Справа №2-277/08

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2008 року

Кегичівський районний суд Харківської області

в складі головуючого -судді Рибальченко Р.І.

при секретарі     Проскурні Л.М.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в с Кегичівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Кегичівська державна нотаріальна контора про поділ майна, що є у спільній сумісній власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернулася до суду з зазначеним позовом .

В позовній заяві позивач вказувала, що .05.11. 1977 року було зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_4 Разом з останнім вони проживали до 07. 12. 2007 року, до дня його смерті. 26.03.2006 року відділом приватизації державного житлового фонду при Кегичівській селищній раді Харківської області видано свідоцтво про право власності на житло, в якому зазначено, що їм та їх дітям: ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності належить жилий будинок вартістю 51575 грн., який знаходиться за адресою: с Карабущене, вулиця Польова, будинок З Кегичівського району Харківської області.. В зв"язку з тим, що між нею та її чоловіком, їх дітьми не були визначені частки будинку, він не був поділений, вона не може отримати спадщину після її чоловіка. Вона просила поділити між нею, дітьми та її померлим чоловіком ОСОБА_4 по 1/4 частині вищевказаного будкнку кожному.

В судовому засіданні позивач позов" підтримала і просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в суді позов визнала і пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 її батьки. ОСОБА_4 помер 07.12. 2007 року. В 2006 році батьки разом з нею та її братом ОСОБА_3 приватизували будинок, який знаходиться за адресою: с Карабущене, вулиця Польова, будинок 3 Кегичівського району Харківської області Тому вона згодна, щоб за кожним було визнано право власності по 1/4 частині приватизованого будинку.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав і просив його задовольнити.

Представник третьої особи, завідуючий Кегичівською державною нотаріальною конторою, просив слухати справу в його відсутність. Підстав для заперечення проти вимог, що зазначені в позовній заяві, він не має.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч .4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 05.11.1977 року вступили в шлюб. Ними разом з їх дітьми ОСОБА_2, ОСОБА_3 приватизовано в с Карабущене, вулиця Польова, будинок № 3, Кегичівського району Харківської області, який став належати їм на праві приватної спільної сумісної власності , на що вказує свідоцтво про право власності на житло від 26.03.2006 року. Це також підтверджується технічним паспортом на житловий будинок №3 по вулиці Польовій в с Карабущене   Кегичівського   району   Харківської   області   та   довідкою   -   характеристикою

від.12.05.2008 року, виданою Кегичівським малим держпідприємством технічної інвентаризації №114, ОСОБА_2 ОСОБА_4 помер 07. 12.2007 року, що вбачається з його свідоцтва про смерть.

Ч.1 ст. 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. 4.2 ст. 328 ЦК України вказує: право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім"ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов"язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Оскільки Законом України „Про приватизацію державного житлового фонду" не визначено умов, за яких один із членів сім"ї матиме більшу або меншу частку в приватизованому житлі, то частка кожного повинна бути рівною.

У зв"язку з наведеним вище суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 мали рівні частки на приватизований ними будинок, тобто враховуючи, що будинок №3, в с. Карабущене на вулиці Польовій Кегичівського району Харківської області було приватизовано чотирма членами сім"ї, то за кожним з них може бути визнано право власності по 1/4 його частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130,174 ЦПК України, ст.ст. 328,368 ЦК України, Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/4 частині за кожним житлового будинку №3, який знаходиться на вулиці Польовій с Карабущене, Кегичівського району Харківської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.