РІШЕННЯ        

                          іменем  України            №2-4-09

22 квітня 2009 року                              Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Зарічанського В.Г.

при секретарі Курасевич В.В.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в смт Піщанка справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Томашпільської районної ради Вінницької області про визнання приміщення житлом та визнання права на проживання в даному житлі, зустрічним позовом Томашпільської районної ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні приміщенням, -

                    ВСТАНОВИВ:

Позивачі  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись з позовом до Височанської сільської ради Томашпільського району, ПСП «Перемога», районного відділу освіти Томашпільської РДА про визнання приміщення житлом та визнання права на проживання в даному житлі. Згодом звернулись з клопотанням про заміну відповідачів на належного відповідача - Томашпільську районну раду, дане клопотання судом було задоволене. В обгрунтування своїх вимог представник позивачів ОСОБА_1 пояснив, що його дружина, ОСОБА_2, працює у Височанській школі з 1981 року. Спочатку старшою піонервожатою, а з 1989 року і по даний час - вчителькою початкових класів та музики. З ОСОБА_2 він перебуває в шлюбі з 1980 року. В 1981 році в них народився син ОСОБА_3, а в 1986 році - донька ОСОБА_4. До листопада 1989 року вони проживали в будинку мами дружини - ОСОБА_5, в АДРЕСА_1. Крім мами та них, в цьому будинку, який складається з двох кімнат, проживав ще брат дружини - ОСОБА_6, який після одруження влітку 1989 року так і продовжував проживати біля мами. Тому в них виникла гостра необхідність в окремому житлі. В цей час якраз закінчувалось будівництво добудови до Височанської школи, де мали бути і дві квартири. В квітні 1989 року дружина звернулась із заявою до профкому Височанської школи про постановку її на квартирну чергу, а у вересні 1989 року - про виділення її та членам сімї квартири в добудові. На профкомі її заява була задовільнена. Вона також написала заяву до виконкому, на той час уже Височанської сільської ради, про видачу ордера на квартиру в добудові до школи. Влітку вони самостійно закінчили внутрішні роботи у виділеній  квартирі і з листопада 1989 року їхня сім'я  проживає у квартирі загальною площею - 59 кв.м., яка розташована в добудові до школи. На виконкомі сільської ради, по заяві дружини було прийняте позитивне рішення, але ордера  так ніхто і не видав.

Добудова до Височанської 8-річної школи, в якій розташовані шкільні кухня та їдальня, клас, спальня для шестирічок, дві квартири - була розпочата будівництвом в 1985 році і в 1987 році повинна була прийнята в експлуатацію. Будівництво розпочав директор школи Сауляк Володимир Арсенійович, який на той час проживав у приміщенні старої школи, і одна з квартир мала бути йому, а друга - для молодого спеціаліста. В 1987 році Сауляк В.А. перейшов працювати в Томашпільський райвно, а директором школи став ОСОБА_7, який і продовжив розпочате будівництво, а по закінченні - також отримав одну з квартир. Будівництво велося за рахунок коштів, які виділялися сільською радою, колгоспом ім. Черняхівського та районним відділом освіти.

Про те, що займане його сім'єю приміщення в добудові мало бути саме квартирою, а не чимось іншим, свідчить внутрішнє планування, де передбачена кухня, куди було проведено водопровід та вимурувана грубка, коридор, розміри цих приміщень, окремий вхід, окремий електролічильник. Їм видана абонентська книжка споживача електроенергії і вони кожного місяця сплачують плату за спожиту електроенергію.

Вищенаведене підтверджується архівними виписками з протоколів сесій та виконкому   Вербівської  сільської  ради,   протоколами   засідань   правління   колгоспу Черняхівського, с. Вербка, на яких обговорювалось питання про будівництво  Височанської 8-річної школи, де мали бути розташовані і дві квартири та відповідні рішення, виписками із протоколів засідань профкому Височанської школи.

    На засіданні профкому Височанської 9-річної школи від 5 вересня 1989 року було вирішено: "Надати квартири в добудові школи директору школи ОСОБА_7, вчительці молодших класів ОСОБА_2"

В зв'язку з тим, що їм у свій час не було видано ордера на квартиру і на даний час сільська рада відмовляється видати  ордер, вони не можуть повною мірою скористатися своїм правом на житло, виникають безпідставні претензії з боку сільської ради та директора місцевого ПСП "Перемога", щодо законності  проживання в займаній квартирі.

Рішенням 5-ї сесії 4 скликання Томашпільської районної ради від 23 січня 2003 року Височанську школу передано на баланс Томашпільської районної ради і на даний час нею отримано свідоцтво про право власності.

