Справа №1-165/10 04.11.2010 04.11.2010 04.11.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11- 702/10р. Головуючий І-ї інстанції

Категорія: ч.1ст.185 КК України ОСОБА_1

Доповідач апеляційного суду

ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого Маркової Т.О.

Суддів Пісного І.М., Олещук Т.Л.

за участю прокурора Осипенко О.М.

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 01 вересня 2010року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, судимий 05.02.2010 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 315 КК України на 5 років позбавлення волі, від відбування призначеного покарання звільнений на підставі ст.ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком на 1 рік.

засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України на шість місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднане невідбуту частину покарання за вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 05 лютого 2010 року та остаточно призначено 5 років 1 день позбавлення волі.

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 31 травня 2010 року біля 2 години ночі він шляхом вільного доступу, таємно, поза волею власника, вилучив (заволодів) мопедом (скутером), який зберігався на території професійного аграрного ліцею з адресою: смт. Казанка, вул. Молодіжна, 5, яким розпорядився на власний розсуд.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду пом’якшити, призначивши покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Посилається на те, що суд не в достатній мірі врахував його дійове каяття, також той факт, що з потерпілим він знаходився у дружніх стосунках, мопед вони купували разом і дублікат ключів від мопеду був у нього з волі потерпілого. Потерпілий ніяких претензій до нього немає, він і раніше надавав йому мопед для особистого використання. Наперед наміру викрасти мопед не мав, використав його для того, щоб доїхати додому.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 на підтримку апеляції, прокурора, який вважав, що вирок повинен бути залишеним без зміни, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину є обґрунтованими, відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

Так, з показань засудженого в ході досудового слідства та в суді вбачається, що він не заперечував, що без відома потерпілого забрав належний останньому мопед, який зберігався на території Казанківського аграрного ліцею, приїхав на ньому до місця свого проживання в м. Новий Буг, де розібрав на деталі, частину з яких поставив на свій мопед.

Саме показаннями засудженого підтверджується, що він з корисних мотивів таємно привласнив чужий мопед, та, за його твердженням, знаючи, що потерпілий звернувся з заявою до міліції, не повернув мопед власнику, а розпорядився їм на свій розсуд.

Крім того, вина ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, в тому числі оголошеними показаннями потерпілого про обставини пропажі у нього мопеду (а.с. 63), показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, даними протоколів огляду місця події (а.с. 19, 30-33).

Виходячи з досліджених доказів, суд правильно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у пред’явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 185 КК України, тобто у крадіжці чужого майна.

Щодо призначеного засудженому покарання, то суд 1-ої інстанції не мотивував своє рішення про необхідність призначення йому покарання за ч.1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі.

ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості, за який санкцією частини статті, за якою він визнаний винним, передбачено покарання не лише у вигляді позбавлення волі, але також інші, менш суворі, види покарання, в тому числі штраф.

Колегія суддів вважає, що, призначаючи засудженому покарання, суд 1-ої інстанції в недостатній мірі врахував пом’якшуючи покарання обставини – вчинення злочину у неповнолітньому віці, щире каяття.

ОСОБА_3 раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку. Однак, при цьому необхідно враховувати, що засуджений навчається на 2 курсі Казанківського професійного аграрного ліцею, проживає разом з батьками, позитивно характеризується за місцем проживання. Як пояснив в апеляційному суді ОСОБА_3, він з батьками веде підсобне господарство, від якого їх сім’я має дохід, щомісячно отримує стипендію в розмірі 100 грн., а при проходженні практики – зарплатню.

З таких обставин колегія суддів вважає можливим пом’якшити засудженому покарання, призначивши йому покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 01 вересня 2010 року відносно ОСОБА_3 змінити, призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.. На підставі ст. ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України цей вирок, а також попередній вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 05 лютого 2010 року відносно ОСОБА_3, яким йому призначено покарання за ч.2 ст. 315 КК України у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком на 1 рік, виконувати самостійно.

В решті цей вирок залишити без зміни.

Головуюча

Судді