Справа №2-336/08

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2008 року     м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М.  

при секретарі - Силкіній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом,  обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим,  що 20 травня 2006 року на перехресті вулиці 50 років Жовтня та вулиці Леніна в місті Синельникове сталася дорожньо-транспортна пригода. Відповідач ОСОБА_2,  керуючи автомобілем М-2441,  державний номер А НОМЕР_1,  грубо порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху і,  не переконавшись в безпеці майбутнього маневру,  почав відновляти рух і виїхав з другорядної дороги,  внаслідок чого допустив зіткнення з виїхавшим з другорядної дороги моторолером "Хонда" під керуванням позивачки. Внаслідок ДТП позивачка отримала тілесні ушкодження у вигляді переломів 9-10 ребер,  посттравматичний флебіт лівої нижньої кінцівки,  ушиб лівого бедра,  які згідно висновку судово-медичної експертизи №482/е від 07 грудня 2006 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості,  які вплинули на довготривалий розлад здоров'я позивачки. Постановою Юріївського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2007 року відповідача звільнено від кримінальної відповідальності по ч.1 стю.286 КК України на підставі  ст. 1 п. "б" Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року. Відповідач у судовому засіданні визнав себе винним у повному обсязі. Позивачка зазначила,  що внаслідок ДТП її моторолеру завдано технічні пошкодження і вартість його ремонту складає 1090 грн. Позивачка також придбала ліки на суму 166, 34 грн. та купувала бензин для поїздок до Юріївського районного суду. Загальна сума завданих їй збитків складає 1464, 34 грн.,  які позивачка просить стягнути з відповідача. Крім того,  позивачка вважає,  що їй також завдана моральна шкода на суму 5000, 00 грн.,  яка полягає в тому,  що вона зазнала фізичного болю з вини відповідача. Також зазначила,  що їй прийшлося нервувати через те,  що більше трьох тижнів вона знаходилася в лікарні і доглядати за коровами та свинями ніхто не міг. її чоловік як і вона є інвалідом і не в змозі доглядати за худобою. Отже,  червень та липень 2006 року корови їли лише сіно,  оскільки до стада їх ніхто не водив. Крім того,  відповідач,  будучи винним в ДТП,  не вжив жодних заходів для того,  щоб у добровільному порядку відшкодувати завдані позивачці збитки,  тому просить також стягнути з відповідача завдану їй моральну шкоду в розмірі 5000, 00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 500, 00 грн.

У відкритому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомим суду обставинам та не повідомила причини неявки,  тому суд,  з урахуванням думки позивачки,  вирішив провести заочний розгляд справи та винести рішення на підставі наявних у справі доказів.

Таким чином,  суд,  заслухавши позивачки та вивчивши матеріали справи,  вважає,  що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так,  з наданих позивачкою матеріалів справи вбачається факт дорожньо-транспортної пригоди,  яка сталася 20 травня 2006 року з вини відповідача ОСОБА_2 Про це свідчить копія постанови Юріївського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2007 року,  де вина відповідача була встановлена і він сам визнавав себе винним,  але кримінальну справу щодо нього закрито на підставі Закону України „Про амністію".

З акту судово-медичного обстеження №213 від 19 червня 2006 року вбачається,  що у ОСОБА_1 дійсно були тілесні ушкодження у вигляді переломів 9-10 ребер,  посттравматичний флебіт лівої нижньої кінцівки,  ушиб лівого бедра,  які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості,  які вплинули на довготривалий розлад здоров'я позивачки.

Згідно додаткового акту судово-медичного обстеження №403 від 24 жовтня 2006 року виявлені у позивачки тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,  яка сталася 20 травня 2006 року.

Отже,  сам факт дорожньо-транспортної пригоди,  яка сталася з вини відповідача,  в суді встановлений.

Факт перебування позивачки на лікуванні в хірургічному відділенні Синельниківської ЦРЛ з 22 травня 2006 року по 14 червня 2006 року підтверджується довідкою лікаря Синельниківської ЦРЛ.