Як вказувалося вище, вони вселилися в спірну квартиру на підставі рішення профспілкового комітету Височанської ЗОШ та за згодою виконавчого комітету. Ордер їм не був виданий лише тому, що на той час на добудову до Височанської ЗОШ не було ні будівельної, ні технічної документацію, а тому зайняття ними спірної квартири не може бути визнане самовільним.

Те, що займане ними приміщення в добудові до Височанської ЗОШ є саме квартира, свідчить і інформація від 24 листопада 2005 року надана сільським головою с. Високе заступнику голови Томашпільської РДА про те, що "сім'єю вчителя Височанської ЗОШ І-ПІ ступенів ОСОБА_2 квартира не приватизована в зв'язку з тим, що питання визнання приміщення житлом в даний час розглядається в Піщанському районному суді."

Питання щодо правомірності їхнього проживання в квартирі в добудові школи розглядалося за їхньою заявою Вінницькою обласною організацією профспілки працівників освіти і науки.

7 жовтня 2002 року була надана відповідь де вказано, що "перевіркою встановлено, що школа дійсно потребує додаткових приміщень.... Однак, вирішення цієї проблеми є неприпустимим за рахунок вашої сім'ї."

Крім цього, в 2003 році вони звернулися до заступника завідуючого секретаріатом Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації Галини Коваленко, яка дала відповідь на сторінках "Юридичного вісника України" (1-7, 11, 2003 року), яка, вивчивши ситуацію що склалася навколо їхнього проживання в квартирі в добудові до школи, вказала, що "ніяких законних підстав для виселення сім'ї ОСОБА_1 з приміщення, у якому вона проживає, немає, а навпаки, слід було б затвердити проектно-кошторисну документацію на добудову до школи, видати ордер на вселення та надати можливість для нормального проживання. А у разі необхідності використання квартири для навчальних потреб школи - надати нове жиле приміщення, яке відповідає встановленим чинним законодавством технічним і санітарним нормам.

Тож нічим не можна виправдати дії сільського голови, який намагається виселити цю сім'ю у примусовому порядку з допомогою судових органів. Але все ж таки залишається надія на розуміння службових осіб, що своїми неправомірними діями вони підривають авторитет до органів місцевого самоврядування та віру у справедливість. Таким чином, ОСОБА_1 залишилося лише сподіватися, що судом будуть враховані всі порушення чинного житлового законодавства і він прийме законне рішення, що дозволить спокійно проживати у своїй оселі і прикладати зусилля не на боротьбу з місцевими чиновниками, а всі знання і творчі сили віддавати на користь дітям." Тому просив визнати приміщення загальною площею 59 кв.м., яке займає його сім'я, розташоване в добудові до Височанської ЗОШ по вул. Шкільна, № 8, с. Високе, Томашпільського району Вінницької області жилою квартирою. Визнати за ними - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право на проживання в даній квартирі.

Представники Томашпільської районної ради МоскаленкоО.В. та Бучкарик А.Г. проти задоволення позовних вимог позивачів. В обгрунтування своїх заперечень пояснили, що предметом спору за заявою сім'ї  ОСОБА_1 є добудова Височанської школи, яку позивачі використовують з літа 1989 року по даний час  як житло. Рішенням 5 сесії 4 скликання Томашпільської районної ради від 23 січня 2003 року відповідно до Закону “Про місцеве самоврядування” та Бюджетного Кодексу України вирішено  прийняти до складу районної комунальної власності загальноосвітні школи району; управління та відділи райдержадміністрації зобов'язано внести необхідні зміни в документи, порядок фінансування шкіл. Таке рішення стосується всіх шкіл району, в  тому числі Височанської ЗОШ, спір про добудову якої розглядається судом. Враховуючи, що Томашпільська районна рада прийняла на баланс Височанську ЗОШ згідно акту передачі від Височанської сільської ради, власником спірного приміщення є саме районна рада. Сім'я ОСОБА_1 зайняла приміщення школи без відповідних документів, знаходиться в спірному приміщенні без будь-яких підстав  і по даний час. Будівництво додаткових приміщень школи ніколи не планувалося як житлове будівництво, а добудова  зводилась виключно для потреб школи і знаходиться в єдиному майновому комплексі школи. Використання шкільного приміщення сім'єю ОСОБА_1 під житло суперечить санітарним, протипожежним, будівельним та етичним нормам, шкодить навчально-виховному процесу. Відповідно до п 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організація навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 року № 63 здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Добровільно звільнити зайнятті приміщення сім'я ОСОБА_1 не бажає.

