УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-1554/10
25 лютого 2011 року
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
суддів Коршуна А.О. Панченко О.М. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Жовтневого районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення коштів,
у с т а н о в и л а:
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.11.2010 р., ухвалену у скороченому провадженні, якою позовні вимоги задоволені частково: визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та невиплати підвищення до пенсії позивачу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 30.04.2010 р., зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням передбаченого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. по 30.04.2010 р. з урахуванням виплачених у цей період сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У скарзі відповідач посилається на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується для розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Підвищення до пенсії позивачу виплачувалось у відповідності із Законами України Про Державний бюджет України на відповідний рік.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у посвідченні (а.с. 15-16).
В силу ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2006 рік згідно з п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»п. 17 ст. 77 був виключений, встановлено поетапне запровадження пільг дітям війни, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Водночас такий порядок у 2006 році не було визначено.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок позивачу підвищення до пенсії за 2006 рік.
Пунктом 11 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 р. №489-V зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) та втратила чинність з 09.07.2007 року ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік.
Таким чином, з 09.07.2007 р. відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пп. 2 п. 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладений в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Частиною 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки з 01.01.2008 р. прожитковий мінімум для непрацездатних осіб складав 470 грн., то відповідач з січня 2008 року правильно виплачував надбавку позивачу в розмірі 47 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було визнано неконституційними.
Після 22.05.2008 р. відповідач продовжував виплачувати підвищення до пенсії позивачу в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, тому суд обґрунтовано зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому, ураховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
До набрання законної сили рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 р. підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни за період 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. відсутні, оскільки зазначені рішення не мають зворотної дії.
Зміст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не коригувався та її дія на 2009-2010 роки законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу з 01.01.2009 р. по 30.04.2010 р.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не може бути перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, відповідача у справі обґрунтовано зобов’язано судом першої інстанції провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 30.04.2010 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум підвищення.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ч. 2 ст. 99 КАС України в редакції Закону України від 07.07.2010 р. №2453-VI як на підставу скасування оскарженої постанови не береться до уваги з огляду на те, що на момент звернення позивача до суду з позовом вона не діяла.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення на підставі ч. 1 ст. 263 КАС України. Крім того, обов’язок нарахування та виплати пенсії згідно з законом є компетенцією органів Пенсійного фонду України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню відповідно до ч. 10 ст. 1832 КАС України не підлягає.
Головуючий: М.О. Католікян
Суддя: А.О. Коршун
Суддя : О.М. Панченко