Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу

м. Кривий Ріг, вул. Невська, 3, 50029, (0564) 53-50-84

Справа № 2-118/10

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Українця Ю.Й. при секретарі Ткачук II.І. за участі представників: позивача ОСОБА_1, ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судновому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в м. Кривому Розі, 3-тя особа - ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», про відшкодування шкоди

В С Т А Н О В И В:

У 2004р. позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, посилаючись на те, то він тривалий час працював на ш. "Гвардійська" ВО «Кривбасруда», що є структурним підрозділом ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" прохідником у шкідливих підземних умовах, де й була заподіяна шкода його здоров'ю. Висновком МСЕК йому вперше було встановлено 30 % втрати професійної працездатності з 03.10.1995р. по 01.11.1996р. і 3 група інвалідності. Потім, при повторному огляді, йому було встановлено з 01.11.1996р. по 01.11.1997р. 40 % втрати професійної працездатності, з яких 5% - уперше. Надалі він щорічно проходив медогляд і у нього залишилось 40 % втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності вже не змінювалась.

У зв'язку з ушкодженням здоров'я третя особа - ВАТ «Кривбасзалізрудком» у добровільному порядку

провадив йому щомісячні виплати в рахунок відшкодування шкоди здоров'я, виходячи із середнього заробітку що склав 336.71грн. й відповідно призначив йому в рахунок відшкодування шкоди з 01.11.1996р.по 168,36 грн., що підтверджується наказом № 627 від 29.11.1996р. У подальшому розмір відшкодування шкоди було неодноразово

перераховано і платили з 01.05.2000р-254.07 грн.

З даним перерахунком він не погоджується, оскільки ВАТ «КЗРК» необгрунтовано не застосував всі встановлені коефіцієнти за період 1997-2000 р.р. підвищення тарифних ставок і окладів, то спричинило зменшення суми відшкодування шкоди, а саме не застосовано коефіцієнт 1,265 , а було застосовано 1,15; замість необхідного коефіцієнту 1,226 застосовано 1,1 та 1,193 застосували замість коефіцієнту 1,217. У подальшому на підставі розрахунків наданих ВАТ «Кривбасзалізрудком» відділення виконавчої Дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Кривому Розі продовжило сплачувати йому відшкодування шкоди в заниженому розмірі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 неодноразово свої вимоги уточнював, тим самим відмовившись від вимог до ВАТ «Кривбасзалізрудком» і ВАТ «Кривбасзалізрудком» залучив до участі у справі у якості третьої особи. Просив стягнути з відділення виконавчої Дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Кривому Розі на його користь недоплату по щомісячних платежах за період з 01.08.2001р. по 01.02.2010р. у розмірі - 14 107,52 грн., також у подальшому стягувати з відділення виконавчої Дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Кривому Розі на його користь щомісяця, починаючи з 01.02.2010 р. страхові виплатну розмірі 1087,56 грн., до зміни обставин які тягнуть перерахунок виплат.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 уточнену позовну заяву підтримала в повному обсязі і просила задовольнити позовні вимоги розрахунку за період з 01.08.2001р. по 01.02.2010р.

Представник ВАТ «Кривбасзалізрудком» в особі ОСОБА_2 з позовом не згодна і суду пояснила, що підприємство відшкодовувала шкоду позивачу згідно з вимогами законодавства, при цьому застосувало всі коефіцієнтів росту регресних виплат, передбачені законом. Тому вимоги позивача не обгрунтовані і у позові необхідно відмовити.

Представник ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи неодноразово був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.

На підставі ст. 169 ЩІК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача ОСОБА_4, сторони при цьому не заперечували.

Вислухавши представників позивача і третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим і підлягаючим задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 тривалий час працював на ш. "Гвардійська" ВО «Кривбасруда», що є структурним підрозділом ВАГ "Криворізький залізорудний комбінат" прохідником у шкідливих підземних умовах, де й була заподіяна шкода його здоров'ю.

Рішенням МСЕК. вперше позивачу було встановлено 30% втрати професійної працездатності терміном : 03.10.1995р. по 01.11.1996р. Потім, при повторному огляді, було встановлено з 01.11.1996р. по 01.11.1997р. вже 40% втрати професійної працездатності, з яких 5% - вперше. При подальших повторних оглядах збереглося 40% втрати професійної працездатності.

У зв'язку з ушкодженням здоров'я ВАТ «Кривбасзалізрудком» у добровільному порядку провадив позивач) ОСОБА_3 щомісячні виплати в рахунок відшкодування шкоди здоров'я, виходячи із середнього заробітку що склав 336,71 грн. й відповідно призначив йому в рахунок відшкодування шкоди 186,36 грн., що підтверджується наказом № 627 від 29 листопада 1996 року. Базовий середній заробіток позивачем не оскаржується.

Після цього ВАТ «Кривбасзалізрудком» не застосував всі встановлені коефіцієнти за період 1999-2000 р.р. підвищення тарифних ставок і окладів, що спричинило зменшення суми відшкодування шкоди, а саме:; при необхідному коефіцієнті 1,265 застосовано 1,15: при необхідному коефіцієнтові 1.226 застосовано 1,1 та замість коефіцієнта 1.217 застосовано 1.193.

Так. з 01.07.1999р. третя особа, у порушення вимог закону й фактично підвищивши тарифні ставки та посадові оклади у 1,265, згідно спільної постанови адміністрації і профспілкового комітету ДП «КДЗРК» від 30.06.1999р. № 11/13/5., однак необгрунтовано перерахував розмір відшкодування втраченого заробітку лише у 1,15 рази. Середньомісячна заробітна плата прохідника після підвищення тарифних ставок склала 604,08 грн.

Розмір втраченого заробітку 168,36 грн. збільшений в 1,265 рази буде становити 212,97 грн. що у перерахунку на 100% втрати працездатності становитиме 532,42 грн, що не перевищує середньомісячний заробіток. Тому розмір відшкодування шкоди з 01.07.99р. має складати 212.97 грн. Позивачу ж необгрунтовано продовжували платити по 193,59 грн.

З 01.01.2000р. спільною постановою адміністрації і профкому ДП «КДЗРК» від 28.12.1999р. № 13/20/11 були збільшені тарифні ставки і посадові оклади у 1,226 рази. Розмір же відшкодування шкоди було необгрунтовано збільшено лише у 1,1 рази. Середньомісячна заробітна плата прохідника після підвищення тарифних ставок склала 713,26 грн.

Розмір втраченого заробітку 212,97 грн, збільшений в 1,226 рази буде становити 261,1. при цьому середній заробіток із якого позивачу необхідно відшкодовувати шкоду, складатиме 652,75 грн, що не перевищує середньомісячний заробіток по професії прохідника при перерахунку на 100% втрати працездатності. Тому розмір відшкодування шкоди позивачу з 01.01.2000р. мас складати 261,1грн. Позивачу ж необгрунтовано платили по 212,95 грн.

З 01.05.2000р. наказом ДП «КДЗРК» від 29.05.2000р. № 159 були збільшені тарифні ставки і посадові оклади у 1,217 рази. Розмір же відшкодування шкоди було необгрунтовано збільшено лише у 1,193 рази. Середньомісячна заробітна плата прохідника після підвищення тарифних ставок склала 896,43 грн.

Розмір втраченого заробітку 261,1 гри, збільшений в 1,217 рази буде становити 317,76 грн, що не перевищує середньомісячний заробіток по професії прохідника при перерахунку на 100% втрати працездатності. Тому розмір відшкодування шкоди позивачу з 01.05.2000р. має становити 317,76 грн. Позивачу ж необгрунтовано платили по 254,07 грн.

Таким чином починаючи з 01.05.2000р. ДП «КДЗРК» мали відшкодовувати по 317,76 три. щомісяця, однак виплачували по 181,61 грн.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. набув чинності з 01.04.2001 р., тому з 01.04.2001р. відшкодування втраченого заробітку позивачу провадить Відділення виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому розі Дніпропетровської області.

До відділення виконавчої дирекції ФСС НВ була передана довідка про розмір щомісячної страхової виплати на рівні 254,07 грн, в той час як сума повинна складати 317.76 грн.

ОСОБА_4 виплачував позивачу регресні виплати із 01.04.2001 р. по 01.03.2002 р. по 254,07 грн., а потрібно виплачувати по 317,76 грн. Всього за період з 01.08.2001р. по 01.03.2002р. позивачеві повинні були виплатити 2224,32 грн. (317,73 грн. * 7 міс).

З 01.03.2002р. страхові виплати були збільшені у 1.193 рази, згідно ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійною захворювання, які спричинили втрату працездатності". Таким чином з 01.03.2002р. позивачеві повинні були платити страхові виплати у розмірі 379,09 грн. (317,76 * 1,193) і відповідно за період з 01.03.2002р. по 01.03.2003р. повинні були виплатити 4549.08 грн. (379,09грн. * 12 міс)

З 01.03.2003р. страхові виплати були збільшені у 1,182 рази, згідно ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ". Таким чином з 01.03.2002р. розмір страхової виплати повинен би був бути 448,08 грн. (379,09 гри. * 1,182).ВІдповідно за період з 01.03.2003р. по 01.03.2004р. повинні були виплатити 5376,96 грн._(448 грн. * 12міс).

