Перша    інстанція

Код   суду   2702

Справа  № 2а-3112/2009

Категорія  36

   ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

03 квітня 2009  року  Гагарінський    районний   суд  м. Севастополя  в  складі:

головуючого-судді – Завгородньої   Л.М.,

при  секретарі -   Живкович О.О.,

розглянувши   в   відкритому  судовому  засіданні    справу за  адміністративним  позовом ОСОБА_1   до  Головного управління  Пенсійного    фонду України в  м. Севастополі,  управління Пенсійного фонду України  в Гагарінському  районі  м. Севастополя   про   спонукання   нарахувати  недоплачену  соціальну   допомогу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1   звернулась  до  суду  з  позовом  до  відповідачів  про спонукання   нарахувати  недоплачену  соціальну   допомогу і зобов’язання відповідача виплатити щомісячну  державну   соціальну   допомогу за   період   з 01.01.2006 року  по 31.12.2007 року   в  розмірі   2733,30   грн.,   мотивуючи  тим,  що  є  дитиною    війни  і  їй  повинна  виплачуватись щомісячна   державна соціальна  допомога в розмірі 30  відсотків  від  мінімальної   пенсії за віком.  Оскільки зазначена   допомога   у  період  з 2006 по  2007 роки   не   виплачувалась,  просить   зобов’язати  відповідача сплатити  2733,30 грн.

В судове  засідання   ОСОБА_1     не  з’явилась,   про час та  дату  судового  засідання  сповіщена   належним  чином,   представила суду   заяву  про  розгляд   справи   за її відсутності,  на задоволенні   позовних  вимог  наполягає.

Представник    відповідача   ГУПФУ  в м. Севастополі  надав   суду   заяву   про  розгляд    справи   за  його  відсутності,  мотивуючи  тим,   що   позивач   не  є  військовим    пенсіонером.

 Представник   відповідача   управління  Пенсійного   фонду  України  в Гагарінському районі   м. Севастополя    надав   суду  заяву   про    розгляд  справи  за   його  відсутності,  в задоволенні   позову   просить   відмовити,  мотивуючи  тим,  що   позивач   пропустив   строк  позовної  давності, а  також   в  зв’язку  з  відсутністю  коштів для  здійснення   цих   виплат.

Дослідивши  матеріали  справи, суд  вважає позов   таким, що  підлягає частковому   задоволенню.

Судом   встановлено,  що   ОСОБА_1 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1   року  народження, не  досягла  на  момент  закінчення 2-ої світової    війни 18  років, тобто  має  статус «дитини   війни», тому  має   право  користуватися   пільгами, передбаченими   ЗУ «Про  соціальний    захист    дітей війни»   від  18.11.2004 року.

Відповідно   до  статті  6   зазначеного   Закону, дітям   війни    пенсії  або    щомісячне  довічне    грошове  утримання  чи  державна  соціальна   допомога, що   виплачується   замість  пенсії, підвищуються на  30 % мінімальної  пенсії за   віком.  Згідно  ч. 2 ст. 3 Закону  України «Про   соціальний   захист  дітей   війни»  соціальні   гарантії  дітям  війни, встановлені    цим   Законом, не можуть бути   обмежені  або  скасовані   іншими  нормативно-правовими    актами.

Стаття  22  Конституції   України,   проголошує, що    конституційні   права  і  свободи   гарантуються   і  не  можуть  бути  скасовані. При   прийнятті нових  законів    або  внесенні   змін   до  діючих  законів не допускається  звуження   змісту   та  обсягу   існуючих прав  і  свобод.

Частиною1 статті  28 ЗУ «Про   загальнообов’язкове   державне  пенсійне   страхування», мінімальний   розмір   пенсії   за  віком    за наявності  у  чоловіків 25,  у  жінок – 20  років   страхового    стажу   встановлюється  у  розмірі   прожиткового  мінімуму   для    осіб,  які  втратили   працездатність,  визначеному   законом. Прожитковий  мінімум   для  осіб, які  втратили   працездатність,   згідно ст. 65   ЗУ «Про  державний  бюджет  України на 2007 рік»   встановлений  з  1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень.

Рішенням  Конституційного    суду  України № 6-рп від 09.07.2007 року щодо  відповідності  Конституції  України (конституційності)   положень     статей  29,36,  частини  2  статті  56, частини 2 статті  62, частини  1  статті 66, пунктів 7,9, 12, 13, 14, 23, 29,30, 39,41, 43,44,45,45, статті  71, статей  98, 101, 103, 111 ЗУ «Про  державний   бюджет  України на  2007 рік»   визнано    такими, що  не  відповідають   Конституції  України (є  неконституційними)   положення  п.11  статті 71,  статті  111 ЗУ «Про   державний   бюджет  України   на  2007 рік», яким    встановлено, що на 2007 рік   зупиняють  дію    положення   статті   6  ЗУ «Про  соціальний  захист   дітей   війни»   з  урахуванням   статті   111 ЗУ «Про  державний  бюджет  України на 2007 рік»  та  зазначено, що   у  2007 році     підвищення    пенсії або    щомісячного   довічного грошового утримання чи   державної    допомоги,   яка   виплачується  замість   пенсії,   відповідно до ст. 6 ЗУ «Про  соціальний  захист   дітей  війни»   виплачується     особам,  які  є  інвалідами,  у  розмірі  50% від    розміру   надбавки, встановленої   учасникам   війни.   Закони, інші   правові   акти   або  їх   окремі   положення,  що  визнані  неконституційними,  втрачають   чинність   з  дня    ухвалення  Конституційним  судом  України   рішення   про  їх  неконституційність.

      З огляду   на   правову   позицію   Європейського    суду   з прав   людини  та   положення   частини 1    статі  58 Конституції  України  реалізація   особою   права,   що  пов’язане   з  отриманням  бюджетних  коштів, яке    базується   на  спеціальних   та  чинних   на   час   виникнення    спірних    відносин   нормативно-правових    актах   національного  законодавства,  не  може  бути    поставлена  у  залежність  від  бюджетних   асигнувань.

Однак,  відповідно   до  ч. 2 ст. 99  Кодексу  адміністративного   судочинства  України   для   звернення  до   адміністративного   суду  за   захистом   прав, свобод   та інтересів  особи  встановлюється    річний    строк. Згідно    ч. 1  ст.102 КАС України,   пропущений   з  поважних  причин   процесуальний   строк,  встановлений  законом,  може   бути  поновлений   за  клопотанням   особи,  яка   бере     участь  в   справі.  Поважних  причин   для  поновлення    строку   в  судовому    засіданні    не   встановлено,  тому   позовні  вимоги   суд   вважає   підлягаючими   задоволенню   за  період  з  грудня   2007 року,   оскільки    позивач  звернувся   до  суду   з  позовом   02.12.2008 року,  в  зв’язку з  чим    на  користь   ОСОБА_1    підлягає   стягненню з  відповідача  123,3 грн. (411*30%=123,3 грн.)

З   урахуванням   викладеного,   суд  вважає,   вимоги     позивача   обгрунтованими.

Керуючись   ст.  159-163, 104-105, 161, 181 Кодексу   адміністративного  судочинства України, Законом  України «Про   соціальний   захист   дітей   війни», Конституцією  України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов  -   задовольнити   частково .

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України   в  Гагарінському  районі   м. Севастополя  нарахувати   недоплачену  щомісячну державну соціальну  допомогу   ОСОБА_1    у  сумі   123,3 грн.

   В  решті   позову   -   відмовити .

   Постанова  суду  може   бути  оскаржена  в  апеляційному   порядку  до  Апеляційного суду  м. Севастополя  через  суд  першої  інстанції  шляхом  подачі  в 10-денний строк  з дня  проголошення  рішення  заяви  про апеляційне  оскарження і поданням після  цього  протягом  20 днів  апеляційної  скарги,  з подачею  її  копії  до апеляційної   інстанції  або  в  порядку   ч.5  ст.186  КАС  України.

Суддя  Гагарінського  районного  

 суду   м. Севастополя                                                                                                                                                                  Л. М. Завгородня