Справа 2-576/08

РІШЕННЯ

іменем України

14 березня 2008 року     м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М.  

при секретарі - Силкіній О.Г.

 розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа: Перша Синельниківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,  про визнання рівними часток у праві спільної сумісної власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом,  обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3,  яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1. Під час свого життя ОСОБА_3 склала заповіт,  яким все своє майно заповіла позивачці. Після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину зазначеної квартири,  балансова вартість якої станом на 31 жовтня 2007 року складає 12221, 00 грн. Ця квартира є спільною сумісною власністю померлої ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_2. У встановлений законом шестимісячний строк позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини,  але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з тим,  що спадкове майно є спільною сумісною власністю померлої та її сина і частки кожного з них не визначені. Це змусило позивачку звернутися до суду. Просить суд визнати рівними частки у праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - по 1/2 частині квартири.

У попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився,  але завчасно надав суду заяву,  якою просить розглянути справу без його участі. Проти задоволення позову не заперечує.

Таким чином,  суд,  заслухавши пояснення позивачки та вивчивши матеріали справи,  вважає,  що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Факт належності вищезазначеної квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 04 вересня 1995 року,  де вони зазначені власниками цієї квартири,  копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 31 жовтня 2007 року та копією технічного паспорту на квартиру.

Відповідно до  ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті,  а згідно ч.1  ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

В матеріалах справи є копія заповіту від 08 грудня 2006 року з якого вбачається,  що все своє майно ОСОБА_3 заповіла позивачці.

Отже,  судом встановлено,  що вищезазначена квартира дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та її сину.

Відповідно до ч.2  ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна,  що є у спільній сумісній власності,  вважається,  що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними,  якщо інше не встановлено домовленістю між ними,  законом або рішенням суду.

Оскільки якихось домовленостей між спадкодавцем та її сином суду не надано,  їх частки у зазначеному майні є рівними - по 1/2 частині.

Факт смерті ОСОБА_3 доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1. Після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири,  яку у відповідності до заповіту повинна отримати позивачка.

Таким чином,  суд вважає наявність фактів,  якими позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги,  встановленою.

На підставі викладеного,  керуючись ч.2  ст. 370,   ст.  ст. 1233,  1234,  1268 ЦК України,   ст.  ст. 10,  60,  ч.1  ст. 61,  130,  209,  212 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Вимоги позивачки задовольнити повністю.

Визнати рівними частки у праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - по 1/2 частині квартири,  розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

На рішення протягом десяти днів з дня його оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано заяву про його апеляційне оскарження,  а протягом двадцяти днів після подання заяви - апеляційна скарга на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  у разі її подання протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано,  а у разі її подання -після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не буде скасовано,  набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.