Cправа 22а – 27495 /11 р. Головуючий в суді І інстанції ОСОБА_1
Категорія 57 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
У Х В А Л А
Іменем України
01 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Поліщука М.А.
суддів: Малорода О.І., Березовенко Р.В.
при секретарі: Мариняко М.О.
розглянула у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача, зобов’язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити недосплачену, як дитині війни, щомісячну соціальну державну допомогу в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком починаючи з липня 2007 року.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2010 року позов задоволено частково. Визнано право на проведення перерахунку державної соціальної допомоги до пенсії ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09 липня 2007 року та зобов’язано управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква провести перерахунок та виплату державної соціальної допомоги до пенсії ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком визначеної Законами України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
В апеляційній скарзі управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України у м. Біла Церква, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте така надбавка виплачувалась йому у значно меншому розмірі.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду України в м. Біла Церква для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Інших доводів, які б спростовували зроблені судом висновки, в апеляційній скарзі не наведено.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області – залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: