Справа № 2-а-4426/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1

при секретаріОСОБА_2

за участі: прокурора Грамчук Т.А., представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Прокурор Городоцького району Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області до Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 26 січня 2010 року начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Хмельницькій області винесено постанову № 097230 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 фінансових санкцій в сумі 1700 грн. відповідно до ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт". Винесена постанова не оскаржена та не скасована у встановленому законом порядку. ОСОБА_4 в добровільному порядку штраф не сплатив, а тому прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість по фінансових санкціях в розмірі 1700 грн.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, та просять їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що підприємницькою діяльністю не займається, хоча свідоцтво про реєстрацію фізичної-особи підприємця ще не здав. 10 грудня 2009 року власним автомобілем «Мерседес-Бенц- 3120» їхав в м. Рівне на прохання його товариша ОСОБА_5. Разом з ним їхали також його друзі в кількості п’ти чоловік. ОСОБА_5 лише заправив автомобіль, а грошей за поїздку не платив. Тому вважає незаконним його притягнення до відповідальності.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1 ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

          Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що державним інспектором територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області під час перевірки 10 грудня 2009 року автотранспортного засобу „Мерседес-Бенц», д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, жителю ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено порушення вимог ст.39 Закону України „Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, передбачених вищевказаним Законом (ліцензійної картки, договору із замовником транспортних послуг, документом про оплату послуг), про що складено акт встановленої форми за № 156243 від 10.12.2009 року .

На підставі зазначеного акуту 26 січня 2010 року начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Хмельницькій області винесено постанову № 097230 про застосування до ОСОБА_4 фінансових санкцій в сумі 1700 грн. відповідно до ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт". Копія постанови направлена відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням, однак ним не оскаржена.

Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: - для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Пунктами 28 та 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8.11.2006 року №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Пунктами 32 та 33 Порядку встановлено, що скарга на постанову про застосування фінансових санкцій може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті.

Відповідач у встановлений строк постанову по накладення штрафу не оскаржив, вищевказані суми добровільно не сплатив, а тому вони підлягають стягненню в судовому порядку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Тому, керуючись Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ст.ст. 7, 9, 71, 86, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, с.Чорниводи Городоцького району (код НОМЕР_2), в користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету України фінансові санкції в розмірі 1700 (тисяча сімсот) гривень (код ЄДРПОУ 23565093 УДК у Хмельницькій області, МФО 815013, рр 31115106700095, код платежу 21081100 (адмінштрафи та інші санкції).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 09 липня 2010 року

Суддя ОСОБА_1