Пред'явивши позов про визнання приміщення житлом, позивачі визнають, що не мають ні дійсного, ні уявного права на те приміщення, яке вони використвують, а тому і вимагають від власника вчинення ряду дій в їх інтересах. Позивачами-відповідачами ОСОБА_1 є посилання на відповідь Вінницької обласної організації профспілки працівників освіти і науки про те, що «вирішення цієї проблеми є неприпустимим за рахунок вашої сім'ї», тобто сім'ї ОСОБА_1. Питання про добудову приміщення за рахунок сім'ї ОСОБА_1 ніколи Томашпільської районною радою не ставилося. Позивачі-відповідачі ОСОБА_1 стверджують, що вони на законних підставах проживають у приміщенні школи, однак ніяких письмових доказів до матеріалів позову не надано. Твердження сім'ї ОСОБА_1, що вони сплачують комунальні послуги за період проживання теж не відповідають дійсності, адже вони не підтверджуються ні одним документом. В сім'ї ОСОБА_1 є окреме приміщення де вони всі зареєстровані, що підтверджується довідкою Височанської сільської ради. Районна рада, будучи на даний час власником приміщення школи, вважає, що позивачі зможуть вимагати визнання приміщення житлом, видачі ордера, виготовлення технічної документації тоді, коли обгрунтують свої вимоги чіткою нормативною базою, а не посиланням на ряд норм Житлового кодексу, оскільки спірне приміщення не є житлом. Примусити власника до вчинення певних дій можна тоді, коли власник порушує чиїсь права, інтереси, не виконує певних дій, які він відповідно до закону мав би вчинити. Оскільки районна рада ніяким чином не порушила права ОСОБА_1 і не повинна в їх інтересах вчиняти будь-які дії, вважають, що в позові про визнання приміщення житлом слід відмовити, зустрічний позов задовольнити, зобов'язавши відповідачів звільнити займане ними приміщення школи.

    Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Томашпільської районної ради голова Височанської сільської ради Григоренко М.В та  директор Височанської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Замощенко Н.О. проти задоволення вимог сім'ї ОСОБА_1, оскільки  сім'я ОСОБА_1 зайняла приміщення школи без відповідних документів, знаходиться в спірному приміщенні без будь-яких підстав  і по даний час. Будівництво додаткових приміщень школи ніколи не планувалося як житлове будівництво, а добудова  зводилась виключно для потреб школи і знаходиться в єдиному майновому комплексі школи. Використання шкільного приміщення сім'єю ОСОБА_1 під житло суперечить санітарним, протипожежним, будівельним та етичним нормам, шкодить навчально-виховному процесу. Тому просили відмовити їм в задоволенні позову, зустрічний позов задовольнити, зобов'язавши відповідачів звільнити займане ними приміщення школи.        

    Заслухавши представників сторін, третіх осіб, вивчивши матеріали справи, суд, вважає, що в задоволенні позову сім'ї ОСОБА_1 слід відмовити, а задовольнити зустрічний позов Томашпольської районної ради зі слідуючих підстав.

    Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності  власником спірного приміщення школи є Томашпільська районна рада. Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. Відповідно до ст.391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.      

    Доводи ОСОБА_1 про те, що вони вселились в приміщення школи на підставі рішення профкому Височанської восьмирічної школи від 5.09.1989 року не приймаються судом, оскільки в повноваження профкому не входить право на виділення квартир. Також нічим не доведені доводи ОСОБА_1 про те, що його дружина зверталась до виконкому Височанської сільської ради про видачу ордера на вказану квартиру і що на виконкомі було прийняте позитивне рішення. Посилання ОСОБА_1 на норми ЖК України є безпідставними, оскільки з представлених доказів не вбачається, що спірне приміщення входить до житлового фонду. А тому суд вважає, що сім'я ОСОБА_1 зайняла приміщення школи без відповідних документів, знаходиться в спірному приміщенні без будь-яких підстав  і по даний час. Приймає доводи відповідача про те, що будівництво додаткових приміщень школи ніколи не планувалося як житлове будівництво, а добудова  зводилась виключно для потреб школи і знаходиться в єдиному майновому комплексі школи. Використання шкільного приміщення сім'єю ОСОБА_1 під житло суперечить санітарним, протипожежним, будівельним та етичним нормам, шкодить навчально-виховному процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.316-319, 321, 327, 391 ЦК України, ст.ст. 10,60,212,213,214,215 ЦПК України, суд,-

                В И Р І Ш И В:

    В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Томашпільської районної ради Вінницької області про визнання приміщення житлом та визнання права на проживання в даному житлі  відмовити за безпідставністю.

    Зустрічний позов Томашпільської районної ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні приміщенням задовольнити, зобов'язавши ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити перешкод в користуванні приміщенням школи, яка знаходиться в АДРЕСА_1, шляхом звільнення ними займаних приміщень.

    Протягом десяти днів з дня проголошення рішення  може бути подана заява про його апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга на рішення  до апеляційного суду Вінницької області.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано

        Суддя: