Справа № 202/5069/14-ц
Провадження № 2/202/4132/2014
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 червня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
при секретарі Голобородько О.М.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи – Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №227», Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 посилаючись на те, що з 23 серпня 1970 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, з яким вони на підставі ордеру 21 жовтня 1976 року отримали кооперативну квартиру № 65 в корпусі 6 по вул. Янтарній, 79 у м. Дніпропетровську на склад сім’ї з 4 осіб (них та дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4Я.) та пайові внески за яку виплатили повністю 30 березня 1989 року, у зв’язку з чим вказана квартира стала їй спільною сумісною власністю подружжя, проте після смерті чоловіка ОСОБА_5 21 серпня 2012 року, постановою нотаріусу від 24 січня 2014 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з тим, що спадкодавець не зареєстрував своє право власності та, відтак, відсутні правовстановлюючі документи, тому позивач просила суд встановити, що квартира №65 в корпусі 6 по вул. Янтарній, 79 у м. Дніпропетровськ належала на праві спільної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_1 по ? частині кожному; визнати за позивачем право власності на 2/3 частки вказаної квартири, яка складається з 3 житлових кімнат загальною площею 62,9 кв.м., з яких: ? частка в порядку ст. 22 КпШС Української РСР, 1/6 частка – в порядку спадкування за законом після чоловіка ОСОБА_5, померлого 21 серпня 2012 року; визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину квартири за кожним в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_5
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягаючи на задоволенні позовних вимог з наведених у позовній заяві підстав.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнали у повному обсязі, по що подали письмові заяви (а.с. 37, 38), додатково пояснивши, що вони є спадкоємцями першої черги після батька, який за життя разом з матір’ю виплатив пайові внески за квартиру № 65 в корпусі 6 по вул. Янтарній, 79 у м. Дніпропетровську, проте своє право власності у КП «ДМБТІ» ДОР не зареєстрував, тому просили позовні вимоги задовольнити.
Представник третьої особи – ОК «ЖБК №227» ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснивши, що дійсно за даними бухгалтерської документації квартира була виділена 21 жовтня 1976 року на підставі ордеру члену ЖБК №227 ОСОБА_5 на сім’ю з чотирьох осіб: дружину ОСОБА_1, дочку ОСОБА_3, сина ОСОБА_4, та 30 березня 1989 року повна вартість пайових внесків в сумі 7755,00 руб. виплачена остаточно, проте право власності не було зареєстроване в державних органах, що стало перешкодою у реєстрації прав на спадщину, тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Суд, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, враховуючи принцип диспозитивності за ст.11 ЦПК України та положення ч. 4 ст.174 ЦПК України, вважає за необхідне ухвалити рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з 23 серпня 1970 року перебували у шлюбі, зареєстрованому Бобринецьким бюро ЗАГС Кіровоградської області, актовий запис №94, що підтверджується свідоцтвом про одруження в копії (а.с.75).
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що до матеріалів справи долучені свідоцтва про народження в копіях (а.с.22, 24).
На підставі ордеру №955 від 21 жовтня 1976 року, виданого виконавчим комітетом Індустріальної районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська, ОСОБА_5 як члену ЖБК №227, видана квартира №65 в корпусі 6 будинку №79 по вул. Янтарній у м. Дніпропетровську на склад сім’ї з 4 осіб: ОСОБА_5 – член ЖБК, дружина – ОСОБА_1, дочка - ОСОБА_3, син – ОСОБА_4 (а.с.8).
ОСОБА_5 помер 21 серпня 2012 року, про що Індустріальним відділом ДРАЦС Дніпропетровського МУЮ 22 серпня 2012 року складено актовий запис №1025 та видане свідоцтво про смерть (а.с.20).
За даними довідки КП «ДМБТІ» ДОР від 28 січня 2014 року № 829 в інвентаризаційній справі станом на 31 грудня 2012 року відсутні відомості про реєстрацію права власності на квартиру №65 в корпусі 6 по вул. Янтарній, 79 у м. Дніпропетровську та будинок №79, корпус 6, по вул. Янтарній у м. Дніпропетровську зареєстровано за ОК «Житлово-будівельний кооператив №227№ на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради за №1549 від 19 червня2003 року (а.с.16).
Як вбачається з довідки ОК «Житлово-будівельний кооператив №227» від 25 березня 2013 року №37 квартира №65 по вул. Янтарній, 79, корпус 6 у м. Дніпропетровську виділена члену ЖБК №227 ОСОБА_5 та членам його сім’ї – дружині ОСОБА_1, дочці ОСОБА_3, сину ОСОБА_4 на підставі ордеру №955 від 21 жовтня 1976 року. Вартість вказаної квартири та первинний пайовий внесок складали 7755,00 руб. та 3423,00 руб. відповідно, які виплачені 30 березня 1976 року та остаточно – 30 березня 1989 року (а.с.14) та що узгоджується з долученими до матеріалів справи в копіях квитанцією на суму 3423,00 руб. від 31 березня 1976 року №391 (а.с.57) та щомісячними квитанціями за період з квітня 1976 року по 30 березня 1989 року на загальну суму 7755,00 руб. (а.с.87-118).
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 22 КпШС України, ст. 16 Закону України «Про власність», норми яких діяли на час виплати пайових внесків, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 15 Закону України «Про власність», норми якої також роз’яснені Пленумом Верховного Суду України у постанови № 9 від 18 вересня 1987 року «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 17 Закону України «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі.
Виходячи з наведених норм ст.ст. 15,16, 17 Закону України «Про власність», ст. 22 КпШС, які діяли на час виникнення правовідносин з набуття прав на квартиру №65 по вул. Янтарній, 79, корпус 6 у м. Дніпропетровську, ця квартира як виділена члену ЖБК та повна вартість якої сплачена подружжям за рахунок спільних коштів, є спільною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та за правилами ст. 22 КпШС частки у праві власності на цю квартиру у них є рівними – по ? частці у кожного.
Також, з аналізу наведених вище норм, належить дійти висновку, що у разі смерті члена житлово-будівельного, садівницького товариства, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартира в житлово-будівельному кооперативі та житловий будинок у садівницькому товаристві входять до складу спадщини.
Відповідно, до складу спадщини після ОСОБА_5 за ст. 1218 ЦК України увійшла належна йому на день смерті 21 серпня 2012 року ? частка квартири АДРЕСА_1 корпус 6 у м. Дніпропетровську.
Спадкодавець ОСОБА_5 заповіту за життя не склав, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 27 березня 2014 року (а.с.77).
За правилами ст.1261 ЦК України, норми якої діяли на час відкриття спадщини, спадкоємцями за законом першої черги на частину майна, належного ОСОБА_5 за життя, є позивач, як дружина, та відповідачі як діти спадкодавця.
З довідки ОК «ЖБК №227» від 25 березня 2013 року за №36, наявної в матеріалах спадкової справи, вбачається, що станом на 21 серпня 2012 року, тобто на день відкриття спадщини після ОСОБА_7, в квартирі №65 корпус 6 по вул. Янтарній, 79 у м. Дніпропетровську разом зі спадкодавцем були зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8 (а.с.14), тому на підставі ст.ст. 1268, 1270 ЦК України за відсутності заяв спадкоємців про відмову від спадщини, позивач та відповідачі вважаються такими, що прийняли спадщину.
Постановами державного нотаріусу Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 24 січня 2014 року, 31 січня 2014 року відмовлено ОСОБА_2 – представнику ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після ОСОБА_5, померлого 21 серпня 2012 року у зв’язку з тим, що на день відкриття спадщини право власності на нерухоме майно не зареєстроване (а.с.18, 46, 47).
Відповідно до ч.1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, на підставі чого частки у праві на спадщину після ОСОБА_5 – ? частку квартири АДРЕСА_1 корпус 6 у м. Дніпропетровську, у позивача та відповідачів на цю квартиру складають по 1/6 частці у кожного.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, оцінивши зібрані докази кожний окремо та в сукупності і логічному взаємозв’язку на предмет належності, допустимості, достатності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
З урахуванням клопотання позивача судові витрати належить віднести на її рахунок.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-64174, 09, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати квартиру №65 у корпусі №6 будинку №79 по вул. Янтарній у м. Дніпропетровську спільною власністю ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та визначити, що їх частки у спільній власності подружжя на цю квартиру є рівними та складають по ? частки.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на ? частку квартири №65 у корпусі №6 будинку №79 по вул. Янтарній у м. Дніпропетровську у спільній власності подружжя та право власності на 1/6 частку цією квартири в порядку спадкування за законом після чоловіка ОСОБА_5, померлого 21 серпня 2012 року, а в цілому – право власності на 2/3 частки вказаної квартири.
Визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер2647420389) право власності на 1/6 частку квартири №65 у корпусі №6 будинку №79 по вул. Янтарній у м. Дніпропетровську в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_5, померлого 21 серпня 2012 року.
Визнати за ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на 1/6 частку квартири №65 у корпусі №6 будинку №79 по вул. Янтарній у м. Дніпропетровську в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_5, померлого 21 серпня 2012 року.
З повним текстом рішення особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитись 27.06.2014.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В. Колесніченко