержаної продукції, яку останній зобов'язаний виконати у семиденний термін з дня одержання; як вбачається з матеріалів справи вимога про сплату боргу №16 від 30.12.2008р. була направлена відповідачу, однак останній її не отримував й відповідно до ст.ст.1,2 ГПК України позивач мав право на звернення до суду тільки після закінчення семиденного терміну, встановленого ст.530 ЦК України, а з урахуванням строків доставки - після 10.01.2009р.
Позивач у відзиві (а.с.111) на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечив й зазначив, зокрема, що:
- судом першої інстанції при винесенні рішення 15.01.2009р. не було враховано платіжне доручення від 13.01.2009р. про сплату відповідачем 200,00грн. за паливно-мастильні матеріали у зв'язку з тим, що останній в засідання суду 15.01.2009р. не з'явився та копії платіжного доручення не надав, а позивачу про сплату цих коштів на час розгляду справи відомо не було, оскільки відомості про зарахування коштів бухгалтер отримала 15.01.2009р. вже після судового засідання;
- посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що вимога на оплату боргу ним не отримана, не ґрунтується на дійсних обставинах справи, оскільки ТОВ "КОДІЗ" направлялася відповідачу претензія №10 від 20.08.2008р. (а.с.113), однак лист повертався на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв'язку "по закінченню терміну зберігання", а також 30.12.2008р. направлялася вимога на оплату богу, яка на адресу позивача не поверталася.
Представники сторін в судове засіданні не з'явились. 13.04.2009р. на адресу суду від ТОВ"КОДІЗ" надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.
Враховуючи, що сторони були своєчасно та належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом надсилання копії ухвали про відкладення розгляду справи на 21.04.2009р. рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції від 25.03.2009р., й копії судових ухвал, надіслані сторонам, до суду не повертались, а також, зважаючи на положення ст.101 цього Кодексу про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представників сторін, задовольнивши клопотання ТОВ "КОДІЗ".
Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія зазначає наступне.
18.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОДІЗ" (Продавцем) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (Покупцем) був укладений договір №34 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС, відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця через АЗС з використанням пластикових смарт-карт паливно-мастильні матеріали, а Покупець зобов'язується приймати у власність паливно-мастильні матеріали та оплачувати їх вартість (а.с.4-5).
Відповідно до п.2.2. договору відпуск паливно-мастильних матеріалів Покупцю (довіреній особі) здійснюється на підставі пред'явлення пластикової смарт-карти оператору АЗС, шляхом заправки автотранспортних засобів.
Пунктом 2.3. сторони погодили, що накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей виписується Продавцем (раз в місяць), при цьому відпуск паливно-мастильних матеріалів здійснюється на підставі накладних.
Відповідно до п.3.1. ціна паливно-мастильних матеріалів визначається на момент їх поставки (вибірки) згідно зазначеної ціни на кожну марку паливно-мастильних матеріалів в інформаційному табло АЗС та підтверджується видатковими чеками АЗС і накладними Продавця; розрахунки за паливно-мастильні матеріали здійснюються Покупцем в українській національній валюті - гривні шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця у формі попередньої оплати за паливно-мастильні матеріали й виконанням Покупцем умов оплати матеріалів вважається момент зарахування грошових коштів на рахунок Продавця (п.3.2.).
Пункт 4.1 договору передбачає зобов'язання Покупця здійснити першу оплату паливно-мастильних матеріалів не пізніше одного робочого дня до моменту передачі пластикової смарт-карти за договором., а в подальшому оплата здійснюється згідно умов договору.
Відповідно до акту передачі смарт-карти від 18.12.2007р. ( а.с.6) ТОВ "КОДІЗ" передало, а СПД ОСОБА_2 прийняв смарт-карти №220822, №220823, №064944 та №064941.
Згідно видаткових накладних №РН-0000118 від 28.12.2007р. (а.с.71), №РН-0000055 від 29.02.2008р. (а.с.84), №РН-0000061 від 12.03.2008р. (а.с.85) та №РН-0000065 від 18.03.2008р. (а.с.7,22) ТОВ "КОДІЗ" передало СПД ОСОБА_2 дизпаливо на загальну суму 45932,38грн.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати переданого товару виконав не в повному обсязі й відповідно до копій банківських виписок від 25.12.2007р., 28.12.2007р.,15.01.2008р.,18.01.2008р., 23.01.2008р., 28.01.2008р., 30.01.2008р., 04.02.2008р., 13.02.2008р., 14.02.2008р., 18.02.2008р., 21.02.2008р., 25.02.2008р., 28.02.2008р., 03.03.2008р., 03.04.2008р., 25.04.2008р., 06.05.2008р., 07.05.2008р., 19.05.2008р., 20.05.2008р., 23.05.2008р., 28.05.2008р., 03.06.2008р., 05.06.2008р., 13.06.2008р., 19.06.2008р., 26.06.2008р., 10.09.2008р., 29.09.2008р., сплатив за паливно-мастильні матеріали 33250 грн. й борг становить 12682,38грн. (45932,38грн. - 33250грн.) (а.с.29-43, 69-83,87).
01.10.2008р. ( згідно штампу господарського суду Вінницької області) Товариство з обмеженою відповідальністю "КОДІЗ" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 12832,38грн. основного боргу, 1594,60грн. пені, 212,96грн. -3% річних та 1027,84грн. інфляційних. (а.с.2).
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач заявою (а.с.103) зменшив позовні вимоги до 12832,38 грн. основного боргу.
Як вже вказувалося вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 15.01.2009р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОДІЗ" було задоволено в сумі 12682,32 грн. боргу за паливно-мастильні матеріали та стягнуто з відповідача на користь позивача 12682,32грн. боргу за паливно-мастильні матеріали, 222,21 грн. для відшкодування судових витрат на держмито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з чим також погоджується колегія апеляційного господарського суду з огляду на таке.
Стаття 11 ЦК України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зміст договору №34 від 18.12.2008р., зокрема, взяті в ньому зобов'язання, свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини купівлі -продажу.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вже зазначалось, умовами п.3.2. договору сторони погодили передачу паливно-мастильних матеріалів за попередньою оплатою.
Проте, фактичні обставини (при аналізі дат перерахування коштів та передачі ПММ) свідчать про те, що паливно-мастильні матеріали Товариством з обмеженою відповідальністю "КОДІЗ" передавались Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 як за попередньою оплатою, так і за відсутності останньої.
Так, зокрема, видача ПММ за останньою накладною №РН-0000065 від 18.03.2008р. на суму 17148,42грн. була здійснена лише за наявності 1566,04грн. попередньої оплати.
Отже, за наведеного, слід констатувати, що такі дії сторін свідчать про фактичну зміну умов договору, що призвело до утворення боргу зі сторони відповідача на час звернення з позовною заявою в сумі 12682,38грн.
Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Проте, СПД ОСОБА_2 не провів розрахунки за отримані ПММ в повному обсязі.
Слід також вказати, що вже під час розгляду справи 30.12.2008р. ТОВ "КОДІЗ" було направлено відповідачеві вимогу №16 від 30.12.2008р. на оплату 12682,38грн. боргу (.а.с.100), що підтверджується копією фіскального чеку №9265 від 30.12.2008р. (а.с.101), однак, СПД ОСОБА_2 кошти не перерахував.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 12682,38грн. боргу за паливно-мастильні матеріали.
Що ж до посилань скаржника в апеляційній скарзі на неврахування судом при прийнятті рішення здійсненої проплати в сумі 200,00грн., то колегія апеляційного суду вказує на те, що на час прийняття місцевим господарським судом рішення у даній справі відповідач доказів оплати ним 200,00грн. не надав, а представнику позивача стало відомо про таку сплату лише після судового засідання, адже в судовому засіданні брав участь директор ТОВ "КОДІЗ" (протокол від 15.01.2009р., а.с.104), а банківська виписка (а.с.139) була отримана в обслуговуючому банку ТОВ "КОДІЗ" 15.01.2009р. бухгалтером, про що зазначило ТОВ "КОДІЗ" у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.111), а тому суд й не міг врахувати проплату в сумі 200,00грн., що виключає можливість застосування апеляційним господарським судом приписів ст.103 ГПК України щодо зміни судового рішення; крім того, наведене не порушує прав відповідача, оскільки відомості про зменшення боргу на 200,00грн. будуть враховані в період виконання рішення органом Державної виконавчої служби .
З огляду на викладене вище, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 15.01.2009р. у справі №4/106-08 є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 15.01.2009р. у справі №4/106-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Вінниця - без задоволення.
2. Справу № 4/106-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Пасічник С.С.
судді:
Гулова А.Г.
Щепанська Г.А.
Віддрук.4 прим.:
1- до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд