УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11/0690/961/11
Стаття ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.298 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого.................................... ОСОБА_1,
суддів.....................................ОСОБА_2, ОСОБА_3
з участю прокурора.........................ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 13 жовтня 2011 року, яким, засуджено
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого;
– за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;
На підставі ст. 75 КК України, звільнено засудженого від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов’язки, передбачені п.п. 3, 4 ст. 76 КК України, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично, протягом іспитового строку, з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід – підписка про невиїзд;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, кв, 15, Житомирської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 3, раніше не судимого;
– за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;
– за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;
– за ч. 2 ст. 298 КК України на 2 (два) роки обмеження волі без позбавлення права займати певні посади та займатися певною діяльністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити засудженому покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід – тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з 22.06.2011 року, з часу затримання.
Речові докази по справі:
– запальничку «Крікет», що знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області, знищити; металеві елементи «Карти партизанської слави», вагою 20 кг., що знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області, передати власнику під розписку.
Стягнуто з засуджених, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_7 250 грн. матеріальної та 2 000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_5 на користь Овруцької міської ради 8700 грн. завданої злочином матеріальної шкоди.
Накладений арешт на майно на загальну суму 8000 грн. - знято.
Згідно вироку 10 травня 2011 року, близько 6 години 30 хвилин в м. Овручі, по провулку Стадіонному, 4, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6, з метою таємного викрадення чужого майна (крадіжки) з корисливих спонукань, підійшли до одноповерхового приміщення сараю, належного ОСОБА_7, після чого руками зірвали накриття із даху сараю, внаслідок чого в даху утворився отвір. В подальшому, ОСОБА_6, через вказаний отвір проник в середину приміщення сараю, а ОСОБА_5 залишився зовні біля вхідних дверей. Потім за допомогою плоскогубців ОСОБА_6С та ОСОБА_5 відкрутили болти, які тримали металеву планку, де висів начіпний замок на вхідних дверях сараю і таким чином відчинили їх. Далі, із сараю, ОСОБА_6С та ОСОБА_5 таємно викрали брухт чорних металів вагою 80 кг. вартістю 1,70 грн. за 1 кг. на суму 136 грн., два електричних двигуни потужністю 5 кВт. кожен по ціні 541,63 грн. за один, на суму 1083,26 грн. та електричний кабель ППМПР довжиною 50 метрів по ціні 0,60 грн. за 1 м. на суму 30 грн. В подальшому викрадене ОСОБА_6С та ОСОБА_5 перенесли до вулиці ОСОБА_8 м. Овруча, де здали як металобрухт невстановленій досудовим слідством особі, тим самим розпорядились викраденим.
Таким чином, ОСОБА_6С та ОСОБА_5 таємно викрали чуже майно, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1249,26 грн.
Крім цього, 19.06.2011 року, близько 4 години 30 хвилин в м. Овручі, на розі вулиць ОСОБА_8 та Київської, на площі, де розташований пам'ятник ОСОБА_8, який згідно Державного реєстру є пам'ятником монументального мистецтва і відноситься до об'єктів історико-культурної спадщини, ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна (крадіжки) зірвав із пам'ятного знака – «Карта партизанської слави», який є елементом пам'ятника ОСОБА_8, частину знаку, виконану із мідного сплаву, вартістю 8700 грн., з метою подальшої її здачі в металобрухт, тим самим таємно викрав чуже майно та умисно незаконно зруйнував об'єкт і історико-культурної спадщини, чим заподіяв територіальній громаді м. Овруча матеріальну шкоду на вказану суму.
В апеляції засуджений ОСОБА_5 просить призначити покарання не пов’язане з позбавлення волі.
Вказує на те, що при розгляді справи в суді першої інстанції йому не було надано можливості виступити в судових дебатах.
Вважає, що вирок є занадто суворим оскільки судом при призначенні покарання не було враховано ряд пом’якшуючих обставин, чим порушено вимоги ст. 66 КПК України, що судом не враховано його щире каяття, допомогу слідству, відшкодування завданої шкоди за вчинення злочину за ч. 3 ст. 185 КК України, що він раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має позитивну характеристику зі Збройних сил України та відзнаку по службі, проживає із співмешканкою, яка на даний час вагітна, потерпілі просили не призначати покарання пов’язане із позбавленням волі.
Від державного обвинувача поступили заперечення на апеляцію, в яких він вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, а вирок є законним та обґрунтованим, покарання відповідає особі засудженого та тяжкості вчинених ним злочинів.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який не заперечує проти задоволення апеляції, засудженого, який просив задовольнити його апеляцію, обговоривши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст. 365 КПК України, судова колегія задовольняє апеляцію виходячи з наступних підстав.
Вина засудженого та кваліфікація його дій ніким не оспорюються.
Разом з тим, судова колегія вважає грунтовними посилання засудженого ОСОБА_5 та те, що судом першої інстанції при призначенні йому покарання не в повній мірі врахувані всі обставини які пом’якшують покарання, характеризують його та його відношення до вчиненого тощо.
Так з пом’якшуючих обставин судом враховано лише щире каяття засудженого, але не враховано, що воно є дійовим, оскільки відшкодована шкода потерпілому ОСОБА_7.
Судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_5 має молодий вік, до кримінальної відповідальності притягується вперше але залишено поза увагою, що він є напівсиротою, оскільки його мати померла в молодому віці, потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, проходив службу у Збройних Силах України, де характеризувався виключно позитивно та має відзнаку командування.
Зазначивши у вироку, що ОСОБА_5 не одружений, судом залишено поза увагою, що фактично він веде подружні стосунки з ОСОБА_9, яка від нього вагітна на 19-20 тижні, проживає на його квартирі, що вони мають намір створити сім’ю.
З врахуванням зазначених обставин в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку про можливість перевиховання та виправлення засудженого ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, а тому застосовує щодо нього ст.ст.75,76 КК України, та звільняє його від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 3 роки якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки відповідно до вимог ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Що стосується посилань ОСОБА_5 на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції йому не було дано можливості виступити в судових дебатах то вони є безпідставними, не відповідають дійсності, оскільки згідно протоколу судового засідання від 08 серпня 2011 року ОСОБА_5 було надано можливість виступити в судових дебатах, в яких він просить вибачення, розкаювався у скоєному та просив не позбавляти його волі. Зауважень на протокол судового засідання не поступило.
З уваги на наведене, керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 задовольнити.
Вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 13 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_5 – змінити.
Звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 3 роки якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки відповідно до вимог ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду негайно.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: