"Копія"
Справа №2о-8/
2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 року Совєтський районний суд
Автономної Республіки Крим
в складі: головуючого судді -Авраміді Т.С.
народних засідателів - ОСОБА_7, ОСОБА_8
при секретарі - Сек А.О.
за участю: заявника - ОСОБА_1
представника
заінтересованої сторони - Косован М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Автономної Республіки Крим цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2, від якого народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Шлюб виявився невдалим, в сім'ї постійно виникали сварки та скандали через матеріальні труднощі. ОСОБА_2 постійно виїжджав на заробітки, але згодом повертався. З березня 2004 року про нього не має ніяких відомостей. Звернення до органів міліції не надали позитивних результатів. їй необхідно розірвати шлюб, у зв'язку з чим просить визнати ОСОБА_2 безвісно відсутнім.
У судовому засіданні заявниця підтримала свої вимоги, посилаючись на обставини, викладені у заяві, при цьому пояснила, ІНФОРМАЦІЯ_2 вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2, від спільного проживання вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Шлюб видався не вдалим, в родині постійно виникали сварки з приводу матеріальних труднощів, ОСОБА_2 мешкав з заявницею за адресою: АДРЕСА_1, постійно виїжджав на заробітки, та повертався назад до дому, проте останнім разом він виїхав у березні 2004 року, та більш не повернувся у родину, з того часу у неї не має ніяких про нього відомостей. Звернення до правоохоронних органів з приводу встановлення його місця знаходження, позитивних результатів не надали. Інших родичів у чоловіка по місцю проживання не має, його особисті речі залишилися у заявниці по місцю проживання чоловіка. Також вказала, що визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2 їй необхідно для розірвання шлюбу з останнім. Крім того, посилаючись на те, що вона є інвалідом другої групи, просила звільнити її від сплати судового збору.
Представник заінтересованої особи Відділу реєстрації актів цивільного стану Совєтського районного управління юстиції - Косован М.Я. у судовому засіданні не заперечувала проти визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім.
Суд, заслухавши пояснення заявниці, представника заінтересованої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного:
Відповідно до ст.43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, якої після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ІНФОРМАЦІЯ_4, про що зроблено запис НОМЕР_1 Пединківською сільською радою Любарського району Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від ІНФОРМАЦІЯ_2.
2
Як випливає з довідки, виданої виконавчим комітетом Завітненської сільської ради Совєтського району АР Крим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно проживав без реєстрації на території Завітненської сільської ради, однак з березня 2004 року виїхав за межі району.
Як випливає із повідомлення Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим від 06 січня 2007 року до секретаріату Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим 09 жовтня 2006 року надійшла заява від громадянки ОСОБА_1 з приводу встановлення дійсного місця знаходження та точного проживання її чоловіка громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, також ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 на теперішній час знаходиться у Житомирської області Любарського району, оскільки протягом 2006 року він неодноразово спілкувався з жінкою, ОСОБА_1, у телефонному режимі. З цього приводу у Житомирську область начальнику Любарського РО ГУ МВС було надіслано матеріали з вказівкою провести заходи з метою встановлення дійсного та точного місця знаходження громадянина ОСОБА_2.
Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_2 в місце його постійного проживання протягом більше одного року підтвердили, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які показали суду, що проживають в одному селі із заявницею, знають чоловіка заявниці ОСОБА_2, подружжя має сина, відношення між ними були нормальним, чоловік постійно виїжджав на заробітки, та потім повертався, проте з травня 2004 року він виїхав та до теперішнього часу не повернувся, з того часу про нього не має ніяких відомостей, вони його більше не бачили, де його місце знаходження їм не відомо.
З урахуванням наявних у матеріалах справі відомостей, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Данні про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Аналізуючи сукупність досліджених доказів, суд дійшов до висновку, що протягом більше одного року в місці постійного проживання ОСОБА_2 за адресою:АДРЕСА_1, немає відомостей про місце його перебування й встановити його місце перебування не представляється можливим, з огляду на те, що визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім має для заявниці юридичне значення, суд вважає, що на підставі зібраних у справі доказів та їх належної оцінки, маються достатні дані для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім.
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_2 відповідно до пояснень заявниці, свідків були у кінці березня 2004 року, то початком його безвісної відсутності слід вважати 01 квітня 2005 року.
Суд знаходить обгрунтованими вимоги заявниці щодо звільнення від сплати судового збору з тих підстав, що вона є інвалідом другої групи, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджені зазначені обставини. Тому у відповідності до ст.4 Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито" від 30 квітня 1993року №43-93 суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, судові витрати віднести на рахунок держави.
Відповідно до положень ст. 44 ч. 1 ЦК України, суд вважає необхідним встановити опіку над майном ОСОБА_2, що залишилося за останнім відомим місцем його проживання.
На підставі викладеного, ст.ст.43, 44 ЦК України, керуючись ст.ст.5, 10, 11, 57, 208, 209, 212-215,218, 248, 249 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
3
Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_2.
Початком безвісної відсутності ОСОБА_2 вважати 01 квітня 2005 року.
Встановити опіку над майном ОСОБА_2, що залишилося за адресою: АДРЕСА_1.
Судові витрати віднести на рахунок держави,
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, встановленому ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі подачі заяви про апеляційне оскарження після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: підпис
Народні засідателі: підписи
З оригіналом згідно
Суддя Совєтського районного суду