АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-834/11 Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Тимчук Л.А.

Суддів : Мартєва С.Ю., Чічіля В.А.

При секретарі: Колодюк О.П.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ризаліт» на рішення Київського районного суду м. Полтави від 11 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ризаліт» про стягнення боргу та зустрічним позовом ТОВ «Ризаліт» до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики до відповідача, посилаючись на те, що 17 лютого 2009 року між сторонами було укладено договір безпроцентної позики, відповідно до умов якого він передав відповідачу 9700 грн., а позичальник зобов'язався повернути кошти протягом 40 днів. У вказаний в договорі строк відповідач гроші не повернув.

Просив стягнути суму позики 9700 грн., суму штрафу 194 грн., суму процентів станом на 1 травня 2010 року 2731 грн. 52 коп., а всього 12625, 52 грн. та судові витрати.

У липні 2010 року з зустрічним позовом про визнання договору безпроцентної позики недійсним до ОСОБА_2 звернулося TOB «Ризаліт». Свої вимоги обґрунтовувало тим, що кошти товариству не передавалися, а метою підписання договору було надання нібито гарантій позивачу щодо розрахунку по заробітній платі після його звільнення з товариства.

Просило визнати договір безпроцентної позики від 17 лютого 2009 року на суму 9700 грн. недійсним та стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 11 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Ризаліт» на користь ОСОБА_2 9700 грн. по договору позики, 2731 грн. 52 коп. процентів по договору, 194 грн. штрафу, 120 грн. витрат на ІТЗ, 126 грн. 25 коп. судового збору, всього 12871 грн. 77 коп.

В задоволенні зустрічного позову TOB «Ризаліт» відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилось TOB «Ризаліт», яке в апеляційній скарзі просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, задовольнивши їх позовні вимоги та відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 Вважає, що судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши судцю - доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що останні задоволенню не підлягають, за таких обставин.

Відповідно п.1 ч.І ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційний скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 17 лютого 2009 року між TOB «Ризаліт» та ОСОБА_2 укладено договір безпроцентної позики на суму 9700 грн. строком на 40 днів.

Факт передачі коштів підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру

№11.

Умовами договору передбачена відповідальність при простроченні повернення коштів, а саме: штраф у розмірі 2% від неповерненої суми позики та проценти в розмірі 26% річних виходячи з неповерненої суми за весь час прострочення.

Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ч.І ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій же сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором.

Місцевим судом також вірно встановлено, що згідно аудиторського звіту №18 від 2 березня 2009 року сума позики 9700 грн. надана ОСОБА_2 TOB «Ризаліт» оприбуткована в касі фінансової зворотної допомоги згідно договору та повернення підзвітних сум ОСОБА_3 за період з 1 вересня 2008 року по 17 лютого 2009 року.

Також вказаним аудиторським звітом встановлено, що ОСОБА_3 17 лютого 2009 року по видатковому касовому ордеру видана сума на повернення авансових сум у розмірі 119898 грн., яка була оприбуткована по касі підприємства, в тому числі були оприбутковані і кошти позивача в сумі 9700 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та карткою рахунку №301.

Посилання апелянта на те, що колишній директор TOB «Ризаліт» - ОСОБА_3 не мав повноважень на підписання договорів позики, на видачу ордерів є безпідставними, оскільки ОСОБА_3 на час укладення договору обіймав посаду директора підприємства, мав право укладати договори і діяв як представник TOB «Ризаліт» з усіма повноваженнями відповідно статуту товариства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його зміни, чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 304, п.1 ч.І ст. 307, 308, 314, 317,319 ЦПК України колегія

суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ризаліт»

відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 11 січня 2011 року залишити без

змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Тимчук Л.А.

Судді: Мартєв СЮ. ОСОБА_4