Справа № 2-470/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.

при секретарі Баштаненко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - виробничої та впроваджувальної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю “Роботметалургінвест”про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини зарплати у зв’язку з затримкою термінів її виплати та моральної шкоди, заподіяної внаслідок неотримання заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 - виробничої та впроваджувальної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю “Роботметалургінвест”про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини зарплати у зв’язку з затримкою термінів її виплати та моральної шкоди, заподіяної внаслідок неотримання заробітної плати. В обґрунтування своїх вимог в позовній заяві та в судовому засіданні позивач посилався на те, що з 28 січня 2008 року він працював на Науково-виробничій та впроваджувальній фірмі Товариство з обмеженою відповідальністю “Роботметалургінвест” та обіймав посаду директора по виробництву. Наказом №07-к від 19 березня 2010 року він був звільнений за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці. Відповідач був зобов’язаний в день звільнення видати належним чином заповнену трудову книжку та виплатити всі належні йому суми. Згідно з довідкою на день його звільнення відповідачем нарахована, але не виплачена заробітна плата за період з квітня 2009 року по грудень 2009 року у сумі 11070 гривень 24 копійки. Він неодноразово звертався до керівництва підприємства з проханням виплатити йому заборгованість по заробітній платі. Однак до даного часу заборгованість по заробітній платі йому не виплачена. В зв’язку з несвоєчасним розрахунком, відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 20 березня 2010 року по день винесення рішення , а за період з 20 березня 2010 року по 10 листопада сума складає 10737,15 грн. Крім того вважає, що має право на отримання компенсації збитків за час невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних в розмірі 1672,43 грн. Своїми діями відповідач спричинив моральну шкоду, яка оцінена ним в 10000 гривень. Просив суд: стягнути із відповідача на його користь нараховану але не виплачену заробітну плату у розмірі 11070,24 грн.; компенсацію збитків за час невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних в розмірі 1672,43 грн., компенсацію за затримку виплати у розмірі 10737,15 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн., а всього стягнути грошових коштів на суму 33479,82 коп.

Представник відповідача в судовому засідання не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про що свідчить отримання повідомлення.

Позивач не заперечував, щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 січня 2008 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Науково-виробничу та впроваджувальну фірму Товариство з обмеженою відповідальністю “Роботметалургінвест” на посаду директора по виробництву. Наказом №07-к від 19 березня 2010 року ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці ( а.с.6).

Відповідно до довідки Науково-виробничої та впроваджувальної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю “Роботметалургінвест”від 12.03.2010 року № У-58/03 заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2009 року по 31.12.2009 року складає 11070 грн.24 коп. ( а.с.42)

У відповідності до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Оскільки відповідач порушив строки виплати заробітної плати, передбачені ст. 116 КЗпП України, ст. ст. 21, 24, 25 Закону України “Про оплату праці”, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як показав позивач і вбачається із матеріалів справи на даний час заборгованість по заробітній платі не оплачена.

Заявлений позивачем період затримки становить: з 20.03.2010 року по 20.11.2010 року включно - 10737 грн. 15 коп.

Відповідачем не надано суду доказів, щодо виплати ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі, крім того, як вбачається із матеріалів кримінальної справи №-56/2010 Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2010 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 в вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.175 КК України провадженням закрита, в зв’язку зі зміною обставин. Кримінальна справа була порушена, тому що він будучи директором Науково-виробничої та впроваджувальної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю “Роботметалургінвест” , контролюючи витрату грошових коштів підприємства, будучи особою, яка несе відповідальність за несвоєчасне виконання Положення про оплату праці і правил охорони праці, в період з лютого 2009 року по травень 2009 року, діючи з умислом, безпідставно не виплачував співробітникам заробітну плату за виконані роботи, хоча підприємство в цей період вело господарські діяльність, довідка щодо заборгованості видана позивачу відповідачем на невиплачені суми, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу щодо компенсації збитків за час невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1287грн. 07 коп. та трьох відсотків річних в розмірі 385 грн.36 коп.

Відповідно до ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації в установленому законодавством порядку.

Виходячи із вищевикладеного позовні вимоги позивача в частині стягнення індексації в зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати законні та підлягають задоволенню, вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних не ґрунтуються на законі і задоволенню не підлягають.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України , відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного ( міського) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення –в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 суд може поновити ці строки.

Згідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України “ Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06 листопада 1992 року №9 встановлені статтями 228,233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов’язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Як вбачається із матеріалів справи 19 березня 2010 року ОСОБА_1 був звільнений з посади та 12 листопада 2010 року звернувся до суду з даною позовною заявою. ОСОБА_1 не надано суду заяви щодо поновлення строку звернення до суду, та не надано доказів поважності його пропуску, тому суд відмовляє в цій частині позову за спливом строку звернення до суду.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, оскільки позивач при подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору, позовні вимоги задоволені частково, то з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір від задоволених вимог в розмірі 234 грн. 79 коп.

Керуючись: Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів ” № 9 від 06.11.1992 року, ст. ст. 47,81,95,116,117, 233,235, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 11, 27, 31, 59, 60,61, 79,81, 88, 212-215,224-226, 367 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 - виробничої та впроваджувальної фірми товариство з обмеженою відповідальністю “Роботметалургінвест” на користь ОСОБА_1 нараховану але не виплачену заробітну плату у сумі 11070 грн.24 коп. індекс інфляції 1287 грн. 07 коп. , середній заробіток за час затримки з 20 березня 2010 року по 10 листопада 2010 року у розмірі 10737 грн.15 коп. , а всього 23094 грн.46 коп.

В частині стягнення трьох відсотків річних та моральної шкоди відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 - виробничої та впроваджувальної фірми товариство з обмеженою відповідальністю “Роботметалургінвест” на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць в розмірі 1500 грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 - виробничої та впроваджувальної фірми товариство з обмеженою відповідальністю “Роботметалургінвест” судовий збір в розмірі 234 грн. 79 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії .

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Л.П. Слюсар