Справа № 1-21/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді Б. Г. Юзьвяк

при секретарі Свирида М.І.

за участю прокурора Музичука Р.Р.

потерпілого ОСОБА_1

захисників підсудного ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с.Великі Озера Дубровицького району Рівненської області, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, працює вчителем Малинської ЗШ 1-2 ступеня, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, громадянина України, потерпілий від наслідків аварії на ЧАЕС, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 України,

В С Т А Н О В И В:

За обвинувальним висновком ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 9 грудня 2003 року, він близько 20 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кімнаті для сторожів адміністративного приміщення тракторної бригади ДП "ВВС ОСОБА_5" в с.Малин Млинівського району Рівненської області, на грунті неприязних відносин, умисно наніс два удари рукою по обличчю, та один удар рукою в ділянку ребер з лівої сторони ОСОБА_1, в результаті чого заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді перелому 9-го ребра зліва, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе у скоєнні інкримінованого йому злочину не визнав, та дав слідуючі показання. 9 грудня 2003 року він у виробничих питаннях їздив до с.Острожець і ввечері, десь біля 19 год. 20 хв. автобусом повернувся додому в с.Малин. На автобусній зупинці зустрів свого брата, який сказав, що їх сестра просить щоб він, ОСОБА_4 повернув їй гроші що брав у борг. Подивившись, що ще встигне на автобус, що буде повертатись до м.Луцька, де живе сестра біля 20 години, ОСОБА_4 пішов додому по гроші. По дорозі ще зустрів лісника ОСОБА_6, з яким поговорив про лісоматеріали. До магазину що в с.Малин не заходив, а за дрова з ОСОБА_6 розмовляв біля магазину. Зайшов додому, взяв що потрібно та пішов на зупинку щоб їхати в м.Луцьк. Тоді була зима, слизька дорога і автобус може й не дотримувався графіка. В Луцьку, вийшовши з автобуса зустрів свого одногрупника, який підвіз автомобілем до будинку сестри. Зайшов до сестри віддав борг, та пішов з одногрупником відмітити зустріч. А через 3-4 дні в селі почали гуляти слухи, що він, ОСОБА_4 побив ОСОБА_1. ОСОБА_1 того дня він взагалі не бачив. Підсудний вважає що його оговорюють як ОСОБА_1, так і основний свідок ОСОБА_7. Дружина ОСОБА_7 працювала бібліотекарем та техпрацівницею у школі, де ОСОБА_4 був директором. ОСОБА_4 звільнив її, бо вона працювала не за фахом, тому з ОСОБА_7 мають місце неприязні стосунки. Крім того ще як ОСОБА_6 працював дільничим інспектором міліції стосунки були погані, бо з матір'ю ОСОБА_7 постійні конфлікти за земельну ділянку. ОСОБА_1 раніше не знав, бо він живе в іншому кутку села, раніше відбував покарання у місцях позбавлення волі, тому ОСОБА_4 з

ним не спілкувався. Правда ОСОБА_1 звертався до нього через те, що на тракторній бригаді керує родич ОСОБА_4 і ОСОБА_1 просив посприяти, щоб йому підвищили зарплату, в чому ОСОБА_4 відмовив ОСОБА_1.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні дав слідуючі показання. 9 грудня 2003 року він чергував на тракторній бригаді в с.Малин, де працював сторожем. ОСОБА_4 зайшов ввечері до сторожки біля 21 години. ОСОБА_4 нічого не пояснюючи пішов до телефона, щоб дзвонити. ОСОБА_1 сказав йому, що не дозволяє дзвонити, тоді ОСОБА_4 наніс йому два удари кулаком руки в обличчя і один удар кулаком в область грудної клітки зліва. Під час нанесення ударів ОСОБА_1 сидів на лавці, а ОСОБА_4 стояв біля нього. ОСОБА_1 не захищався, але почав кричати. Спочатку на крик прибіг ОСОБА_5, якому ОСОБА_1 нічого не говорив, а потім ОСОБА_5 покликав ОСОБА_7 і до сторожки прийшов ОСОБА_6. ОСОБА_7 ОСОБА_1 сказав, що ОСОБА_4 його вдарив. Після цього ОСОБА_4 сам пішов додому, а ОСОБА_6 і ОСОБА_5 ще трохи посидівши в сторожці, теж пішли. На другий день, відчуваючи біль в області грудної клітки, ОСОБА_1 поїхав в смт.Млинів у лікарню, де зробили ренгенівський знімок, та сказали, що має місце перелом ребра. Цей знімок був у справі, де він подівся потерпілий не знає. Зразу ж звернувся в міліцію з приводу побиття. Лікарняний листок здав в бухгалтерію, кошти по лікарняному йому не виплачувались. Лікувався десь 25-26 днів, на роботі складали якісь папери, що його побили на робочому місці, але хто складав і де вони йому невідомо. На обличчі експерт не виявив ушкоджень, бо ОСОБА_1 не говорив йому, що його вдарили в обличчя, крововиливу не було, лише незначний набряк. В лікарню його відвезла автомашина, яку дав ОСОБА_6, і з лікарні в міліцію теж. Від цивільного позову відмовляєтья, бо ніяких претензій до підсудного немає.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 9 грудня 2003 року після 19 години з ОСОБА_7 зайшов в магазин с.Малин Млинівського району, в магазин зайшли ще ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6, а пізніше ОСОБА_5. Всі крім ОСОБА_7 присіли за столик, та почали вживати спиртне. Приблизно біля 19-30 ОСОБА_4 В, піднявся з-за столика та вийшов з магазину. За хвилин 5 з магазину вийшов ОСОБА_5. Через 3-5 хвилин ОСОБА_5 повернувся в магазин, та підійшовши до ОСОБА_7 повідомив його, що в адміністративному приміщенні тракторної бригади чути якісь крики. Після цього ОСОБА_5 залишився в магазині за столом, а ОСОБА_6 вийшов з магазину. До магазину ОСОБА_6 повернувся за хвилин 5-10, але що там сталося нікому нічого не розповідав. А через кілька днів односельці почали говорити, що того дня ОСОБА_4 побив на тракторній бригаді ОСОБА_1. Від кого свідок це чув, він сказати не може, бо не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 9 грудня 2003 року біля 19 години зайшов до магазину в с.Малин, де в цей час вже знаходились ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 Трошки пізніше до магазину зайшов ОСОБА_4 Всі крім ОСОБА_7 присіли за столик, та замовили спиртне, яке згодом почали вживати. ОСОБА_4 поводився за столом спокійно, жартував, сміявся. Біля 19 години 30 хв. ОСОБА_4 встав з-за столу та покинув приміщення магазину. Через 5 хвилин після ОСОБА_4 вийшов і ОСОБА_5 в туалет. Проходячи біля адмінприміщення тракторної бригади, почув що в цьому приміщенні щось відбувається, тобто було чути крик та шум. Хто кричав там, ОСОБА_5 не прислухався, до приміщення тракторної бригади було метрів 50, то чиї там голоси свідок не розібрав. Повернувшись до магазину, ОСОБА_5 про крик на тракторній бригаді повідомив ОСОБА_7, бо він там працював інженером, а сам присів за столик та залишився в магазині. До магазину ОСОБА_6 повернувся через хвилин 5-10, але що там сталось нікому нічого не говорив. За декілька днів люди в селі почали говорити, що ОСОБА_4 на тракторній бригаді побив ОСОБА_1. До адмінприміщення тракторної бригади свідок не заходив.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав слідуючі показання. Ввечері 9 грудня 2003 року він зайшов до магазину с.Малин, де його дружина працювала продавцем. Стояв біля прилавка, та розмовляв з дружиною, коли до нього підійшов ОСОБА_5 та сказав, що на тракторній бригаді чути якісь крики. Оскільки на той час ОСОБА_6 працював на тракторній бригаді керівником середньої ланки, то пішов подивитись, що там відбувається. Зайшов в приміщення де знаходився сторож. Там знаходились сторож ОСОБА_1 та ОСОБА_4. ОСОБА_1 сидів на лавці зігнувшись, слідів бійки свідок не помітив. Запитав у них, що тут відбувається, вони мовчали, і нічого не пояснювали. Побувши там хвилин 5, та переконавшись

