Справа № 11-17/11 Головуючий у І інстанції Подалюка
Категорія - ч.2 ст.185 КК Доповідач Навозенко Л. С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_1
суддів Антипець В. М., Мельниченка Ю, В.
з участю прокурора Шваб Л. В.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010 року
.Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, мешканець м. Чернігів, вул. Рокосовського, 10-а/24, росіянин, громадянин України, проживаючий в цивільному шлюбі, маючий на утриманні неповнолітню дитину, не працюючий, раніше судимий:
- 08 грудня 1998 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст.140 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 03 березня 1999 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст.17, ч.3 ст.81 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 10 червня 2002 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 26 липня 2002 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 23 травня 2008 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі;
- 23 червня 2010 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту, -
засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі.
Питання речових доказів вирішене відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Судом ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені злочину за таких обставин.
31 липня 2010 року, близько 04-00 год., ОСОБА_2, знаходячись в Інтернет-клубі „Імперія”, що по пр-ту Перемоги, 10 м. Чернігова, таємно викрав мобільний телефон „Нокіа 1202”, вартістю 300 грн., з сім-картою оператора мобільного зв’язку „Київстар”, вартістю 20 грн., а всього майна на загальну суму 320 грн., що належить ОСОБА_3
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду в частині призначення покарання змінити та призначити покарання у виді обмеження волі, врахувавши його щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, позитивну характеристику по місцю проживання та роботи, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини, мати пенсіонерки та тяжкої хвороби.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію і просив пом’якшити йому міру покарання, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.
В суді першої інстанції справу було розглянуто відповідно до правил, передбачених ч.3 ст.299 КПК України, тому у відповідності зі ст.365 КПК України, висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких докази судом не досліджувалися, колегією суддів не перевірялись.
У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину, правильно застосований і матеріальний закон, що не оспорюється в апеляції.
Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій, судом допущено не було.
Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.
Колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.
Призначаючи покарання засудженому, суд першої інстанції у повній мірі у відповідності з вимогами ст.65 КК України врахував дані про особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, те що він повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому. Суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 лише в умовах позбавлення волі у призначений судом строк покарання.
Підстав для його пом’якшення з наведених у апеляціях мотивів, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5