Справа № 11-252/11 Головуючий у І інстанції Шляхов В.І.
Категорія - кримінальні Доповідач Навозенко Л. С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_1
суддів Шахова О. Г., Демченка О. В.
з участю прокурора Щербака О. С.
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року.
Цією постановою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 засудженого вирком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19 січня 2010 року за ст. 128 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладення відповідно до ст. 76 КК України обов’язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи та навчання та періодично з’являтися для реєстрації, -
скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19 січня 2010 року, та направлено для відбування призначеного судом покарання у виді 1 року обмеження волі.
Приймаючи рішення про скасування звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком, суд першої інстанції прийшов до висновку, що систематичне вчинення останнім правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення, свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить постанову Ріпкинського районного суду про скасування звільнення його від відбування покарання скасувати, а вирок Ріпкинського районного суду щодо нього залишити в силі.
В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що вимоги визначені у вироку суду він виконував, а правопорушення здійснював не систематично.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав подану апеляцію, думку прокурора, який вважав, що апеляція підлягає частковому задоволенню, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали справи вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Застосування до засудженого звільнення від відбування покарання з випробуванням Кримінальний кодекс пов’язує із здійсненням контролю за поведінкою такого засудженого з метою встановлення факту його виправлення. Зміст контролю полягає у встановленні того, чи належно засуджений виконує покладені на нього обов’язки.
Згідно ч.2 ст. 78 КК України, у випадку, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного вироком суду покарання.
Із подання старшого інспектора Ріпкинської кримінально-виконавчої інспекції вбачається, що ОСОБА_3 в період іспитового строку неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
Розглядаючи подання суд в постанові вказав, що засуджений систематично вчиняє правопорушення, тому відповідно до ст. 78 КК України звільнення від відбування покарання підлягає скасуванню.
З цим висновком суду колегія суддів погодитись не може оскільки суд в порушення закону не вказав в чому ж полягає порушення відбування покарання з випробуванням. Суд повинен був в своїй постанові вказати які конкретно правопорушення вчинені засудженим, що на думку суду є порушенням вимог ст. 75 КК України, а також вказати що він вважає під поняттям системного порушення відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України.
Суд в своєму судовому рішенні не послався на жодне з правопорушень які на його думку свідчать про порушення засудженим вимог звільнення від відбування покарання. За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5