Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11-1451/11 Головуючий у 1 й інстанції - Леон

Доповідач - Руських К.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

Дніпропетровського апеляційного суду у складі:

Головуючого Руських К.Г.

Суддів АльковоЇ С.М., Литвиненко О.О.,

за участю прокурора Грамма О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні 13 вересня 2011 року у приміщенні

Апеляційного суду Дніпропетровської області кримінальну справу за апеляцією

засудженого ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2011 року.

Цією постановою відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням згідно вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2009 року і його у відповідності до зазначеного вироку направлено у відповідну установу для відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 19 травня 2009 року було засуджено за ч.1 ст.309 КК України Кіровським районним судом м. Дніпропетровська до двох років позбавлення волі. На підставі ст. 75, п.п.2,3,4 ст.76 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки і покладено слідуючи обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2011 року на підставі подання кримінально-виконавчої інспекції Красногвардійського району м. Дніпропетровська скасовано звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням і було прийнято рішення про направлення його у відповідну установу для відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

В апеляції ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2011 року, як не обґрунтованої, так як вважає, що останній протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності мав місце 28.05.2010 року, тобто до моменту прийняття оскаржуваної постанови суду від 22 червня 2011 року сплив річний строк, встановлений ст.39 КУпАП, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Крім того, оскільки він знаходиться на стаціонарному обліку в зв’язку із захворюванням туберкульозом відкритої формі, він не міг своєчасно явитися на реєстрацію до органу кримінально-виконавчої системи. Також звертає увагу суду на те, що в період встановленого іспитового строку за вироком суду Кіровського району м. Дніпропетровська він не вчинив жодного злочину і цей строк уже минув.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав за необхідне апеляцію не задовольняти, дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами апеляції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню за таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, судом вияснено, що засуджений ОСОБА_1 мав реальні можливості виконувати покладені на нього обов’язки, невиконання яких свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

З протоколу судового засідання слідує, що судом в достатній мірі досліджувались причини невиконання покладених на засудженого обов’язків. Засуджений ОСОБА_1 не заперечував наявність порушень покладених на нього судом обов’язків, оскільки погано себе почував, Також пояснив, що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Із письмових пояснень засудженого, досліджених судом, вбачається, що він дійсно не являвся на реєстрацію без поважних причин.

Із дослідженої судом першої інстанції в судовому засіданні довідки УІТ від 11 травня 2011 року слідує, що ОСОБА_1 в період іспитового строку притягувався до адміністративної відповідальності 5 разів.

Крім того за час відбування покарання засуджений ОСОБА_1 допустив три неявки на реєстрацію без поважних причин та отримав шість офіційних застережень у вигляді письмових застережень.

Таким чином твердження апеляції засудженого про необґрунтованість постанови суду є надуманими та не відповідають матеріалам справи.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд прийняв обґрунтоване вірне рішення про направлення ОСОБА_1 у місця позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 червня 2011 року про направлення ОСОБА_1 для відбування покарання у вигляді позбавлення волі на підставі вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2009 року –без зміни.

Судді: