Справа № 22ц-2812/2008 Головуючий у 1 інстанції Соларєва Т.О.
Категорія - 27 Доповідач Ігнатова Л.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Краснощокової Н. С, суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П., при секретарі Голубцові А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2008 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2008 року, яким позов задоволено і стягнуто з ОСОБА_1. на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк" кредит у розмірі 4791, 54 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 779, 90 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 33, 30 грн., а всього 5604, 74 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 56, 05 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 86, 05 грн.
Також судом був розірваний і кредитний договір від 07.09.2005 року, укладений між ЗАТ КБ „ПриватБанк" і відповідачем ОСОБА_1
Представник позивача просить рішення суду в частині розірвання договору від 07.09.2005 року скасувати. В іншій частині рішення суду залишити без змін, мотивуючи свою вимогу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. А саме, судом було розірвано кредитний договір від 07.09.2005 року, в той час коли ПриватБанком
2
позовних вимог про розірвання договору не заявлялось. Вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог і перевищив свої повноваження.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для зміни рішення суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог п.1 ст. П ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Як вбачається із позовної заяви та матеріалів справи, позивач - ЗАТ КБ „ПриватБанк" 04.02.2008 року звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення на його користь з ОСОБА_1. заборгованості у розмірі 5604, 74 грн. за кредитним договором від 07.09.2005 року, укладеним між позивачем і відповідачем.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі вказаного кредитного договору, відповідачу був наданий кредит в розмірі 9450 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46, 20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 06.09.2008 року. Однак відповідачем не виконувалися умови погашення кредиту і станом на 24.01.2008 року заборгованість перед позивачем має 5604, 74 грн., яка складається з: 4791, 54 грн. - заборгованість за кредитом; 779, 90 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 33, 30 грн. - пеня за несвоєчасність виконання забов"язань за договором.
Тому позивач відповідно до вимог ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України ставить питання про дострокове повернення ОСОБА_1всієї вказаної суми за кредитом та про стягнення судових витрат: судовий збір у розмірі 56, 05 грн. та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Інших позовних вимог ЗАТ КБ „ПриватБанк" до відповідача не заявляв.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ЗАТ КБ „ПриватБанк" і стягнув на його користь з відповідача заборгованість у розмірі 5604, 05 за кредитним договором від 07.09.2005 року та судові витрати у розмірі 86, 05 грн.
Відповідно до вимог ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Між тим в супереч вимог позивача судом першої інстанції було розірвано і кредитний договір від 07.09.2005 року укладений між сторонами.
Ці обставини свідчать про те, що суд вийшов за межи позовних вимог ЗАТ КБ „ПриватБанк" і вирішив питання про розірвання кредитного договору, укладеного між сторонами 07.09.2005 року, в той час коли такі
3
питання ні позивачем ні відповідачем не ставилися у встановленому законом порядку.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити і в частині розірвання кредитного договору, укладеного між сторонами 07.09.2005 року скасувати.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. 309, 313-314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
вирішив:
Апеляційну скаргу ЗАТ КБ „ПриватБанк" задовольнити.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2008 року в частині розірвання кредитного договору від 07.09.2005 року, укладеного між ЗАТ КБ „ПриватБанк" і ОСОБА_1 про надання кредиту в розмірі 9450 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитним договором у розмірі 46, 20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 06.09.2008 року - скасувати.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.