Справа № 2a-950/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2007 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Кузнецової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського інституту Сухопутних військ про стягнення грошової компенсації замість речового майна, -
встановив:
ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що він проходив військову службу і перебував на речовому забезпеченні в Одеському інституті Сухопутних військ з 17.03.1994 року по 14.12.2006 року, що підтверджується ксерокопіями з послужного списку та витягу з наказу начальника інституту від 14 грудня 2006 року № 270. Наказом начальника інституту (по стройовій частині) від 14.12.2006 року № 270 він виключений із списків особового складу інституту у зв'язку із звільненням з військової служби в запас за п. 67 підпункту „в" (у зв'язку із скороченням штатів) „Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України", затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 року № 1053/2001, у зв'язку з реформуванням ЗС України, з правом носіння військової форми одягу.
При проходженні служби позивач, на підставі ст. 9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мав право на отримання речового майна, або грошової компенсації замість нього. При цьому у відповідності до Закону порядок і розмір речового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна встановлюються Кабінетом Міністрів України. П. п. 27, 28 Положення, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 28.11.2004 року № 1444 „Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань" передбачено, що військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу за їх бажанням вони можуть отримувати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію замість нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. З 14.12.2006 року ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу інституту, всіх видів забезпечення і йому була видана довідка № 7 від 25.01.2007 р. на отримання грошової компенсації замість речового майна у сумі 3363 грн. 58 коп. Позивач неодноразово звертався до інституту з проханням виплатити йому грошову компенсацію та видати речове майно. У виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за речове майно, а також видачі речового майна було відказано у зв'язку з відсутністю коштів, та речового майна. Таким чином позивач вважає, якщо інститут не в змозі забезпечити його речовим майном, то він має право отримати грошову компенсацію замість речового майна.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце повідомлявся належним чином, поважних причини неявки в судове засідання суду не представив.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторони, представлених письмових доказів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу і перебував на речовому забезпеченні в Одеському інституті Сухопутних військ з 17.03.1994 року по 14.12.2006 року, що підтверджується ксерокопіями з послужного списку та витягу з наказу начальника інституту від 14 грудня 2006 року №270.
Наказом начальника інституту (по стройовій частині) від 14.12.2006 року № 270 позивач виключений із списків особового складу інституту у зв'язку із звільненням з військової служби в запас по пункту 67 підпункту „в" - у зв'язку із скороченням штатів „Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України", затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 року №1053/2001, у зв'язку з реформуванням ЗС України, з правом носіння військової форми одягу. При проходженні служби позивач, на підставі ст. 9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мав право на отримання речового майна або грошової компенсації замість нього, порядок і розмір якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. п. 27, 28 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2004 року № 1444 „Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань", військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням вони можуть отримувати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію замість нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.
З 14.12.2006 року позивач ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу інституту, всіх видів забезпечення і йому була видана довідка № 7 від 25.01.2007р. на отримання грошової компенсації замість речового майна у сумі 3363 грн. 58 коп. У виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за речове майно, а також видачі речового майна було відмовлено у зв'язку з відсутністю коштів та речового майна. Таким чином позивачу відмовлено у задоволенні законних прав на повний розрахунок при звільненні, отримання ним грошової компенсації на суму 3363 грн. 58 коп. згідно довідки №7 від 25.01.2007р.
Продовольче забезпечення особового складу Збройних Сил України гарантується ч. 2 ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України" в редакції Закону від 05.10.2000 року та ч. 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до встановлених норм виплат та строку служби позивачу належить отримати з Одеського інституту Сухопутних військ грошову компенсацію замість речового майна, що підлягає видачі, в розмірі 3363 грн. 58 коп.
З 11.03.2000 року на підставі Закону України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року, який, призупинив дію ч. 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", видача грошової компенсації заміст речового майна була призупинена. Разом з тим, Закон України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року суперечить ст. 22 Конституції України, за змістом якої ніхто не вправі обмежувати права і свободи людини і громадянина. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Закон України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року, призупиняє дії тільки ч. 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", але не призупиняє дії, прийнятого пізніше, Закону України „Про Збройні Сили України", в ст. 16 якого, ніякими іншими законами по цей час змін не внесено та дія не призупинялась. Отже п. 1 розділу 5 „Прикінцевих положень" Закону України „Про Збройні Сили України", ст. 16 вступає в дію з 01.01.2001 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 17, 24, 46 Конституції України, ст.ст. 16, 207, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України 2003 року, ст.ст. 10, 11, 88, 118 - 120, 209, 212, 214-215, 217, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України", ст. ст. 6, 11, 69, 104, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, СУД –
ПОСТАНОВИВ:
Позов - задовольнити.
Зобов'язати Одеський інститут Сухопутних військ виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію замість речового майна згідно довідки № 77 від 25.01.2007 року в розмірі 3363 грн. 58 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подасться протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст. 186 КАС України.