У відповідності до ч.2  ст. 1187 ЦК України шкода,  завдана джерелом підвищеної небезпеки,  відшкодовується особою,  яка на відповідній правовій підставі (право власності,  інше речове право,  договір підряду,  оренди тощо) володіє транспортним засобом,  використання якого створює підвищену небезпеку. При цьому згідно ч.5  ст. 1187 ЦК України особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану шкоду,  якщо вона не доведе,  що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З вищезазначених та вивчених судом матеріалів справи вбачається,  що позивачці дійсно завдана шкода винними діями відповідача по справі і,  керуючись зазначеними нормами,  він повинен відшкодувати завдану їй шкоду.

Відповідно до ч.1  ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані,  на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін,  та інших обставин,  які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1  ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже,  на позивачку покладається обов'язок довести які саме збитки вона понесла внаслідок завдання їй тілесних ушкоджень винними діями відповідача.

У позовній заяві позивачка зазначила,  що вартість ремонту моторолера складає 1090, 00 грн. В підтвердження цієї суми позивачка надала суду довідку-розрахунок вартості ремонту моторолера від 03 березня 2008 року,  видана приватним підприємцем ОСОБА_3 Але ця довідка належним чином не завірена,  оскільки в ній стоїть лише підпис приватного підприємця,  але доказів того,  що саме ним видана така довідка,  немає,  тому ця довідка може бути складена як самою позивачкою,  так і іншою особою. Крім того,  згідно цього розрахунку вартість ремонту моторолера складає 1120, 00 грн.,  а позивачка зазначає вартість ремонту -1090, 00 грн.

Позивачка вказує,  що придбала ліки на суму 166, 34 грн. і в підтвердження цього надала суду чек аптеки,  який також належним чином не завірений та не підписаний особою,  яка видавала чек,  тому це не є доказом понесених нею затрат на придбання ліків.

Надані позивачкою чеки,  підтверджуючі придбання нею бензину на суму 208, 00 грн. не доводять того,  що цей бензин купувався саме для поїздок до Юріївського районного суду,  оскільки в матеріалах справи немає даних,  скільки разів позивачка їздила до суду і коли саме.

Таким чином,  вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача на її користь понесених нею матеріальних збитків на загальну суму 1464, 34 грн. задоволенню не підлягають,  оскільки ці витрати належним чином не доведені під час судового розгляду справи.

При визначенні розміру завданої позивачці моральної шкоди суд,  керуючись  ст. 23 ЦК України,  враховує,  що відповідачем було допущене грубе порушення Правил дорожнього руху,  що потягло за собою завдання позивачці тілесних ушкоджень,  ступень вини відповідача,  яка виразилася в грубій необережності під час керування транспортним засобом,  глибину фізичних та душевних страждань відповідачки,  які виразилися у фізичному болю та переживаннях за стан свого здоров'я та домашнє господарство,  яке залишилося без нагляду,  а також позбавлення позивачку можливості реалізації своїх здібностей під час перебування на лікуванні. З урахування викладеного суд вважає,  що вимоги позивачки про стягнення з відповідача моральної шкоди підлягають частковому задоволенню - в розмірі 3000, 00 грн.

Витрати на правову допомогу в розмірі 500, 00 грн. позивачкою доведені і про це свідчить договір про надання юридичних послуг від 30 листопада 2007 року та квитанцією до договору.

Таким чином,  суд вважає наявність фактів,  якими позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги,  встановленою частково.

На підставі викладеного,  керуючись  ст. 22,  ч.1  ст. 1166,  ч.2  ст. 1187 ЦК України,   ст.  ст. 3,  10,  60,  88, 209, 212, 224-226 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Вимоги позивачки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану їй моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

На заочне рішення протягом десяти днів з дня його оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області позивачем може бути подано заяву про його апеляційне оскарження,  а протягом двадцяти днів після подання заяви - апеляційна скарга на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана позивачем без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  у разі її подання протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано,  а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не буде скасовано,  набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача,  поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.