Справа №33ц-114
Головуючий у першій інстанції Волкова Л.О.
Категорія 38
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2008р. м.Донецьк
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
Круглікової К.С., Шевченко В.Ю., Осипчук О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.Донецьку справу за позовом ОСОБА_1до ТОВ "Ісіда-IVF", третя особа - Міністерство охорони здоров"я України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 14 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 лютого 2006 року,
встановила:
У березні 2004р. ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ТОВ "Ісіда-IVF" про стягнення на її користь матеріальної шкоди у розмірі 60000 грв. та моральної шкоди у розмірі 50000 грв..
Посилалась на те, що 26 серпня 2002р. вона звернулась до відповідача з проханням надати їй медичну послугу - проведення програми штучного запліднення. Після ультразвукового дослідження був складений протокол огляду. В неї були встановлені явні протипоказання для застосування штучного запліднення відповідно до затвердженого наказом Міністерства охорони здоров"я України "Про затвердження умов та порядку застосування штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) та методів їх проведення" №24 від 04.02.1997р. Однак представник відповідача, порушивши вказані умови запропонував їй найдорожчу програму штучного запліднення - метод екстракорпорального запліднення перенесення ембріона (ембріонів) у порожнину матки. Третя спроба виявилась успішною, однак при цьому вузлова форма фібраміоми матки прогресувала та при проведенні в Клініці проблем планування сім"ї УЗД 27 листопада 2003р. була зафіксована завмерла вагітність при розмірі матки більше 20 тижнів, у зв"язку з чим 01 грудня 2003р. вона була прооперована у клініці "Борис".
За надані медичні послуги з порушенням вимог законодавства та за лікарські препарати в період з 26 серпня 2002р. по 22 вересня 2003р. вона сплатила відповідачу приблизно 10000 дол.США, однак жодного разу він не надавав їй розрахункових документів. Вимушена термінова операція, проведена ТОВ "Борис", коштувала 2798грв. 10коп., вартість вимушеної очікуваної операції - приблизно 6000 грв.
Внаслідок неправомірних дій відповідача вона зазнала фізичних та моральних страждань, їй була спричинена моральна шкода на відшкодування якої просила стягнути з відповідача 50000грв.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 14 листопада 2005р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 16 лютого 2006р.,в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення її позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, не встановлено, а також відсутні підстави для обов'язкового скасування судового рішення, передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 332, 336,337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 14 листопада 2005р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 лютого 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.