донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.03.2009 р. справа №21/122
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Шевкової Т.А. |
суддів | Діброви Г.І. , Стойка О.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Булій Т.В. дов. № ЦХП-18/5 від 05.01.2009р., |
від відповідача: | Семигук Н.В. дов. № Н-01/4175 від 12.12.2008р., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 15.12.2008 року |
по справі | № 21/122 (Матюхін В.І.) |
за позовом | Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" м. Київ |
до | Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк |
про | стягнення 1486 грн. 58 коп. |
В С Т А Н О В И В :
Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” м.Київ звернулось з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк про стягнення 1486грн. 58коп. суми боргу по оплаті за поставлене дизельне паливо за умовами договору № ЦХП-10206 від 30.12.2005р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору № ЦХП-10206 від 30.12.2005р. щодо оплати дизельного пального, яке було поставлене позивачем.
Господарський суд рішенням від 15.12.2008р. у справі №21/122 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги господарський суд дійшов до висновку, що оскільки недостача за спірним перевезенням не перевищує норми недостачі (похибка вимірювань + норма природної втрати), то таку поставку необхідно вважати, як здійснену у повному обсязі згідно перевізних документів і у залізниці не було правових підстав для часткової оплати виставлених позивачем платіжних документів, тому судом позов визнано обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Державне підприємство “Донецька залізниця” м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2008р. у справі №21/122 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заявник скарги вважає, що господарський суд при винесенні рішення, в порушення приписів ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, не в повному обсязі з’ясував обставини справи та не дав належної оцінки доказам у справі.
Так, вважає, що господарський суд безпідставно не прийняв до уваги ті обставини, що розрахунок недостачі залізницею здійснений з урахуванням норми природної втрати нафтопродуктів при залізничному перевезенні в розмірі 0,007%, та вважає, що друга норма, яка є похибкою вимірювань маси нетто у розмірі 0,8% застосовуватись не повинна, оскільки при відвантаженні та прийманні продукції були застосовані рівноцінні методи вимірювання кількості вантажу.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу у справі № 21/122 технічними засобами. Дане клопотання задоволено судовою колегією.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Розглянувши надані відповідачем в підтвердження встановлення факту недостачі нафтопродуктів документи встановлено, що 19.03.2006р. база Матейкове зі станції Матейкове ПЗЗ Вінницької області на адресу ТНТС м.Дебальцеве Донецької залізниці відправило дизельне паливо у цистерні № 74045030 на станцію Дебальцеве-Сортувальне Донецької залізниці, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№32553092-32553101.
Поставка нафтопродуктів здійснена на підставі умов укладеного між сторонами 30.12.2005р. договору № ЦХП-10206 на поставку нафтопродуктів, та специфікації № 3 до нього.
Після надходження на станцію Красноармійськ Донецької залізниці спірна цистерна № 74045030 за залізничною накладною №32553098 була переадресована на станцію Попасна Донецької залізниці, куди вантаж прибув 23.03.2006р. За накладною вага нетто вантажу у зазначеній цистерні - 59784кг.
24.03.2006р. при прийманні дизельного палива на паливному складі локомотивного депо станції Попасна у цистерні № 74045030, яке прибуло за залізничною накладною №32553098, виявлена нестача дизельного палива у кількості 386кг.
По факту недостачі відповідач телеграмою викликав представника позивача для участі у проведенні перевірки вантажу. Позивач телеграмою повідомив залізницю про те, що при визначенні кількості дизпалива необхідно враховувати граничну відносну похибку вимірювань; заміри здійснювались за участі експерта Вінницької торгово-промислової палати; претензії по недостачі не приймаються і представник бази для участі в прийманні дизельного палива направлятись не буде.
За результатами комісійної перевірки кількості нафтопродуктів у цистерні за участю 6 представників відповідача та 2 представника громадськості –інженер з охорони праці і головний технолог локомотивного депо станції Попасна за одноразовим посвідченням №8 від 24.03.2006р. складено акт №27 приймання нафтопродуктів за кількістю, яким засвідчена недостача дизельного палива у кількості 386кг.
Комісією встановлено, що цистерна на час огляду справна, з однієї сторони наявний ЗПП № 8518609 Матейкове, за відвантажувальними документами вага нетто –59784кг, за фактичною наявністю вага нетто –59398кг, нестача всього –386кг, в тому числі в межах норм природного убутку 4кг.
Відповідно пункту 4.2 договору прийом товару за кількістю, який поставлено в залізничній цистерні, здійснюється покупцем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 02.04.1998р. №81/38/101/235/122, зареєстрованої Мінюстом України за №685/3978 від 07.10.1999р. (далі - Інструкція), із складанням “Акту приймання нафтопродуктів за кількістю” за формою № 5-НП.
Враховуючи вище встановлене, висновок господарського суду про те, що акт приймання нафтопродуктів за кількістю № 27 від 24.03.2006р. складений відповідачем з дотриманням вимог Інструкції є правильним.
Сторонами порядок розрахунків визначений в розділі 6 договору № ЦХП-10206 від 30.12.2005р.
Відповідно п.6.1 договору постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну на товар, який було поставлено покупцю, та сповіщення “авізо” для проведення взаєморозрахунків.
На виконання пункту 6.1 розділу 6 договору для проведення взаєморозрахунків позивач пред’явив відповідачеві рахунок-фактуру ФАС06-763 від 24.03.2006р., податкову накладну № 3274 від 24.03.2006р. та сповіщення №3282 від 24.03.2006р. на суму 2723748грн.32коп.
