Справа № 22-6158/08 р.                           Головуючий в 1 інстанції - Пшонка P.M.

Доповідач - Усик Г.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 липня 2008 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі: головуючого - Усика Г.І. суддів - Лесько А.О., Кравець В.А. при секретарі - Гладун Х.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 травня 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

встановила:

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 16.05.2008 р. позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менш ніж 30 відсотків до прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття дитини щомісячно, починаючи з 01.01.2008 р.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 51, 00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити в частині, визначення строку стягнення аліментів, з 01.01.2008 р. на 14.03.2008 p., тобто з дня пред'явлення позову, посилаючись на неправильне застосування судоми норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначав, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що відповідно до ч.2 ст.191 СК України аліменти за минулий час можуть бути призначені лише якщо позивач надасть докази на підтвердження того, що відповідач ухилявся від сплати аліментів. Позивачка таких доказів не надала і суд не мотивував свій висновок у цій частині.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримували доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.

ОСОБА_2 та її представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги з тих підстав, що її доводи не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть докази того, що він вжив заходів щодо одержання аміантів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі аліменти суд може присудити за минулий час, але не більш як за три роки. Позивачка звернулась з позовом про стягнення аліментів 14.03.2008 р.

Стягуючи аліменти з січня 2008 р. суд першої інстанції правильно виходив з того, що до звернення позивачки з позовом у березні 2006 p., відповідач визнавав свій

обов'язок по утриманню дочки Наталії, і сплачував аліменти добровільно, а його доводи про об'єктивні обставини, які перешкоджали йому сплачувати аліменти у січні та лютому 2008 р. з посиланням на звільнення його з роботи у грудні 2007 р. та призначенням пенсії з березня 2008 р., не є підставою для припинення виплат на утримання дитини.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказувала, що у лютому 2008 р. ОСОБА_1 з метою уникнення від сплати аліментів звернувся з позовом до суду про оспорювання батьківства та виключення запису про батька з актового запису про народження дитини. Згідно висновку експертів від 04.03.2008 р. біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3, народженої ОСОБА_2 не виключається.

Ураховуючи, що відповідач до січня 2008 р. добровільно виконував свій обов'язок по утриманню своєї неповнолітньої дитини, несплата ним аліментів у січні та лютому 2008 р. з посиланням на звільнення та на відсутність коштів, а також звернення його з позовом про оспорювання батьківства свідчить про ухилення ОСОБА_1 від сплати аліментів.

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві пенсія ОСОБА_1 в розмірі 5267, 27 грн. призначена з 01.01.2008 p., документи для проведення виплат відправлені до відділення ВАТ «Ощадбанк» у березні 2008 р.

Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 травня 2008 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.