Справа №33ц- 380 кс 08

Категорія ЦП: 34

Головуючий у першій інстанції Тищук М.Ф.

Доповідач Висоцька B.C.

Апеляційний суд Донецької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 січня 2008 року                                                           м. Донецьк

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі: Висоцької B.C., Новодворської О.І., Новосядлої В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4про зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності на частину майна, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5про усунення перешкод у користуванні майном за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2006 року,

встановила:

В лютому 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що з 1991 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Згідно договору дарування від 4.03.1996 року ОСОБА_6. подарували однокімнатну кв.АДРЕСА_1, де вони за спільні кошти зробили капітальний ремонт, на який витрачено 24 263 грн. У 1993 році вони купили автомобіль за 6 420 грн. та побудували гараж вартістю 17 120 грн. Позивачка просила визнати її спадкоємцем за законом, змінити черговість на одержання права на спадкове майно нарівні з відповідачами по справі - батьками та дочкою померлого, просила визнати за нею право на 1/2 частину майна, яке нажите разом з ОСОБА_6

Відповідач ОСОБА_2. звернулася з позовом про усунення порушення права власності шляхом виселення ОСОБА_1., ОСОБА_5. з кв.АДРЕСА_1. Позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.05.2005 року задоволені позовні вимоги позивача в повному обсязі: визнано ОСОБА_1 спадкоємцем першої черги на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 Визнано за нею в порядку спадкування право власності на автомобіль, гаражний бокс. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1., як компенсацію, що не дістає її долі у спадковому майні 81 336,87 грн.ОСОБА_1. та ОСОБА_5. виселені з кв. АДРЕСА_1 без надання їм іншого жилого приміщення.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 29.08.2006 року рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1. скасовано, постановлено нове, яким відмовлено в задоволенні позову. В решті рішення залишено без змін.

ОСОБА_1. подала касаційну скаргу на рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі судового рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судового рішення апеляційної інстанції відсутні, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що доказів, які б свідчили, що вона та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю з 1991 року, спільно господарювали та спільно нажили майно, зробили ремонт квартири, позивачкою не надано. Доказів того, що автомобіль та гаражний бокс є наслідком спільної праці позивачки та померлого, позивачка також не надала.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення. Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення   Апеляційного суду м. Києва   від 29 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.