Справа №22ц-20298/2008 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 21 (2) Грищенко Н.М.
Доповідач Соколан Н.О.
УХВАЛА
Іменем України
28 лютого 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: - Барильської А.П.
Суддів: - Соколан Н.О., Ляховської І.Є.
При секретарі: - Чубіній А.В.
За участю: позивача ОСОБА_1та його представника ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, 3 особа - Державне підприємство РУ ім. Кірова, про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2007 року позов ОСОБА_1. задоволений частково. З Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі Фонд соціального страхування) на користь позивача стягнута заборгованість по страхових виплатах за період з 28.03.2004р. по 01.05.2007р. в сумі 8423,14грн. і щомісячно з 01.05.2007 року стягувати по 860,08 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат. В решті позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд через порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, не застосовано тримісячний строк позовної давності відповідно до ст. 233 КЗпП України, Відділення Фонду вважає, що воно не може бути в цій справі відповідачем; судом не дана належна правова оцінка економічному обгрунтуванню застосування або не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів; при винесенні рішення судом першої інстанції неправомірно застосовано коефіцієнти 1,97 і 1,27 без урахування вимог Постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997 року; судом не враховані вимоги п.п.1, 4, 5, 6, 12.1, 16 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.05.1999р. №137;.
Крім того, при ухваленні рішення судом порушені норми процесуального права, оскільки не враховані вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 24.10.2003р. «Про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд в порядку п.5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач працював підземним горно робочим очисного забою (ГРОЗ) 4 розряду 12 дільниці на шахті №1 Артема на РУ ім. Кірова в шкідливих умовах праці, де з ним 15 липня 1997 року стався нещасний випадок і 24 листопада 1997 року він був звільнений за ст.40 п.2 по інвалідності 2 групи.
Висновком МСЕК від 27.11.1997 року позивачу вперше встановлено 65 % втрати професійної працездатності у зв'язку з нещасним випадком, який змінювався протягом часу до 60% з 03.12.1998р.
Підприємством - ДП РУ ім. Кірова наказом №1565 від 18.12.1997р. виплачувало відшкодування шкоди в сумі 138,33грн., виходячи з середнього заробітку по відповідній професії та з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахуванні позивачу сум страхових виплат підприємство помилково взяло до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, а не встановлені спільними постановами дирекції і профспілкового комітету підприємства коефіцієнти. У свою чергу Фонд соціального страхування також продовжив виплату цих сум у неправильному розмірі.
Колегія суддів з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для перерахування щомісячних сум відшкодування шкоди погодитись не може, оскільки змінюючи розмір щомісячних виплат, суд не перевірив, чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству, не витребував відомості про нарахування і одержання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період, тобто на час виплати відшкодування шкоди підприємством.
Крім того, відповідно до пункту 28 Правил перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір суд звернув увагу на зазначене положення, проте проведений судом перерахунок на 100% втрати профпрацездатності не може бути прийнятий до уваги, оскільки довідки про середній заробіток, які долучені до матеріалів справи а.с. 44, 104 не відповідають вимогам абз. 6 п. 28 «Правил...».
Окрім цього, судом розглянуті не всі позовні вимоги позивача, оскільки позивач у первісному позові просив стягнути з Фонду соціального страхування компенсацію частини втрати доходу в розмірі 3454,09грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права, судом розглянуто не всі позовні вимоги, тому підлягає скасуванню в повному обсязі, з направленням справи на новий розгляд в той же суд.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 5 ч. 1 ст. 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2007 року скасувати. Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.