АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 року колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого, судді: -Ігнатюка О.В.
суддів : -Черкасова В.М., Авраменка М.Г.
за участю прокурора : -Єлфімова І.П.
засудженого : -ОСОБА_1
потерпілого : -ОСОБА_2
представника потерпілого : -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Яготинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2006 року, -
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, освіта повна загальна середня, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст. 121 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі, за ч.4 ст. 187 КК України на 12 (дванадцять) років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання 12 (дванадцять) років позбавлення волі.
Вироком вирішено також питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 19,07.2006 року близько 23 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом розбиття віконного скла, з метою заволодіння чужим майном, а саме рушницею ТОЗ 63 вартістю 560 грн., проник до приміщення будинку АДРЕСА_2, де відкрито напав на власницю будинку - ОСОБА_4 та закаточним ключем для консервування наніс їй три удари в область голови, два удари в область лівої руки та три удари в область правої руки, чим заподіяв дві забійні рани на правій китиці, крововилив на правому передпліччі, закритий перелом правої ліктьової кістки, забійну рану на лівому передпліччі та лівому плечі, забійну рану на верхній губі, крововилив
Справа №11-23 2007 р. Головуючий в 1 інстанції: - Литвин Л.І.
Категорія : ч.2 ст.121, ч.4 ст.187 КК України Доповідач : - Черкасов В.М.
2
під правим оком, забійну рану м'яких тканин в передній частині правої тім'яної області голови та правої скроневої області голови, лінійний перелом правої тім'яної кістки, вдавлений перелом правої скроневої кістки, крововиливи під оболонку правої лобної та правої скроневої долей головного мозку, забій кори правої скроневої долі головного мозку, обезкровлення внутрішніх органів, що за ознакою небезпеки для життя на момент спричинення відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та у даному випадку призвели до смерті потерпілої. Після цього, ОСОБА_1 залишив будинок, забравши звідти вказану рушницю.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 зазначає, що розбій він щодо потерпілої ОСОБА_4 не вчиняв, тілесних ушкоджень їй не наносив, рушницю потерпіла сама віддала йому, досудовим та судовим слідством не встановлено час настання смерті потерпілої, на досудовому слідстві на нього здійснювався психічний тиск з боку слідчого, просить вирок суду скасувати, справу повернути на додаткове розслідування або виправдати його.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію, пояснення потерпілого та його представника, які не підтримали апеляцію засудженого, думку прокурора, який вважає вирок суду законним і обґрунтованим, а апеляцію засудженого залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 КПК України, при постановлені вироку, суд крім інших питань повинен насамперед вирішити питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, чи містить це діяння склад злочину, чи винен підсудний у його вчиненні. Ці обставини, відповідно до ст.65 КПК України, встановлюються показаннями свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, висновками експерта, протоколами слідчих та судових дій та ін., що є доказами по справі і оцінюються судом, згідно до ст.67 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, ніякі докази для суду не мають наперед встановленої сили.
Згідно ст. 334 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього.
Однак, ці та інші вимоги кримінально-процесуального закону судом першої інстанції дотримані не були.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції не з'ясував час настання смерті потерпілої ОСОБА_4 та не зазначив його у вироку, що є неприпустимим, оскільки свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали покази про те, що ОСОБА_1 прийшов до них 20 липня 2006 року близько 04 години, перебував в стані алкогольного сп'яніння, на руках була кров, мав при собі розібрану рушницю та пакет із двома пляшками горілки, і при цьому казав, що вбив людину. Згідно висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_4 настала біля 12 годин тому, на що вказує
з
переміщення трупних плям, зникнення та відновлення їх забарвлення через 3 хвилини 20 секунд о 17 годині 25 хвилин при дослідженні трупа. Смерть ОСОБА_4 настала не відразу в момент спричинення пошкоджень, а через 20-30 хвилин.
Допитуючи судово-медичного експерта, суд не з'ясував час настання смерті потерпілої ОСОБА_4, а обмежився переписуванням формулювання обвинувачення, яке було пред'явлене ОСОБА_1 органом досудового слідства.
Крім того, санкція ч.4 ст. 187 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, але суд на це уваги не звернув.
За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, при якому усунути зазначені в ухвалі однобічність, неповноту та неправильність судового слідства, вжити мір до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи і в залежності від встановленого вирішити питання про винуватість чи не винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 - задовольнити частвоко.
Вирок Яготинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України - скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.
СУДДІ:
підпис підпис підпис
(Ігнатюк О.В.) (Черкасов В.М.) (Авраменко М.Г.)
„З оригіналом згідно"
Суддя В.М. Черкасов