Судове рішення #456294
"Копія"

"Копія"

Справа № 2-98/

2007 рік

Р І Ш Е Н Н Я                              ІМЕНЕМ   У К Р А Ї Н И

18 січня 2007 року                                                                        Совєтський районний суд

Автономної Республіки Крим

в складі:             головуючого судді                     - Авраміді Т.С.

при секретарі                            - Сек А.

за участю:         позивача                                     - ОСОБА_1

представника позивача             - ОСОБА_3

відповідача                               - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Совєтський Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та витрат за порушення умов договору,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики. Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 серпня 2006 року позивач дав у борг відповідачу 1066 гривень, про що останній написав розписку, у якої зазначив, що вказану суму боргу виплатить в строк до 14 жовтня 2006 року. Однак, взяті на себе зобов'язання не виконав. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_2 суму боргу в зазначеному розмірі, а також три відсотка річних за період прострочки з 14.10.2006 року до 30.10.2006 року у 17 днів, а саме на момент подачі позову до суду, які складають 51 копійку. Оскільки відповідач добровільно борг не повернув, то позивач змушений стягнути борг у судовому порядку, а також просить стягнути з відповідача судові витрати загалом на суму 81 гривня.

У попередньому судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1093 гривні 72 копійки, а також 3% річних за прострочення платежів у період з 14.10 2006 року до 22.11.2006 року у 40 днів, що становить 1 гривня 20 копійок і судові витрати у розмірі 81 гривні, а всього 1094 гривні 72 копійки, про що надав у засіданні позовну заяву про збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути с ОСОБА_2 суму основного боргу у розмірі 1066 гривень з урахуванням індексу інфляції за прострочення платежів, яка становить 1113 гривень 40 копійок, а також 3% річних за прострочення платежів у період з 14.10.2006 року до 12.12.2006 року у 60 днів, що становить 1 гривня 80 копійок і судовий збір у розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень, а всього 1196 гривень 20 копійок, посилаючись на те, що між ним та відповідачем 14 серпня 2006 року було укладено договір позики на суму 1066 гривень, які відповідач повинен був повернути позивачу у термін до 14 жовтня 2006 року, про отримання грошей та строк повернення відповідач склав розписку. У зазначений термін і дотепер відповідач борг на повернув, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача зазначені суми у судовому порядку.

Представник позивача - ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги свого довірителя, пояснивши, що відповідач взяв у борг у ОСОБА_1 гроші, які зобов'язався повернути у встановлений строк, на підтвердження чого склав розписку, проте оскільки у встановлений строк гроші позивачу не повернув, ОСОБА_2 повинен сплатити його довірителю суму боргу у розмірі 1066 гривень, з урахуванням індексу інфляції за прострочення платежів, яка становить 1113 гривень 40 копійок, а також 3% річних за прострочення платежів у період з 14.10.2006 року до 12.12.2006 року у 60 днів, що становить

 

2

1 гривня 80 копійок і судовий збір у розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень, а всього 1196 гривень 20 копійок.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав, підтвердивши, що він дійсно позичив гроші у позивача у сумі 1066 гривень, про що написав розписку, але повернути їх у строк не зміг, оскільки ні де не працював та у нього не було грошей, та не заперечував поти стягнення суми боргу у розмірі 1196 гривень 20 копійок в судовому порядку.

Вивчивши матеріали справи, допитавши позивача у якості свідка, суд, встановив: спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст.ст. 1046 - 1050 ЦК України. Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або цінні речи, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. При цьому договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно зі ст.1047 ч.2 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що між сторонами 14 серпня 2006 року було укладено договір позики, згідно якого відповідач взяв у позивача 1066 гривень із зобов'язанням повернення -14 жовтня 2006 року, що підтверджується розпискою відповідача, в якої вказав строк повернення грошей до 14 жовтня 2006 року. Нотаріально договір позики не було посвідчено, оскільки вимог законодавства про обов'язковість нотаріального посвідчення договору позики не передбачено.

Судом встановлено, що у порушення вимог ст.1049 ГК України відповідач вчасно суму боргу позивачу не повернув, на день розгляду справи судом борг відповідача перед позивачем складав 1066 гривень. Як передбачено ст.1050 ЦК України у випадку порушення умов договору позичальник зобов'язаний у відповідності зі ст.625 ЦК України, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також З % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1066 гривень, яка з урахуванням індексу інфляції становить 1113 гривень 40 копійок підлягають задоволенню в повному обсязі. Суд погоджується з вимогами позивача про стягнення - 3 % річних від простроченої суми за період прострочення платежів, який за розрахунком позивача складає суму 1 гривня 80 копійок за період з 14 жовтня 2006 року до 12 грудня 2006 року - 60 днів.

Вимоги позивача про стягнення судових витрат, понесених при подачі позову до суду у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, підлягають присудженню з ОСОБА_2 в повному обсязі. А саме, з відповідача на користь позивача у відповідності зі ст.ст.81, 88 ЦПК України та "Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. №1258 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 51 гривні та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи по спору майнового характеру у сумі 30 гривень.

На підставі викладеного ст.ст.625, 1046-1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 88, 130 ч.4, 174 ч.4, 208, 209, 212-218, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення платежу в розмірі 1113 (одну тисячу сто тринадцять) гривень 40 копійок, 1 (одну) гривню 80 копійок -що складає 3% річних від простроченої суми боргу, а також витрати по оплаті судового збору в сумі 51  (п'ятдесят одної) гривні та витрати з інформаційно-технічного забезпечення

 

3

розгляду справи у сумі ЗО (тридцять) гривень, а всього 1196 (одну тисячу сто дев'яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, встановленому ч.4 ст. 295 ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.223 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі подання заяви про апеляційне оскарження після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: підпис                                                    

З оригіналом згідно                                                   

Суддя Совєтського районного суду                         

Автономної Республіки Крим                                                           Т.С.Авраміді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація