УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року січня «16» дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого - Катарова П.Г.,
Суддів- Бондарева В.К.,
Рижової І.В.,
за участю прокурора - Бистрякової Д.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу
за апеляцією помічника прокурора Залізничного району м. Сімферополя
Автономної Республіки Крим Блейз І.Г. на постанову Залізничного районного суду
м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 4 грудня 2006 року, якою щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця с. АДРЕСА_1,
неодруженого,
судимого ІНФОРМАЦІЯ_2 року Київським
районним судом м. Сімферополя АР Крим
за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України на 4
роки позбавлення волі,
кримінальну справу закрито у зв'язку із закінченням строків давності.
Колегія судців
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності за те, що 4 січня 1995
року, близько 3 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку по вул.АДРЕСА_2 з метою відкритого викрадення чужого майна, наніс
ОСОБА_2 декілька ударів рукою у ділянку живота і голови, заподіявши їй забиття,
гематоми м'яких тОСОБА_1ин лівої брови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без.
розладу здоров'я, після чого відкрито викрав у потерпілої сережки, вартістю 350 грн.,
сумку, вартістю 200 грн., грошові кошти у сумі 300000 крб. (еквівалент 34,39 грн.),
всього на загальну суму 684,39 грн., чим завдав потерпілій матеріальну шкоду.
Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 4
грудня 2006 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину,
передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, закрито у зв'язку із закінченням строків
давності, передбачених ст. 49 КК України.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої
інстанції, просить постанову суду скасувати, а справу направити до суду для розгляду
по суті. Свою просьбу мотивує тим, що рішення суду є незаконним, оскільки в його
Справа №11-46/2007 Головуючий
Категорія ст. 49 КК України у 1 інстанції суддя Гнусарев В.К.
Доповідач суддя Бондарев В.К.
основу покладено тільки показання ОСОБА_1 про те, що він не ухилявся від слідства та
суду. А також посилається на те, що судом не взято до уваги, що строк давності
переривався і підлягає обчисленню з жовтня 2005 року, тобто з моменту повідомлення
ОСОБА_1 про даний злочин як затриманого за вчинення інших злочинів.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала апеляцію, обговоривши
доводи апелянта, а також перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
апеляція задоволенню не підлягає за наступними обставинами.
Відповідно до вимог ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної
відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком
законної сили минуло десять років.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого
злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, з моменту вчинення якого минув
встановлений ст. 49 КК України строк.
Доводи апелянта про те, що вказаний строк давності перервався, оскільки
ОСОБА_1 ухилявся від слідства і суду, є необгрунтованими, тому що не підтверджуються
матеріалами справи. Так, відповідно до пояснень ОСОБА_1, після вчинення
вищезазначеного злочину, він поїхав до Росії, оскільки мешкав там раніше, де ІНФОРМАЦІЯ_3 року за вчинення інших злочинів його було засуджено вироком
Новомосковського міського суду Тульскої області за ст.ст. 146 ч.1, 146 ч.2, 117 ч.2 КК
РФ на 9 років позбавлення волі (а.с. 84). Після відбування цього покарання ОСОБА_1 приїхав
до АР Крим, встав на облік в органах внутрішніх справ (а.с. 85). Про те, що по факту
вказаного злочину порушено кримінальну справу і його оголошено в розшук, ОСОБА_1
стало відомо після його затримання в жовтні 2005 року за вчинення злочинів, за які він
засуджений ІНФОРМАЦІЯ_2 року вироком Київського районного суду м. Сімферополя
АР Крим за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі (а.с. 90-91) і
тепер відбуває призначене покарання. Будь-яких відомостей, які вказують на те, що
ОСОБА_1 було достовірно відомо про те, що він перебуває у розшуку, не наведено.
Крім того, зважаючи на те, що в матеріалах справи також відсутні дані, які
свідчать про те, що органами досудового слідства було вжито заходи по розшуку ОСОБА_1,
а також враховуючи думку потерпілої ОСОБА_2, яка не має до обвинуваченого
претензій матеріального характеру через те, що минув значний період часу, і яка не
наполягає на притягненні ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності (а.с. 36), колегія
суддів вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність звільнити ОСОБА_1
від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Керуючись ст.ст. 365-367 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника прокурора Залізничного району м. Сімферополя
Автономної Республіки Крим Блейз І.Г. залишити без задоволення, а постанову
Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 4
грудня 2006 року про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 186 ч.2 КК України у зв'язку із закінченням строків давності - без
зміни.