Справа № 22ц -2767/2006 р.                          Головуючий у 1-й інстанції Заріцький С.М.

Доповідач у 2-й інстанції Коцюрба О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2006 p. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Сліпченка О.І.,

Судців             - Коцюрби О.П., Голуб С.А.

При секретарі - Некорі А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду від 22 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_6 про визнання недійсними довіреностей та договору дарування, -

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У квітні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати недійсним договір дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, укладений між його колишньою дружиною ОСОБА_4 та ОСОБА_1 28 березня 2006 року.

У травні 2006 року до суду з позовом звернувся ОСОБА_3 в якому з тих же підстав просив визнати недійсним договір дарування 1/3 частини квартири № 54, у будинку АДРЕСА_1 укладений між його матір'ю ОСОБА_4 та ОСОБА_1, який посвідчений нотаріально 28 березня 2006 року. Вказані позови ухвалою від 16 травня 2006 року були об'єднані в одне провадження.

В обґрунтування своїх позовів позивачі посилалися на те, що є співвласниками спірної квартири, що ОСОБА_4 є особою з нездоровою психікою, і перебуваючи у стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, видала довіреність ОСОБА_5, якою уповноважила його подарувати від її імені належну їй 1/3 квартири ОСОБА_1 Договір дарування на підставі вказаної довіреності укладений та посвідчений нотаріусом 28 березня 2006 року.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, позов ОСОБА_3 задоволено, визнано недійсними довіреність від 15 грудня 2005 року та довіреність від 21 грудня 2005року, а також визнано недійсним договір дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1

В апеляційній скарзі відповідачки ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в позові з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в позові ОСОБА_2 і задовольняючи позов ОСОБА_3 суд правомірно виходив з положень ч.1 ст.225 ЦК України, за якою правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсними за позовом цієї особи, та положень ч.6 ст.203 ЦК України, за якою правочин, що вчинюється батьками не може суперечити правам та інтересам неповнолітніх дітей.

Задовольняючи позов про визнання довіреностей та договору дарування недійсними, суд правильно вважав доведеним, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 страждає хронічним алкоголізмом 2-ї стадії із вираженими змінами особистості. і видача нею за таких обставин довіреностей направлених на оформлення необхідних документів та дарування належної їй 1/3 частини квартири свідчить, що вона не могла повною мірою розуміти значення своїх дій та керувати ними.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно прийшов до вказаних висновків.

Враховуючи викладене та те, що рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 312, 313, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду від 22 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.