Справа №22Ц-3137/2006                 Головуючий у суді 1 інстанції Ткаченко О.В.

Категорія                                            Доповідач у суді 2 інстанції Коцюрба О.П.

       РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого: Коцюрби O.П.

Суддів:              Голуб С.А., Оношко Г.М.

При секретарі: Некорі А.О.

Розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володарського районного суду Київської області від

09 серпня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування

матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали

цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася в Володарський районний суд Київської області з вказаним позовом вказуючи на те, що 29 жовтня 2003 року близько 13 год. по вул. Миру в смт. Володарка, Київської області автомобіль марки «КАМАЗ», д.н НОМЕР_1 з причепом д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 здійснив наїзд на її чоловіка ОСОБА_4, який від отриманих тілесних ушкоджень помер. По факту ДТП Володарським РВ ГУ МВС України в Київській області було порушено кримінальну справу, яка після розслідування була закрита по ст. 6 п.2 КПК України.

Позивачка вважає, що ОСОБА_3, який керував автомобілем по дорученню, виданому власником автомобіля ОСОБА_2 зобов'язаний був керувати автомобілем у технічному справному стані і запобігти ДТП, під час якої загинув її чоловік і вважає, що такі самі обов'язки лежали і на власникові автомобіля навіть при відсутності у водія злочинних дій і власник автомобіля повинен нести цивільну відповідальність по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди яку їй завдано в наслідок ДТП.

Загальна сума матеріальної шкоди складає 6139 грн., моральної шкоди 15000 грн., крім того вона понесла витрати, щодо послуг адвоката в сумі 320 грн. Відповідач відшкодував їй добровільно 1200 грн. тому вона просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 4939 грн. заподіяної матеріальної шкоди, моральну шкоду в сумі 15000 грн. та 320 грн. витрат на оплату адвоката.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 09 серпня 2006 року позовні вимоги позивачки задоволено частково.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Володарського районного суду Київської області від 09 серпня 2006 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2003 року на узбіччі проїжджої частини дороги по вул. Миру в смт. Володарка, Київської області, автомобілем КАМАЗ з причепом, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, за кермом якого знаходився його син ОСОБА_3, було вчинено наїзд на ОСОБА_4, який від численних тілесних ушкоджень помер на місці ДТП.

Внаслідок смерті чоловіка, позивачка понесла витрати на його поховання та на спорудження надгробного пам'ятника в розмірі 6139 грн., яких ОСОБА_2 добровільно відшкодував 1200 грн.

Зазначені обставини стверджуються поясненнями сторін, зібраними і дослідженими доказами по справі

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про стягнення з відповідачів 3500 грн., заподіяної матеріальної шкоди, і відмовив в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з них заподіяної моральної шкоди, при цьому не навів ніяких розрахунків, вказавши лише на те, що потерпілий переходив дорогу в невідведеному для переходу місці поза пішохідним переходом, що він виявив грубу необережність, що призвело до виникнення аварійної ситуації, те що повне відшкодування позивачці заподіяної матеріальної шкоди може поставити відповідачів в тяжке матеріальне становище, при цьому суд не врахував матеріальне становище позивачки, те, що вона проживає одиноко, отримує незначну пенсію, те, що ОСОБА_3 зобов'язаний був керувати автомобілем у технічному справному стані і запобігти ДТП, те, що ОСОБА_3 здійснюючи обгін автомобіля, який стояв перед ним не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він повинен був виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, в результаті чого, обгін стоячого попереду автомобіля, ОСОБА_3 було здійснено з правого боку і саме на узбіччі з правого боку було збито чоловіка позивачки, який помер на місці ДТП від багато численних тілесних ушкоджень, те, що позбавлено життя рідної позивачці людини, яка все життя була їй опорою в результаті чого позивачка перенесла психологічний стрес і до цього часу переживає втрату близької їй людини.

За правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка її завдала, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 керував автомобілем, який належить на праві власності ОСОБА_2, на підставі довіреності.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що заподіяну позивачці матеріальну та моральну шкоду в зв'язку з ДТП, в результаті якої загинув її чоловік необхідно стягнути з ОСОБА_3

Колегія суддів не приймає до уваги висновки суду першої інстанції про те, що наїзд на пішохода не можливо було відвернути, оскільки за висновком експерта автомобіль не гальмувався через розрушення трубопроводу, його пошкодження виникло безпосередньо перед пригодою, а також те, що потерпілий ОСОБА_4 переходив дорогу у не установленому місці, поза пішохідним переходом проїжджої частини, а також те, що відповідно до висновку судового-токсилогічного дослідження крові від трупа ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт в крові в концентрації 0.91%, яке може відповідати легкій степені алкогольного сп'яніння і тому потерпілий винен в створенні аварійної обстановки по тій причині, що наїзд на ОСОБА_4 водій автомобіля ОСОБА_3 скоїв на обочині дороги, те, що він здійснив обгін стоячого попереду автомобіля з правого боку, те, що він порушив Правила дорожнього руху України, зокрема п. 14.1 п.п. в. так як здійснюючи обгін автомобіля, який стояв перед ним, не переконався, що смуга зустрічного руху, по якій він

повинен був здійснювати обгін вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, наявність в крові ОСОБА_4 етилового спирту в концентрації 0.91% не вказує на те, що він не міг реагувати на ситуацію, яка склалася і те, що він винен в створенні аварійної обстановки так як в момент наїзду на нього автомобіля під керуванням ОСОБА_3 він знаходився на обочині і не міг створити аварійну обстановку, те, що водій ОСОБА_3 повинен був експлуатувати автомобіль в технічно справному стані.

Виходячи з матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що ДТП відбулася з вини водія ОСОБА_3 так як він грубо порушив Правила дорожнього руху України в частині виконання маневру обгону транспортного засобу.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що рішення Володарського районного суду Київської області від 09 серпня 2006 року підлягає скасуванню і по справі необхідно ухвалити нове рішення, так як вимоги позивачки з урахуванням часткового погашення відповідачами матеріальної шкоди в сумі 1200 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, а в частині стягнення моральної шкоди в сумі 15000 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 4000 грн.

Так як матеріальна та моральна шкода завдана позивачці з вини ОСОБА_3 то колегія суддів вважає, що її необхідно стягнути з ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 307, 309,314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Володарського районного суду Київської області від 09 серпня 2006 року скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди в зв'язку з смертю чоловіка 4939 грн., моральної шкоди в сумі 4000 грн. та 320 грн. витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.