Справа № 2-а-3611/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1

при секретаріОСОБА_2

за участі:представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому до Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про стягнення до бюджету штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, за відповідачем рахується заборгованість по штрафних санкціях в розмірі 4860 грн. за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно рішення рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003962303/0/4380 від 31.05.2008 року.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача до бюджету штрафні санкції в сумі 4860 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, а тому суд на підставі вимог ст. 128 КАС України визнає правильним справу розглянути у відсутності представника відповідача, на підставі наявних доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1 ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

          Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що фізична особа – підприємець (ФОП) ОСОБА_4 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконкомом Хмельницької міської ради 30.05.2000 р. за № 20024029422, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців .

Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому під час проведеної перевірки господарської одиниці - магазину «Європосуд», що належить ОСОБА_4, встановлено порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За наслідками перевірки ДПІ у м. Хмельницькому винесено рішення № 0003962303/0/4380 від 31.05.2008 року про застосування до ФОП ОСОБА_4 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4860 грн..

Вказане рішення відповідачем було оскаржено до господарського суду Хмельницької області. Постановою від 17.11.2008 року в позові ПП Грицаку відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 17.11.2008 р. без змін.

Згідно ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів підприємницької діяльності за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету.

Статтею 25 цього ж Закону визначено, що Суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до ч.3 ст. 254 КАС України ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2010 року набрала законної сили з моменту її проголошення.

Таким чином, фінансові санкції до відповідача застосовано на законних підставах, а тому він зобов’язаний сплати до бюджету визначені податковим органом фінансові санкції в сумі 4860 грн.. В добровільному порядку відповідач штраф не сплатив, а тому сума штрафу підлягає стягненню в примусовому порядку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 71, 86, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Хмельницький, код НОМЕР_1), до бюджету штрафні санкції в сумі 4860 (чотири тисячі вісімсот шістдесят) гривень

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 09 липня 2010 року

Суддя ОСОБА_1