З 01.03.2004р. страхові виплати були збільшені у 1,152 рази, згідно ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.". Таким чином з 01.03.2004р. повинні були платити по 516,19 гри. (448,08грн. * 1,152) і відповідно за період з 01.03.2004р. по 01.03.2005р. позивачеві повинні були виплатити 6194,25грн. (516.19грн. * 12міс).

З 01.03.2005р. страхові виплати були збільшені у 1,238 рази, згідно ст. 29 Закону України ..Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійногозахворювання, які спричинили втрату працездатності . Таким чином з 01.03.2005р. повинні були платити по 639 грн (516,19 грн * 1,238) і відповідно за період з 01.03.2005р. по 01.03.2006р. позивачеві повинні були виплатити 36 грн. (639,03грн. * 12міс).

З 01.03.2006р. страхові виплати були збільшені у 1,203 рази, згідно ст. 29 Закону України .,Про необов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.". Таким чином з 01,03.2006р. позивачеві повинні були платити по 768,75 грн.(639,03грн. * 1,203) і відповідно за період з 01.03.2006р. по 01.03.2007р. необхідно виплатити 9225грн.(768,75грн. * 12міс).

З 01.03.2007р. страхові виплати були збільшені у 1,183 рази, згідно ст. 29 Закону України „Про зальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ". Таким чином з 01.03.2007р. необхідно було платити по 909.43 грн.(768,75 гри. * 1.183) і відповідно за період з 01.03.2007р. по 01.03.2008р. позивачеві повинні були виплатити 10913,16 грн_(755,96грн. * 12міс.)

З 01.03.2008р. страхові виплати були збільшені у 1,125 рази, згідно ст, 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Таким чином з 01.03.2008р. позивачеві повинні були платити 1023,11 грн. (909,43грн. * 1,125) і відповідно за період з 01.03.2008р. по 01.03.2009р. необхідно було виплатити 12 277,32 грн. (1023,11 грн. * 12міс).

З 01.03.2009р. страхові виплати були збільшені у 1,063 рази, згідно ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного ворювання, які спричинили втрату працездатності.*'. Таким чином з 01,03.2009р. повинні були платити по 1087,56 гн.(1023.1 Ігрн. * 1,063) і відповідно за період з 01.03.2009р. по 01.02.2010р. позивачеві повинні були виплатити 11963,1.6грн..( 1087,56 грн. * 11міс).

Таким чином, за період з 01.08.2001р. по 01.02.2010р. повинні були виплатити 70 391,61 грн.. Але згідно довідки Відповідача від 12.02.2010р. за № 04/674 - за цей період позивачеві було виплачено страхових виплат на загальну суму 56 284,09 грн.

Отже, за період з 01.08.2001р. по 01.05.2010р. позивачеві не були доплачені Відповідачем страхові виплати на загальну суму 14107,52 грн. (70391,61 грн. - 56284,09 гри.)

Аналізуючи зібрані в справі докази у їхній сукупності, суд дійшов до висновку про те. що позов ОСОБА_3С до Відділення виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам відшкодування втраченого заробітку - підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: на користь ОСОБА_3 слід стягнути одноразово заборгованість із щомісячних сум страхових виплат відшкодування втраченого заробітку за період з 01.08.2001 р. по 01,02.2010 р. - 14 107,52 грн., а також стягувати в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю щомісяця, починаючи з 01.02.2010 р. по 1087,56 грн. щомісячно.

З відповідача - Відділення виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україні! в місті Кривому Розі Дніпропетровської області відповідно до вимог ст.ст. 79, 80, 88 ЦПК України слід стягнути 15 грн, у відшкодування витрат на інформаційне - технічне забезпечення.

Сторони по справі згідно зі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. № 7-93 звільнені від сплати державного мита, тому втрати, пов'язані зі сплатою держмита, суд відносить за рахунок держави.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 173 КЗпП України, ст.ст. 11-13 Закону України "Про охорону праці", п. п.. 9,10,22,28,43 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків". Законом України від 23.09.1999р. №1105-Х1У "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (зі змінами, внесеними згідно із наступними Законами), Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (у редакції від 25.05.1998р.), ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 80, 88, 169, 212 -215, 218 ЦПК України. Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", суд, -

В И Р ІШИ В:

Позов ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях України в м. Кривому Розі, 3-тя особа ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат", про відшкодування шкоди - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з відділення виконавчої Дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Кривому Розі на користь ОСОБА_3 недоплату по щомісячних платежах за період з 01.08.2001 р. по 01.02.2010 р. - 14 107,52 грн., а також стягувати в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю щомісяця, починаючи з 01.02.2010 р. по 1087,56 грн. щомісячно, до зміни обставин які тягнуть перерахунок або припинення виплат.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області 15 гривень 00 копійок у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги в палату з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Жовтневий районний суд міста ОСОБА_6.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати • апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.