справа № 2-342/11

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарях Колесник Р.М., Облакевич А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє в особистих інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_5, третя особа орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації про вселення та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням

в с т а н о в и в:

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд визнати ОСОБА_2 та малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного державного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 2429 він придбав квартиру за № 17 в будинку №2 по вул. Гагаріна в с. Плоске Броварського району Київської області.

В період з 01.12.2004 року по 18.12.2009 року він перебував в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 Від спільного подружнього життя в них народилося двоє дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

В грудні 2008 року він разом із ОСОБА_2 розпочав ремонті роботи в спірній квартирі, при цьому ними спільно було вирішено, що на цей період відповідач та діти переїдуть проживати до своїх батьків у с. Плоске, вул. Нова, 26

Після закінчення ремонту в червні 2009 року він приїхав до відповідача за місцем її проживання та запропонував повернутися до квартири, однак та відмовилася. Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 не проживає в спірній квартирі понад рік, не несе витрат по сплаті комунальних послуг, не цікавиться нею тривалий час, її та малолітніх дітей слід визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

13.12.2010 року ОСОБА_2 пред»явила зустрічний позов, в якому просить суд вселити її та малолітніх дітей: сина ОСОБА_7, 2005 року та сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 в квартиру АДРЕСА_2, зобов»язати ОСОБА_1 не чинити їм перешкод у користуванні квартирою, надати ключі від вхідних дверей та без її відома не змінювати замки від вхідних дверей.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 посилається на те, що на даний час вона разом з дітьми значиться зареєстрованою в квартирі за №17 за вказаною адресою. У 2008 році спільно із позивачем вирішили зробити ремонт у спірній квартирі, при цьому за домовленістю з останнім на період проведення ремонтних робіт, вона та малолітні діти на невизначений термін мали переїхати до своїх батьків.

Далі зазначає, що у вересні 2009 року коли вона спільно з дітьми вирішила повернутися в квартиру, виявила, що ОСОБА_1 змінив замки до вхідних дверей, позбавивши її тим самим права користування житлом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні фабулі позовної заяви. Додав, що в зв»язку з необхідністю провести ремонт відповідачка спільно з дітьми залишила квартиру та поїхала проживати до своїх батьків, при цьому в квартирі залишилися їх особисті речі.

Уточнив, що замки у вхідних дверях квартири ним були змінені після погроз, які відповідач висловлювала в його адресу в кінці 2008 на початку 2009 років. На даний час остання не має ключів від вхідних дверей квартири, з питань їх надання в добровільному порядку вона не зверталася. З підстав проведення ремонтних робіт він також у квартирі фактично не проживає, при цьому ремонт до цього часу не завершений.

Додав, що з підстав висловлення відповідачкою погроз у його адресу у вересні 2009 року він у грудні 2010 року звернувся до міліції. Постановою Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 відмовлено.

Представник позивача ОСОБА_9 підтримала основний позов, не визнала пред»явлених зустрічних позовних вимог. Пояснила, що в 2008 році сторони вирішили зробити ремонт в спірній квартирі, при цьому ОСОБА_2 спільно з малолітніми дітьми переїхала проживати до своїх батьків

Після закінчення ремонту в квітні 2009 року позивач просив її повернутися додому, однак та відмовилася. У грудні 2009 року шлюб між сторонами було розірвано. Просить основний позов задовольнити та відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_10 не визнала основних позовних вимог, підтримала зустрічний позов. Пояснила, що у жовтні 2004 році було зареєстровано шлюб між сторонами по даній справі. Від спільного подружнього життя в них народилося двоє синів ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

В 2008 році за взаємною згодою сторони вирішили зробити ремонт в квартирі, в зв»язку з чим відповідач з малолітніми дітьми переїхала проживати до свої батьків. На початку осені 2009 року ОСОБА_2 приїхала до квартири взяти дитячі речі, однак потрапити туди не змогла, так як її ключі не підходили до замків. З цих підстав вона зверталася до депутатів сільської ради з метою фіксування даного факту.

Уточнила, що вона спільно з дітьми значиться зареєстрованою в спірній квартирі, має намір користуватися нею.

Третя особа орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з»явилася, про день і час розгляду даної справи повідомлялася належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Згідно з ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування житловим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Правилами ст. 156 ЖК України визначено, що члени сім»ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Вимогами ст. 319 ЦК України передбачено, що власник майна не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_6. зареєстрованого в реєстрі за №2429 позивачу належить квартира АДРЕСА_1.

Судом також встановлено, що сторони по даній справі перебували в зареєстрованому шлюбі.

Від спільного подружнього життя у сторін народилося двох дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

18.12.2009 року шлюб між сторонами розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії 1-ОК за №062544.

Відповідно до довідок за №1144 №1258 від 25.11.2010 року та від 24.12.2010 року, виданих виконавчим комітетом Плосківської сільської ради Броварського району Київської області в квартирі АДРЕСА_2 значаться зареєстрованими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Комісійним актом обстеження житлових умов проживання ОСОБА_2 зафіксовано, що 16.09.2009 року спірна квартира закрита, власник –ОСОБА_1 в ній не проживає та не допускає до проживання в помешкання свою дружину та малолітніх дітей.

Судом допитувалися свідки з боку відповідача.

Так, свідок ОСОБА_11 пояснив, що через проведення ремонту в спірній квартирі відповідачка разом з дітьми переїхала до своїх батьків. У серпні 2009 року ОСОБА_2 попросила його поїхати спільно з нею в квартиру та забрати деякі необхідні речі, по приїзду остання своїм ключем не могла відкрити вхідні двері через заміну замків.

Свідок ОСОБА_12 підтвердила зміну позивачем замків на вхідних дверях спірної квартири.

Оцінюючи покази даних свідків, суд приймає їх до уваги, так як вони підтверджені зібраними матеріалами по справі.

Одночасно з акту від 24.12.2010 року встановлено, що відповідач спільно з дітьми мешкає по вул. Нова, 26 в с. Плоске Броварського району Київської області.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач не довів, а суд не встановив обставини, які свідчать проте, що відповідач спільно з дітьми не користується спірною квартирою без поважних причин понад один рік. З пояснень сторін достовірно встановлено, що відповідач за домовленістю із позивачем разом з дітьми залишила спірну квартиру на період проведення в ній ремонтних робіт в 2008 році з наміром повернутися до неї та користуватися. При цьому судом враховується, що відповідач є матір»ю двох малолітніх дітей, одному з яких на момент початку ремонту не виповнилося одного року, тому на думку суду, остання для зручності проживання та в інтересах дітей мала право тимчасово мешкати в іншому місці, враховуючи незручності викликані ремонтом.

В судовому засіданні позивач не навів жодного доказу, який би свідчив про втрату відповідачем права користування житлом та доказів не проживання в ньому понад один рік без поважних причин. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 не може бути прийнята судом до уваги, як доказ по суті заявлених позовних вимог. Крім того, в судовому засіданні позивач зазначив, що погрози йому були висловлені у вересні 2009 року, однак до органів міліції він звернувся лише в грудні 2010 року.

На думку суду, ОСОБА_2 та її малолітні діти права користування спірною квартирою, в якій вони значаться зареєстрованими не втратили, причини їх відсутності, суд вважає поважними та враховує, що залишення спірної квартири носило вимушений характер та відбулося за спільною домовленістю сторін. З пояснень позивача також встановлено, що в кінці 2008 на початку 2009 років він змінив замки в квартирі, про що не повідомив відповідача та не надав відповідних їй примірників. Мотиви заміни замків, а саме висловлення йому погроз та наявність побоювань знищення його майна відповідачем не можуть бути прийняті судом до уваги, так як вони є надуманими та непереконливими.

Крім того, в квартирі знаходяться особисті речі ОСОБА_2 та малолітніх дітей, чого не заперечив в судовому засіданні і сам позивач, а тому суд може зробити висновок, що відповідач залишаючи квартиру мала намір до неї повернутися та користуватися, як єдиним житлом для свого власного проживання та проживання своїх малолітніх дітей, підстав для задоволення основних позовних вимог суд не вбачає.

Вирішуючи питання про задоволення зустрічних позовних вимог, суд приходить до висновку про їх задоволення, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт наявності в ОСОБА_2 та її малолітніх дітей права користування спірною квартирою та чинення їй перешкод, а саме шляхом заміни без відома ОСОБА_2 замків від вхідних дверей. А тому з урахуванням наведеного суд вважає за доцільне вселити відповідачку її малолітніх дітей до квартири та зобов»язати ОСОБА_1 не чинити останнім перешкод у користуванні житлом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405 ЦК України, ст. 156 ЖК України, ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням – відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Вселити ОСОБА_2 та її малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в квартиру АДРЕСА_1.

Зобов»язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 та її малолітнім дітям ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 перешкод у користуванні квартирою №17 в будинку №2 по вул. Гагаріна в с. Плоске Броварського району Київської області шляхом надання ключів від вхідних дверей квартири та не змінювати без дозволу ОСОБА_13 замки від вхідних дверей.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Н.П.Маценко