Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

справа № 2-768/10

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2010 року

Рівненський міський суд

Головуючий - суддя Мельник О.В.,

при секретарі Довбенко Г.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку " Приватбанк " до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що 24.03.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 50000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 22.03.2013 року. Позичальник зобов’язався погашати кредит та сплачувати проценти. Взяті на себе зобов’язання відповідач не виконав. Станом на день розгляду справи судом сума боргу відповідача перед позивачем по кредиту становить58176,17 доларів США, з яких 45254,63 долари США - заборгованості за тілом кредиту, 10487,79 доларів США - заборгованості за відсотками за користування кредитом; 2434,03 - заборгованість по пені. 26.03.2008 року у забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором банком та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір застави транспортного засобу. Змінивши предмет позову, просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором у вказаній сумі.

Представник відповідача ОСОБА_3В, позовні вимоги не визнав. Стверджував, що банк не мав права у односторонньому порядку збільшувати розмір відсотків за користування кредитом та звертати стягнення достроково на кошти, а не на майно.

Відповідач ОСОБА_4 на розгляд справи до суду повторно не з’явився.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 24.03.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 50000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 22.03.2013 року. Позичальник зобов’язався погашати кредит та сплачувати проценти.

Судом беззаперечно встановлено, що позичальник взяті на себе зобов’язання за кредитним договором по погашенню тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами (п.п.2.2.2.,2.2.3) не виконав, порушивши графік повернення кредиту,а тому відповідно до п. 2.3.3. кредитного договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобов’язань, передбачених умовами кредитного договору, банк має право стягнути кредит до 22 березня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Станом на день розгляду справи судом сума боргу відповідача перед позивачем становить 58176,17 доларів США, з яких 45254,63 долари США - заборгованості за тілом кредиту, 10487,79 доларів США - заборгованості за відсотками за користування кредитом; 2434,03 - заборгованість по пені, що підтверджується дослідженим судом розрахунком суми боргу. Будь-яких доказів у спростовування вказаної суми заборгованості представник відповідача суду не надав.

Згідно з офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на день винесення рішення, 100 доларів США коштують 792,58 гривні, тому сума заборгованості відповідача на день розгляду справи складає 461092,69 гривень.

26.03.2008 року у забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором банком та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір застави транспортного засобу.

Поряд з тим, із змісту положень Закону України «Про заставу», а також із змісту параграфа 6 глави 49 ЦК України слідує, що вказаними нормами не передбачено солідарної відповідальності боржника за основним зобов’язанням та заставодавця. Відповідальність заставодавця обмежена вартістю предмету застави і виключно цим предметом, а тому солідарне стягнення з заставодавця поряд з основним боржником боргу за кредитним договором не ґрунтується на вимогах закону. У судовому засіданні представник позивача змінив предмет позову та просив звернути стягнення на заборгованість в грошовому еквіваленті за кредитним договором, не ставлячи вимоги про звернення стягнення на предмет застави. З указаних підстав у задоволенні позову до ОСОБА_4 слід відмовити.

Судом не було встановлено факту збільшення в односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом, а тому на підставі викладеного, а також ст. 526, ч. 1 ст. 614, ч. 1 ст. 1048, ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» борг за кредитним договором в сумі 461092 гривні 69 копійок та судові витрати по сплаті державного мита на суму 1700 гривень, а також 250 гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на заборгованість по кредитному договору - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом двадцяти днів;після подання заяви про апеляційне оскарження, яка повинна бути подана протягом^дееяти дців з дня проголошення рішення суду.

Суддя О.В. Мельник