Пунктом 6.2 розділу 6 договору встановлено, що покупець протягом двох днів з дати отримання документів, які зазначені в п.6.1 цього договору здійснює розрахунки за поставлений Постачальником товар шляхом акцепту сповіщення при умові фактичного отримання товару, що відповідає специфікації.
Відповідачем сповіщення №3282 від 24.03.2006р. на суму 2723748грн.32коп. акцептоване частково на суму 2722261грн.74коп., тобто сума 1486грн. 58коп. не акцептована.
Позивач, вважаючи несплачену суму 1486грн. 58коп. заборгованістю, звернувся до суду з вимогою про її стягнення у примусовому порядку з відповідача.
Пунктом 6.4 розділу 6 договору сторони встановили, що розрахунок за товар здійснюється відповідно до наказу Укрзалізниці №329-ЦЗ від 30.04.2004р. “Про затвердження Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач»і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи».
Відповідно до пункту 2.6.1 Наказу Укрзалізниці №329-ЦЗ від 30.04.2004р. Про затвердження “Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП “Укрзалізничпостач” і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи”, дія якого розповсюджується на спірні взаємовідносини, вантажоодержувач зобов’язаний акцептувати авізо на суму фактично отриманих ТМЦ, які відповідають специфікації до договору поставки, за виключенням неякісної продукції, нестач або бракованої продукції згідно складених рекламацій.
Відповідно пункту 2.1 Порядку економічних відносин на залізничному транспорті України, затвердженого Наказом Укрзалізниці № 251-Ц від 03.07.2000р., при внутрішніх та внутрішньогосподарських розрахунках вимога платежу повинна оформлятися шляхом виписки повідомлення і направлення до платника, мінуючи установи банків.
Відповідно ч.1 ст.687 Цивільного Кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.
Оскільки сторони обумовили в умовах договору поставки порядок приймання за Інструкцією, а вага вантажу відправником і вантажоодержувачем визначена за обміром, тобто об’ємно-масовим статистичним методом, відповідно до п.4.1.2.1 Інструкції “Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України” об’ємно-масовим статичним методом вимірювань визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об’ємом, густиною та температурою. Об’єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуювальних таблиць та засобів вимірювальної техніки рівня нафтопродуктів у резервуарах, залізничних та автомобільних цистернах, танках суден або за повною місткістю зазначених ємкостей.
Пунктом 4.1.2.2 Інструкції визначені границі відносної похибки методу: + - 0,5% - під час вимірювань маси нетто нафти, нафтопродуктів від 100 т і більше, а також маси нетто бітумів; + - 0,8% - під час вимірювань маси нетто нафтопродуктів до 100 т і відпрацьованих нафтопродуктів.
Даним пунктом Інструкції передбачено, що значення відносної похибки методу в конкретних випадках його застосування повинні визначатись відповідно до ГОСТ 26976.
Межі відносної похибки визначення маси об’ємно-масовим статистичним методом, зазначені в ГОСТ 26976, співпадають з нормами, зазначеними у п.4.1.2.2 Інструкції.
Відповідно до 4.1.3.2 Інструкції у разі виявлення при прийманні нафти і нафтопродуктів нестачі, що перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювань, а також у випадку виявлення надлишків вантажовідправнику виставляється претензія або направляється повідомлення щодо оприбуткованих надлишків”.
Границі (межі) відносної похибки вимірювань під час визначення маси нетто нафтопродуктів до 100т об’ємно-масовим статистичним методом не повинні бути більше + - 0,8%, норма природних втрат нафтопродуктів згідно постанови Державного комітету СРСР з матеріально-технічного постачання №40 від 26.03.1986р. “Про затвердження норм природного убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні” складає 0,007%.
Таким чином, норма нестачі становить 0,807% маси нетто нафтопродуктів, про що господарський суд дійшов правильного висновку.
Недостача дизельного палива в цистерні № 74045030 за залізничною накладною №32553098 складає 386кг і вона не перевищує норми недостачі (межа відносної похибки вимірювань під час визначення маси нетто нафтопродуктів до 100т об’ємно-масовим статистичним методом + норма природних втрат нафтопродуктів під час залізничного перевезення), яка становить 482кг із розрахунку: 59784кг (вага нетто за відвантажувальними документами) х 0,807% (норма недостачі).
Оскільки недостача за спірним перевезенням не перевищує норму недостачі, то таку поставку необхідно вважати як таку, що здійснена у повному обсязі, тому у залізниці не було правових підстав для часткової оплати виставлених позивачем платіжних документів.
Доводи ДП «Донецька залізниця»про те, що згідно п.4.1.3.2 Інструкції при прийманні нафтопродуктів має враховуватись тільки норма природних втрат (убутку) і не повинні братись до уваги границі (межі) відносної похибки вимірювань, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки відповідно до абз.1 п.4.1.3.2 Інструкції, про застосування умов якої обумовлено в договорі, у разі виявлення при прийманні нафтопродуктів нестачі, що перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювань вантажовідправнику виставляється претензія, а в договорі сторонами не досягнута згода про неврахування межі відносної похибки вимірювань.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2008р. у справі № 21/122 про задоволення позовних вимог ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не є підставою для скасування даного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця»м. Донецьк залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2008р. у справі № 21/122 залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: Г.І. Діброва
О.В. Стойка
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС