УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Коваленка Є.П.
Суддів - Гавриш Г.П., Татарчука В.Г.
З участю прокурора - Канського М.Т.
розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 18 січня 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, не одружений, раніше судимий : 13.05.1998 року Тернопільським міським судом за ст.ст. 229-1 ч.2, 229-4 ч.2, 229-6 ч.2 КК України до 3-х років і 6-ти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 13.11.2001 року по відбуттю строку покарання. 11.02.2004 року Тернопільським міськрайонним судом за ст.ст.309 ч.2, 395 КК України до 2-х років позбавлення волі. 12.08.2004 року Тернопільським міськрайонним судом за ст.309 ч.2 КК України до 2-х років і 6-ти місяців позбавлення волі. 20.09.2005 року постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області умовно-достроково звільнений на невідбутий термін 8 місяців 27 днів. 23.04.2007 року Тернопільським міськрайонним судом за ст.309 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з випробуванням та іспитовим строком 1 рік
засуджений за ч.2 ст.309 КК України до 3-х років і 6-ти місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання засудженому ОСОБА_1. частково приєднано невідбуте покарання, строком у 1 рік, за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 23.04.2007 року і остаточне
Справа № 11-102 Головуючий у 1-ій інстанції - Багрій Т.Я..
Категорія -ст.309 ч.2 КК України Доповідач - Гавриш Г.П.
покарання визначено у вигляді 4-х років і 6-ти місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1. змінена з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.
Згідно вироку суду ОСОБА_1. визнаний винним та засуджений за те, що 27 серпня 2007 року, перебуваючи в с.Байківці Тернопільського р-ну. на смітнику знайшов сухі коробки рослин маку, які підібрав, та помістивши у поліетиленовий пакет, переніс до місця свого проживання в квартиру АДРЕСА_1, де зберігав їх для власних потреб без мети збуту.
29 серпня 2007 року близько 13год.20хв. за місцем проживання ОСОБА_1. по вищевказаній адресі працівниками міліції у спальній кімнаті квартири було виявлено та вилучено пакет чорного кольору у якому знаходились ще три пакети. У вилучених пакетах знаходилась подрібнена речовина рослинного походження коричневого кольору - макова соломка, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, загальною масою в перерахунку на суху речовину 628, 07 грами, обіг якого заборонено.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1., посилаючись на те, що суд при розгляді даної справи в достатній мірі не врахував всі наявні обставини по справі в зв'язку з чим призначив йому занадто суворе покарання, а тому апелянт просить вирок суду скасувати, направивши дану кримінальну справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши доповідача, виступ засудженого, міркування прокурора, який вважає, що вирок слід залишити без змін, розглянувши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає.
Висновки суду, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи. Винність ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який його засуджено, стверджується як повним визнанням своєї вини самим засудженим, так і доказами зібраними під час проведення досудового слідства, з якими засуджений погодився, відмовившись від їх додаткового дослідження в ході судового розгляду.
Кваліфікація дій ОСОБА_1. за ч.2 ст.309 КК України є вірною і ніким не оспорюється.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1. суд у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який є інвалідом 3 групи, обставини, що пом'якшують його вину, в тому числі і ті, на які посилається засуджений в своїй апеляці. А саме: повне визнання своєї вини та каяття у вчиненому, вчинення злочину внаслідок захворювання опійною наркоманією та залежністю в зв'язку з цим від наркотичних засобів.
Разом з тим, суд 1-ї інстанції врахував також те, що ОСОБА_1. неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення в основному аналогічних злочинів, судимість за які на даний час не знята та не погашена в установленому законом порядку. Крім цього даний злочин ним вчинений під час іспитового терміну, наданого йому судом за попереднім вироком, що є підставою для обов'язкового часткового чи повного приєднання невідбутого покарання до призначеного за новим вироком, що судом 1-ї інстанції і було
зроблено.
Таким чином проаналізувавши всі наявні по справі обставини в їх сукупності, суд 1-ї інстанції прийшов до вірного переконання про доцільність призначення засудженому ОСОБА_1. покарання у вигляді ізоляції його від суспільства.
На думку колегії суддів призначена ОСОБА_1. міра покарання є законною та справедливою і такою, що відповідає вчиненому ним та даним про його особу, а тому підстав до зміни чи скасування вироку немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 356, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 18 січня 2008 року щодо нього - без змін.