що все нормально, свідок залишив приміщення. Правда ОСОБА_1 говорив, що ОСОБА_4 прийшов подзвонити, але дзвонити ОСОБА_10 не забороняв. Через день ОСОБА_1 прийшовши на роботу, сказав щоб йому знайшли заміну, бо він їде в лікарню через те, що його побив ОСОБА_10. Акт про травмування на робочому місці оформляв інженер з техніки безпеки, який на даний час помер, і де ці акти невідомо. ОСОБА_1 сам сказав, що у нього перелом ребра, але ніяких документів свідок не бачив, як не бачив лікарняного листка.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала слідуюче. Вона працювала продавцем в с.Малин Млинівського району. 9 грудня 2003 року знаходилась на роботі і біля 19 години до неї на роботу прийшов її чоловік, ОСОБА_7 З ним разом до магазину зайшли ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, через декілька хвилин зайшов ОСОБА_10, які почали за столиком вживати спиртне. ОСОБА_10 поводився добре, жартував, сміявся. Приблизно в 19-30 ОСОБА_10 пішов з магазину, а за хвилин 5 за ним вийшов ОСОБА_5. ОСОБА_5 повернувся в магазин за хвилин 5 і підійшовши до чоловіка, ОСОБА_7, що стояв біля прилавку повідомив, що в приміщенні адмінбудинку тракторної бригади чути якийсь шум та крик. Після цього ОСОБА_5 пішов за свій столик, а ОСОБА_10 вийшов з магазину і повернувся за хвилин 5-10. Що він там бачив, чоловік нікому нічого не розповідав. Через декілька днів, від чоловіка дізналась, що того дня ОСОБА_10 побив ОСОБА_1, більш нічого їй чоловік не розповідав.

Показання свідка ОСОБА_6 було оголошено в судовому засіданні через те, що свідок за попереднім місцем реєстрації не проживає, продавши будинок виїхав у невідомому напрямку. На досудовому слідстві свідок ОСОБА_6 показав, що 9 грудня 2003 року, близько 19 години знаходився в барі с.Малин, де в цей час також знаходились ОСОБА_10, ОСОБА_8 , ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_9. Хто з ким і за яким столиком сидів свідок не пам'ятає. Свідок спілкувався з ОСОБА_10, який цікавився коли він може забрати дрова. Чи вживав ОСОБА_10 спиртне свідок не знає, поводився він нормально, запаху чути не було. Через деякий час ОСОБА_10 вийшов з бару і більше не повертався. Незадовго пішов з бару і ОСОБА_6. За декілька днів свідок від жителів с.Малин, від кого не пам'ятає почув що ОСОБА_10 побив ОСОБА_1.

Заяву про побиття ОСОБА_1 подав до Млинівського РВ УМВС України в Рівненській області 15 грудня 2003 року. (а.с.2. т.1)

Відповідно до графіку виходу на роботу за грудень 2003 року ОСОБА_1 дійсно сторожував 9 грудня 2003 року на території тракторної бригади ДП "ВВС ОСОБА_5". (а.с.18. т.1)

Відповідно до копії листка непрацездатності на ім'я ОСОБА_12, цей листок відкрито 15 грудня 2003 року і закрито 31 грудня 2003 року, з приводу закритого перелому 9-го ребра зліва. (а.с.26. т.1)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №30 від 23 січня 2004 року, згідно медичної картки амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_1, останній звертався за медичною допомогою з приводу перелому 9 ребра зліва. Перший запис, котрий засвідчує перелом датовано 24.12.2003 року. Вказані ушкодження є результатом дії тупого предмета, могли утворитись від ударів кулаком 9 грудня 2003 року і за критерієм довготривалості розладу здоров'я, належать до категорії середнього ступеня тяжкості. Перелом 9-го ребра міг утворитися від удару кулаком по грудній клітці. Удар мав бути нанесений із значною силою. Механізм нанесення удару відповідає показам потерпілого. (а.с.30. т.1)

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №30 Д від 23 лютого 2004 року, перелом 9-го ребра зліва у ОСОБА_1 не характерний для падіння з положення стоячи на тверду поверхню, в тому числі і з прискоренням. Механізм утворення перелому ребра у потерпілого відповідає показам ОСОБА_1 під час відтворення обстановки та обставин події. З переломом одного ребра потерпілий міг рухатись (йти, бігти, виконувати неважку фізичну роботу та інше.) Перелом ребра у ОСОБА_1 міг виникнути як 9 так і 12 грудня 2003 року. За медичними документами неможливо встановити точний час утворення перелому. (а.с.34. т.1.)

Оцінивши зібрані і перевірені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину, а саме в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я - не доведена.

Так в судовому засіданні встановлено, що 9 грудня 2003 року ОСОБА_4 близько 19 години дійсно заходив в магазин с.Малин Млинівського району Рівненської області, що підтвердили свідки ОСОБА_7, ОСОБА_11. ОСОБА_8, ОСОБА_5, та ОСОБА_6, де вживали спиртні напої. Близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_4 покинув приміщення магазину.

Свідок ОСОБА_5 вийшовши за ним орієнтовно через 5 хвилин чув крики в адміністративному приміщенні тракторної бригади, але чиї це були голоси він не розпізнав, і лише покликав свідка ОСОБА_7, щоб той пішов до тракторної бригади та з'ясував що там відбувається.

Свідок ОСОБА_7 заходив до адміністративного приміщення тракторної бригади і застав там ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Але свідок зазначає, що слідів бійки він не помітив, ОСОБА_1 ніяких скарг не висловлював, про те, що його побив ОСОБА_4 не розповідав. ОСОБА_1 лише сказав, що ОСОБА_4 приходить дзвонити з приміщення тракторної бригади, чому ОСОБА_7 не перечив.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що про те, що його побив ОСОБА_4 ОСОБА_1 розповів через день після цього, коли вийшов на роботу і казав, що йому потрібно їхати в лікарню, і щоб йому знайшли заміну. По графіку виходу на роботу, слідуюча зміна для чергування ОСОБА_1 була 12 грудня, тобто потерпілий зі слів свідка повідомив про побиття в цей день.

Потерпілий ОСОБА_1 в суді показав, що він відчув біль в грудях та повідомив про це на роботі і ОСОБА_6 дав йому автомобіль, який зразу завіз його в лікарню а звідти в міліцію. Ці показаи як свідка так потерпілого не співпадають з документами. Лікарняний листок відкрито лише 15 грудня 2003 року, так само і заява потерпілого в міліцію датована та зареєстрована лише 15 грудня 2003 року. Потерпілий показував, що до приміщення адмінбудинку тракторної бригади приходив і свідок ОСОБА_5 та пішов звідти разом з свідком ОСОБА_7, але це заперечується як свідком ОСОБА_5, так і іншими свідками, що показували, що після повідомлення ОСОБА_7 про крик на території тракторної бригади, ОСОБА_5 залишився в магазині.

В додатковому висновку експертизи судово-медичний експерт вказує, що перелом ребра у ОСОБА_1 міг виникнути як 9 так і 12 грудня 2003 року. За медичними документами неможливо встановити точний час утворення перелому. (а.с.34. т.1.)

А в основному висновку експертизи експерт вказує, що перший запис в медичній картці, котрий засвідчує перелом, датовано лише 24 грудня 2003 року. (а.с.30. т.1).

Дослідити записи в медичній картці по якій робився висновок експертизи виявилось в судовому засіданні неможливим, оскільки ні потерпілий не знає де його медична картка, немає такої картки ні у Млинівській районній лікарні ні у Острожецькій дільничій лікарні, куди робились запити суду.

За таких обставин доведення вини підсудного грунтується лише на показаннях потерпілого ОСОБА_1, оскільки інших доказів того, що 9 грудня 2003 року ОСОБА_4 наніс потерпілому удар по тулубу, що стало наслідком в нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження і вигляді перелому 9-го ребра зліва немає.

Але суд звертає увагу на те, що самі показання потерпілого є сумнівними, непослідовними, та суперечливими. Так потерпілий нічого не говорив свідку ОСОБА_7 безпосредньо 9 грудня 2003 року про побиття його ОСОБА_4. Потерпілий говорить що повідомив про побиття 12 грудня 2003 року, коли мусів звернутись в лікарню та міліцію. А звернення в лікарню та міліцію зафіксовано лише 15 грудня 2003 року, тобто через шість днів після 9 грудня. Запис про перелом ребра в медичних документах, яких ніде немає, взагалі з'явився лише 24 грудня 2003 року.

Тож на думку суду обвинувачення не може грунтуватися на таких суперечливих доказах, а тому з огляду на викладене на думку суду вина ОСОБА_4 у скоєнні злочину не доведена.

За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі викладеного та керуючись 323, 324, 327 КПК України, суд,

З А СУ Д И В:

ОСОБА_4 за ч.1 ст.122 КК України виправдати.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд - скасувати.    

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя :